Служба Коперника зі змін клімату, заснована Європейським центром середньострокових прогнозів погоди, опублікувала свою головну щорічну публікацію “Європейський звіт про клімат 2019”, повідомляє euronews, пише agronews.ua.
Більшість кліматичних показників у звіті підтверджують тенденцію потепління Європи. Карло Буонтемпо, директор служби зі змін клімату Коперника, говорить про основні висновки звіту та те, що вони можуть означати для майбутнього Європи.
“Ми бачимо, що 11 років з останніх 12 були найтеплішими за показниками; це не випадкове статистичне коливання – це результат потепління клімату”, – розповідає Буонтемпо.
На скільки тепліший був 2019 рік порівняно з іншими теплими роками?
“2019 рік був теплішим, ніж будь-який інший рік, але був досить близьким до 2014 та 2015 років. Це майже скупчення теплих років, майже на 1,3 ° C тепліше, ніж у 1970-х. Те, що вони кластеризуються, дуже ймовірно, є наслідком потепління кліматичної системи”, – вважає Карло Буонтемпо.
Підґрунтям є те, що клімат потеплішає однозначно скрізь у Європі, а головними рушіями є антропогенні викиди парникових газів (ПГ).
Вологість ґрунту в 2019 році була другою найнижчою з 1979 року
Історичні дані на європейському рівні показують тенденцію до зменшення вологості ґрунтів.
“Це не дивно. Найпростішою причиною є те, що якщо кількість опадів залишається приблизно однаковою, але температура піднімається, а також випаровування. Звичайно, різні події можуть впливати на вологість ґрунту залежно від місця розташування. Минулого року ми спостерігали низку негативних аномалій вологості ґрунту, що простягалася із Західної Європи до Німеччини – територія, яка зазвичай не асоціюється із умовами посухи”, – розповідає Карло Буонтемпо.
2019 рік був самим сонячним роком рекордів
Нараз не тільки в Південній Європі спостерігається багато годин сонячного світла, але і в інших регіонах Європі.
“І це є частиною картини – ми спостерігаємо збільшення кількості сонячних годин”, – каже експерт.
Що нам чекати далі?
“На підвищення температури. Про це говорить модель, а також наші спостереження. Окрім природних змін клімату, існує основна тенденція. Завжди є ймовірність холодного року, але ця ймовірність зменшується в майбутньому через цю тенденцію потепління. Ми точно не знаємо, якими будуть теплі майбутні роки, але, зрештою, вони будуть теплішими, ніж ми бачили”, – коментує фахівець.
Перспективи сільського господарства
Нова реальність – різка нерівномірність регіонів зволоження. Дощі на півночі Європи зросли до 70 мм/десятиліття з 1960-х років, тоді як на півдні вони зменшилися до 90 мм / десятиліття, згідно з дослідженнями HHFA. Прогнози говорять, що зміни клімату підірвуть сільське господарство у багатьох частинах Європи.
“Найбільш постраждалі регіони прогнозуються в Середземномор’ї та на південному сході Європи (до якої відноситься й Україна), головним чином через зниження дощу та підвищення температури, що призводить до триваліших та інтенсивних посух та дефіциту води”, – говорить Блаж Курник, експерт з питань впливу кліматичних змін та адаптації в Європейському агентстві з навколишнього середовища.
В той же час кількість сильних дощів, які впливають на посіви та затоплення сільськогосподарських угідь, може піднятися до 35 відсотків у центральній та східній Європі, згідно з останнім звітом Європейської агенції з охорони навколишнього середовища (EEA).
Підвищення температури дозволило агровиробництву розширитись на північ за останні 40 років. Прогнози говорять про те, що ця зміна триватиме, а врожайність може збільшуватись.
“Кожна культура потребує специфічного поєднання умов, щоб досягти повного потенціалу; їх кругообіг налаштований на конкретні події, що відбуваються в конкретний час, тому всякий раз, коли справи відступають, урожай реагує. Більш високі температури змушують рослини рости раніше і розвиватися швидше. Очікується, що такі зернові, як пшениця та кукурудза, почнуть цвісти та дозрівати на один-три тижні раніше, особливо у західній та північній Європі”, – повідомляє ЄЕП.
Але більш теплі температури, що підштовхують сільськогосподарські культури до швидшого зростання, не дають їм достатнього часу накопичити достатню кількість біологічного матеріалу, що може зробити їх менш продуктивними. Урожайність кукурудзи, пшениці та ячменю вже постраждала в південній та центральній Європі. Врожайність на півдні Європи може значно скоротитися через це порушення. Також може змінитися на гірше якість винограду.
“Екстремальні події під час цвітіння особливо небезпечні для багатьох культур, наприклад, зернових”, – каже доктор Маргарита Руїз Рамос, експерт із адаптації сільськогосподарських систем до змін клімату в CEIGRAM .
“На фото – випадок спеки та посухи в Середземномор’ї, які зараз можуть траплятися також у центральній Європі”, – каже доктор Рамос.
Але фермери вже пристосовуються. На острові Сицилія тропічні фруктові культури, такі як манго, папайя або лічі, стали частиною ландшафту, оскільки фермери капіталізуються на тепліших умовах. В Іспанії 64,7 відсотка фермерів вже змінили спосіб управління сільськогосподарськими культурами, особливо їх водокористування, показало опитування .
“Вони інвестують у ефективніші системи зрошення, переходячи від повного поливного підходу до поливу лише у ключові моменти”, – каже доктор Руїс-Рамос.