НОВИНИ

Врожай сільгоспкультур в Україні скоротиться на третину

30.06.2022 15:07
2e394dbf-2711c9377821ad97deac008ba4dccdf4

Україна виробляє 10% запасів пшениці у світі, 16% кукурудзи та приблизно половину соняшникової олії. Але війна ускладнила вивіз продукції. У мирний час країна експортувала 6 мільйонів тонн зерна на місяць, більшість якого йшла через порти у Чорному морі. Але російська військово-морська блокада зупинила цю торгівлю. Про це повідомляє  zn.ua, пише agronews.ua.

Залізничні, автомобільні та річкові маршрути можуть перевозити менше 2 млн тонн на місяць. Це означає, що запаси накопичуються, і проблема ось-ось погіршиться. У червні посіяна під зиму пшениця стає твердою та золотистою. Але п’ята частина українських елеваторів чи сховищ пошкоджена внаслідок обстрілів чи перебуває на окупованих Росією територіях. А в країні вже є заділ з минулим сезоном – понад 20 млн тонн заготовленого зерна, каже заступник міністра сільського господарства Тарас Висоцький. Що фермери робитимуть із новим урожаєм?

Фермери на півдні України вже розпочали збирання озимих культур; в інших регіонах незабаром розпочнуть. Попри те, що цього року очікується падіння виробництва на одну третину, Українська зернова асоціація, галузева організація, як і раніше, очікує щорічного збору 26 млн тонн кукурудзи, 19 млн тонн пшениці, 7 млн ​​тонн ячменю та 13 млн тонн олійних культур. Деякі фермери швидше збиратимуть зерно в надії, що порти зрештою знову відкриються, ніж бачити, як дорогий транзит до Польщі чи Румунії з’їдає їхній прибуток. Уряд вважає, що цього року Україні не вистачить потрібних сховищ на 10-15 млн тонн. Зернова асоціація вважає, що різниця може досягати 25 млн тонн.

Врожай, який не зберігається, може згнити або бути вкраденим. Щоб уникнути цього, фермери щосили намагаються убезпечити силосні мішки — довгі поліуретанові рукави, які можуть вмістити близько 200 тонн зерна кожен. За оцінками Висоцького, для вивезення всіх надлишків потрібно близько 50 тисяч таких “рукавів”. Уряд також замовляє мобільні сховища, які можуть бути встановлені на полях для захисту зерна від негоди та шкідників. Тим часом дрібніші виробники укладають угоди з оренди складських площ. Але вони часто не сертифіковані державою і, як правило, не мають промислових сушильних машин, що піддає врожаю ризику псування. Кукурудзу також можна залишати на полях на зиму, хоч і з ризиком для якості та врожайності.

Західні союзники, зіткнувшись зі зростаючими світовими цінами на продовольство, запропонували свою допомогу. 14 червня президент США Джо Байден пообіцяв збудувати тимчасові сховища на кордоні Польщі з Україною. Це може дати деякий перепочинок під час збирання врожаю кукурудзи, який розпочнеться у вересні. Але “головне завдання зараз – фізично перетнути кордон”, – каже Висоцький.

У будь-якому разі такі засоби захисту можуть бути лише частковими та дорогими. Передбачаючи більші витрати на логістику, деякі українські фермери переглядають свій склад культур на користь більш прибуткових сортів. Богдан Костецький, засновник сільськогосподарської консалтингової компанії “Барва Інвест” під Києвом, каже, що фермери вже замінили близько третини малорентабельної кукурудзи насінням ріпаку та соняшнику. Інші можуть вирішити взагалі пропустити наступний сезон. Окрім скорочення доходів від експорту та підвищення цін на добрива, війна залишила фермерів зі зруйнованою технікою та відрізала їх від полів на окупованих територіях. Іван Мірошниченко, фермер, який вирощує пшеницю в Олександрії, що чотири години їзди на південний схід від Києва, каже, що в нього мало надії. “Коли фермер бачить, що він зазнає збитків, що його сховище переповнене, що немає світла наприкінці тунелю… він подумає, чи варто взагалі саджати йому”.

Читайте також: Озвучено головні зміни у земельних відносинах під час воєнного стану.



Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: