ВАЖЛИВО

Що мають уміти і що повинні мати на увазі агроконсультанти

04.03.2021 09:12
Interniuz_Ukraina_3

8 із 10-ти українських сільськогосподарських підприємств хоча би раз замовляли консалтингові послуги. 16% ніколи такими не користувалися, однак 37% із них розглядають можливість залучення консультантів у майбутньому. Таку соціологію було озвучено під час онлайн-дискусії, присвяченій досвіду дорадчих служб та незалежного експертного супроводу агровиробників, пише agronews.ua.

Її  організувала Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО, яка ініціює створення в Україні центрів агрокомпетенцій. Заплановано, що вони надаватимуть різноманітну підтримку та послуги  малим та середнім сільгоспвиробникам.

✅ Як працюють з фермерами чинні організації та дорадники, що важливо у цій роботі і на що варто звертати увагу – про це говорили досвідчені фахівці.

Гасити пожежу, коли вже «згоріло»

Спочатку про те, чого не мало би бути. Своїми спостереженнями поділилася Ірина Барзо, експертка з упровадження SMART-агротехнологій у плодово-ягідному секторі.

На початку співпраці консультанта та виробника все проходить плавно, описує вона досить типову ситуацію. Консультант допомагає з плануванням, вибором  ділянки, сорту культури, розробляє технологічні карти і карти захисту рослин та внесення добрив. Зі свого боку, агроном підприємства все це організовує і виконує. 

Однак потім настає пік сезону. 

Консультант не перебуває на виробництві постійно, а планові візити раз на місяць не дозволяють повною мірою відчути ситуацію та її проконтролювати. 

Звітності від агронома, яка би дозволяла робити це дистанційно, також бракує. Через низку причин, у тому числі об’єктивних – агроном у гарячу пору вирішує дуже багато питань, і часу на підготовку звітів у нього просто немає. А якщо й писатиме їх, то навряд чи такі, на підставі яких можна робити аналіз. Не рятують і телефонні розмови.

Тож часто консультанта кличуть уже гасити пожежу. Причому тоді, коли шанс на розв’язання тої чи іншої проблеми згаяно – зазвичай, стосується вона вже етапу плодоношення.

«Недоліки, які було закладено десь на мікромолекулярному рівні через погодні умови або виконання якихось операцій, ведуть поступово  до  проблеми, яку виправити  складно чи неможливо», – констатує Ірина Барзо. 

Зрозуміло, що хоча така ситуація й розповсюджена, однак не обов’язково має трапитися з кожним. Проте ризики великі, і  їх слід мати на увазі. А найкраще – упереджувати. 

Інновації, що виводять на новий рівень агросупроводу

В Україні нині відбувається потужний процес цифрової трансформації, коли дедалі більше послуг та інших можливостей можна отримати через інтернет або за допомогою IT-рішень. Сільське господарство не виняток. Сюди заходять цифрові рішення та смарт-технології, у тому числі й у сферу відносин між консультантами та агровиробниками.

Ірина Борзе є і консультантом, і практикуючим виробником суниці. Вона розповідає про свій досвід використання новітньої технології.  Програмне забезпечення Агроплатформа АРА.net, метеостанція, датчики вимірювань необхідних показників грунту, лічильник води, модуль передачі даних на сервер – все разом це дає нові можливості. 

«За допомогою обладнання і програмного забезпечення ми фіксуємо всі погодні та інші умови  вирощування нашої культури. Ці дані передаємо на платформу, воно там все зберігається в історії, – розповідає Ірина. – На платформі є також можливість проводити моніторинг стану рослин, фіксувати його за конкретний період часу, робити фото, додавати коментарі та інше. На підставі цього можна проводити розгорнутий аналіз, дистанційний контроль за станом насаджень та виконанням необхідних операцій».

За наявності такої технології  можна значною мірою вирішувати і проблему, яка описана вище – консультант отримує доступ до платформи, куди агроном заносить усю необхідну інформацію, тож може дистанційно контролювати ситуацію. 

«Це якраз таке інноваційне рішення, яке відкриває можливість виходу на новий рівень супроводу агровиробників, – каже Ірина. – Адже необхідна для консультанта звітність стає доступною онлайн, через Агроплатформу».

Зрештою, для виробника  інновації мають і фінансовий вимір.

«Завдяки запровадженню цієї технології при урожайності суниці 25 тонн з гектара маємо економію 4,5 грн з кілограма. За три роки на гектарі заощаджуємо близько 320 тис. грн», – каже Ірина.

Досвід  Латвії: лабораторії, дрони і електронна система управління

Новітні технології та методи можуть застосовувати не лише виробники, а й консультанти чи організації, що займаються супроводом  агровиробників. Так є в Латвії. 

«Для забезпечення якості послуг треба підвищувати компетенцію спеціалістів, знання консультантів та фермерів, – радить Ілзе Скудра, експертка з рослинництва Латвійського центру сільського консультування та тренінгів (ЛЦСКТ).  – Використання вимірювальних приборів сприяє виробництву екологічно чистих продуктів. А засвоєння існуючих цифрових інструментів та створення нових може допомогти впоратися з майбутніми проблемами, забезпечити швидкість та точність інформаційного потоку».

Організація має великий досвід консультаційного супроводу латвійських аграріїв і дуже затребувана в Латвії. Про це свідчать хоча би дві вражаючі цифри – у центрі працюють у середньому 400 осіб, а річний оборот його становить 17,7 млн євро – близько 600 млн грн! І це у такій невеликій країні. Приклад ЛЦСКТ доводить, що бізнес із супроводу агровиробників не тільки потрібний і важливий, а й дуже перспективний.

«Торік ми розпочали роботу над новою програмою «Моє поле», це електронна система управління господарством, – розповідає Илзе Скудра. – За її допомогою можемо оцінити економічні показники, планувати виробництво і сценарії розвитку господарства. Стежити за фінансовими прогнозами, за потреби обмінюватися електронними документами з іншими закладами – наприклад, службою  захисту рослин. Ухвалювати рішення, орієнтовані на розвиток».

Центр також проводить лабораторний супровід. До речі, одна з найпопулярніших у Латвії послуг – перевірка ймовірності проростання бобових. Це коли фермер їх пересушив (або ж сумнівається, чи не пересушив) і немає впевненості щодо результату навесні. 

Ну і ще стосовно нових технологій та послуг – центр за допомогою дронів проводить оцінку посівів, пов’язаних зі страховими випадками. Наприклад,  визначає площу  полягання зернових, також  оцінює збитки, завдані птахами.

Консультант для фермера – яким він має бути

Зрозуміло, однак, що робота будь-якої структури з надання послуг залежить від компетенції та професійності її персоналу, уміння працювати з клієнтами. Супровід агровиробників не є винятком.  

«Консультант повинен бути професійним у своїй галузі та незалежним, регулярно покращувати знання, вивчати інноваційні методи, працювати над проєктами», – каже Ілзе Скудра. 

«Ти повинен постійно аналізувати ринок та свої вміння як консультанта – чи в агрономічній сфері, чи в системі якості, – описує власний досвід Микола Биков,  дорадник із агрономії. – Повинен бути системним, як би бачити і дерево в лісі, і ліс у цілому. У цьому є особливість консультанта, яка повинна в ньому розвиватися».

Ірина Барзо наголошує, що сучасний консультант для аграрія повинен мати і вміти володіти різноманітною технікою, потрібною для надання якісного супроводу. 

«Коли він приїздить на плановий візит, то  уже не просто дивиться і констатує факт, а може попередньо провести експрес-дослідження і отримати більш-менш повну картину стану рослин. Можливо, відкоригувати свої попередні висновки», – каже вона.

✅ І надає необхідний, з власного досвіду, набір агроконсультанта: мінілабораторія, рефрактометр, нітратомір, квадрокоптер, мікроскоп і кишеньковий мікроскоп, пірометр, екшн камера, пенетрометр.

На умінні консультанта досліджувати ситуацію чи проблему на місці наголошує також Іван Паньків, директор Львівської сільськогосподарської дорадчої служби:

«Сучасному дораднику потрібно мати засоби для аналізу, прилади, які він може використовувати під час візиту до фермера, аби професійно надати послугу, зробити узагальнення  і через відповідні програми передавати звіти фермеру».

На шляху до центрів агрокомпетенцій

Керівниця  сільськогосподарського дорадчого центру «Фермерська країна» Наталія Табінська звертає увагу на ще одну важливу річ – комунікацію з фермерами.  Але вже говорячи про майбутні центри агрокомпетенцій, створення яких підтримує Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО.

«Агровиробники – люди прості. Вони не мислять бізнес-моделями, у них так: купую сьогодні корову і хочу розуміти, скільки буде завтра молока, – говорить Наталія. – І якщо ми зможемо свої професіоналізм та інновації перекласти на мову виробника і знайти з ним правильну комунікацію, то більше успіху буде в таких центрах».

Наталія Табінська наголошує і на потребі комунікації з владою, насамперед йдеться про територіальні громади. 

«Важливо донести до них переваги співпраці з центрами агрокомпетенцій. Можливо навіть, заохотити мати в штаті людину, яка комунікуватиме з місцевими агровиробниками та агрохабами і сприятиме залученню їхніх послуг. Це однозначно дасть позитивний ефект», – переконана вона.

У межах програми АГРО уже розроблено модель  центрів агрокомпетенцій. Вони передбачають багато новацій, про що йшлося під час дискусії про досвід дорадчих служб та незалежних експертів.

Більше того, програма проводить нині конкурс із отримання субгранту «Створення центрів агрокомпетенцій/агрохабів з надання комплексних послуг для агровиробників плодово-овочевої та ягідної продукції».

Скористатися цією можливістю можуть підприємці, неурядові громадські організації та бізнес-асоціації. ✅ Прийом заявок триває до 5 березня 2021 року.  

«Ми справді готові підтримувати на початкових етапах і в межах нашої субгрантової програми створення центрів агрокомпетенцій. Наразі йдеться про  плодово-овочевий і ягідний сектори. Заохочуємо подаватися. Чекаємо вже не лише на ідеї, а й на саму імплементацію цього цікавого проєкту», – розповідає експертка програми АГРО Ірина Попова.

Стаття стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Ця стаття відображає думку її авторів та не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду США. Докладніше про Програму USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) читайте за посиланням.

Перегляди: 8
Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: