Дискуції експертів аграрного ринку щодо законопроекту “Про сільськогосподарську кооперацію” № 0856 не вщухають. Нещодавно Агро Ньюз опублікувало думку голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова. Продовжуючи цю тему, експерт із сільськогосподарської кооперації Роман Корінець розповів свою бачення закону.
Новітні друзі «кооперації» або чому не можна голосувати за законопроект “Про сільськогосподарську кооперацію” № 0856?
Ця стаття є продовженням розпочатої публікацією Михайла Соколова «Тринадцять “жахів” закону про кооперацію та чому його не треба боятися» дискусії. Дискусія – це завжди класно! Отже, дискутуємо…
Караул: не встигла Верховна Рада України дев’ятого скликання розпочати роботу, а деякі “експерти” вже взялися знову “топити” законодавчі ініціативи аграріїв! Зокрема, законопроект “Про сільськогосподарську кооперацію” (6527-д, який тепер має новий номер 0856). Є такі поганці! Але ще не перевелися герої-богатирі, які грудьми своїми широкими стануть на захист сільськогосподарської кооперації! Один із таких героїв – заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов. А поганець – це я. І про мої поганства, про поширювані мною “гріхи”, “порушення” та “жахіття” йдеться у названій публікації.
Погоджуюся з тезою Михайла Соколова, що «папір все стерпить, так що давайте розбиратися як справа йде насправді». Що ж, давайте розбиратися… у жахах та… маніпуляціях Михайла Соколова.
Маніпуляція законопроекту №1: кооператив, що діє з метою одержання прибутку.
На сайті Міністерства сільського господарства США записано так: “Кооперативи відрізняються від інших підприємств тим, що вони є власністю членів та працюють на користь членів, а не приносять прибуток інвесторам”.
Отже, кооператив, що діє з метою отримання прибутку – нонсенс. Це приклад нерозуміння сутності кооперації. Це приклад поверхових знань про кооперацію. Це радянщина та пострадянщина з виробничими кооперативами. Так, кооператив може отримувати прибуток, але це не може бути його метою, як це пропонують автори законопроекту № 6527-Д (тепер 0856).
Можна було ж зупинитися і не дискутувати далі, бо нема змісту. Та все ж…
Маніпуляція законопроекту №2: рішення Конституційного насправді до теми законопроекту 6527-д ніякого відношення не має.
Цитую рішення Конституційного суду України N16-рп/2004 справа N1-30/2004 : «Правові, організаційні, економічні та соціальні основи об’єднання громадян у кооперативні організації (кооперативи чи кооперативні об’єднання), а також функціонування кооперативного руху в Україні визначаються Законом України «Про кооперацію».
Отже, основи сільськогосподарської кооперації, як і будь якого іншого виду кооперації, визначаються виключно Законом України «Про кооперацію». Це означає, що усі інші Закони мають бути приведені у відповідність до цього Закону.
У 2016 році Окружний адміністративний суд міста Києва, посилаючись на згадуване рішення Конституційного суду України, виносить вердикт про те, що правові акти у сфері кооперації мають бути приведені у відповідність до Закону України «Про кооперацію».
Таке рішення Окружного суду базується на нормі пункту 4 статті 41 (Прикінцеві положення) «Закону України «Про кооперацію»: «4. Кабінету Міністрів України протягом року з дня набрання чинності цим Законом:… підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом».
КМУ цієї норми не виконав у повному обсязі. Наприклад, Закон України «Про споживчу кооперацію» не приведений у відповідність до Закону України «Про кооперацію».
Щодо сільськогосподарської кооперації: з прийняттям нової редакції Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» 2012 року протиріччя із Законом України «Про кооперацію» були усунуті: з цього часу Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» «визначає правові, організаційні, економічні та фінансові особливості утворення і діяльності сільськогосподарських кооперативів».
Ніякі не основи, а особливості! І це цілком логічно: за великим рахунком, основи кооперації відображені в кооперативних принципах і цінностях Міжнародного кооперативного альянсу, які з різним ступенем повноти відображені в національному кооперативному праві більшості країн світу, в тому числі в Законі України «Про кооперацію».
Що це означає на практиці?
Окремо принципи для сільськогосподарської кооперації, окремо споживчої, окремо… Це нонсенс!
Кому потрібне дублювання норм Закону України «Про кооперацію» у законопроекті 6527-Д (тепер № 0856 від 29.08.2019 р.)? А такого дублювання тут чи не 2/3 тексту? Це такий собі законопроектний спам, на перший погляд. Та, насправді, це ще й спосіб заховати лобістські норми у великому масиві тексту – але про це наступного разу. Щоб переконатися, вилучіть із законопроекту 6527-Д (тепер 0856) норми, що дублюють Закон України «Про кооперацію» і залишить декілька статтей, із яких випиратимете, що насправді хотіли автори законопроекту. Спробуйте…
Маніпуляція законопроекту №3: пай у неприбутковому кооперативі заважає жити кооперативам.
Пай, пайовий внесок – це ключова ознака кооперативу. Це те, що відрізняє кооператив від інших форм економічної діяльності.
А у законопроекті № 6527-Д (тепер 0856) поняття «додатковий пайовий внесок», «пай», «пайовий внесок», «пайовий фонд сільськогосподарського кооперативу» автори пов’язують тільки з діяльністю кооперативу, що діє з метою одержання прибутку. У кооперативі, що діє без мети отримання прибутку, за задумом авторів законопроекту, паю нема як такого.
Нема паю – нема кооперативу! Є фікція! Нема предмету законодавчої ініціативи – нема законопроекту!
Про що ж тоді законопроект № 6527-Д (тепер 0856)?
Михайло Соколов пише: «Власне, саме таку поправку і пропонується зробити у другому читанні, – вказати, що пай в неприбутковому кооперативі все ж є, але виплати на них не відбуваються. Ось і все, і правова колізія, яка заважає жити кооперативам, зникає.».
Вловлюєте думку: пай нібито є, але якийсь інакший, бо на такий пай не здійснюються виплати. Такий собі фантом!
Насправді ж, проблема не в законі про сільськогосподарську кооперацію, а в нормах Податкового кодексу України, у якому не враховано неприбуткову природу обслуговуючого кооперативу. Логічно було б внести відповідні зміни до Податкового кодексу України, а не намагатися руйнувати основи кооперації, визнані світом. Це, до речі, на одній із нарад в Мінагрополітики, пропонував юрист кооперативного об’єднання «Рівноправність». Але у «новітніх друзів кооперації» своя логіка – революційна: давайте зламаємо основи!
Маніпуляція законопроекту №4: «І ті, хто активно працював з кооперативом, звичайно, хоче, щоб виплата здійснювалась пропорційно зданій продукції, а той, хто не працював, – аби гроші пішли на пайові виплати. І саме ця норма дозволяє посилити тих, хто працює з кооперативом».
Ридаю від проявленої турботи новітніх друзів кооперації… Все це вже є у чинному Законі України «Про кооперацію»! Цитую: «Кооперативні виплати – частина доходу, що розподіляється за результатами фінансового року між членами кооперативу пропорційно їх участі в господарській діяльності кооперативу у порядку, визначеному рішенням вищого органу управління кооперативу. Ця норма не поширюється на сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи.
Виплати на паї – виплати частини доходу кооперативу на паї члена та асоційованого члена кооперативу».
Чому «новітні друзі кооперації» маніпулюють – видають кооперативні істини за власне відкриття?
Маніпуляція законопроекту №5: «згідно зі звітом європейських експертів, підготовленому на замовлення Єврокомісії, у 20 країнах із 24, які досліджувались, пропорційне голосування наявне. Тому не зовсім зрозуміло, як таку норму можна назвати рідкісною».
Насправді, пропорційне голосування «наявне» у багатьох країнах. Але як часто воно використовується. Ось тут «заковика» як часто і коли використовується. Вкрай рідко. Чому?
Відповідь на це дає юрист-кооператор із багаторічним стажем, експерт Німецько-українського агрополітичного діалогу пан Уве Шьоне: «Права багатоголосності не є беззаперечними. Вони мають сенс, якщо вони вводяться в кооперативах, які мають багаторічні стабільні структури. В нових кооперативах це може призвести до поляризації членства, підриваючи принципи солідарності. Крім того, існують значні складнощі, пов’язані з реєстрацією голосів, особливо у випадку багатоголосності в кооперативах з сильними членами».
Хочу запитати у наших «новітніх друзів кооперації»: скільки кооперативів має «багаторічні стабільні структури»? Проїхали…
А от «багатоголосність» «в кооперативах з сильними членами» за фактичної відсутності кооперативної культури означає їх «призхватизацію» отими «сильними членами». Сумніваєтеся?..
Маніпуляція законопроекту №6: «в нинішньому законі “Про сільськогосподарську кооперацію” практично нічого не сказано про держпідтримку аграріїв. І це правильно, оскільки даний напрямок не відноситься до сфери регулювання цього закону. Він регулюється окремим законом “Про державну підтримку сільського господарства України”. Тому в законопроекті 6527-д і не може бути більшості норм, які регулюють дану сферу».
Тут хочеться порадити «новітнім друзям кооперації» почитати закони про кооперацію, про сільськогосподарську кооперацію тих країн, де кооперативи стають тільки на ноги. Наприклад Грузії чи Парагваю. А то якось не комільфо: цитуємо міжнародний досвід лише, коли це вигідно…
Ось що парагвайці у своєму законі про кооперацію, для прикладу, записали стільки всього… раджу прочитати! Я не є прихильником сліпого копіювання чужого досвіду, але він є…
А ще прочитайте Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України». Тут про кооперативи аж в одному місці: «Сільськогосподарським товаровиробникам відшкодовується в обсязі до 50 відсотків вартість будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для утримання великої рогатої худоби, свиней, птиці (в тому числі водоплавної та індиків), доїльних залів та утворених на кооперативних засадах м’ясопереробних підприємств, а також в обсязі до 30 відсотків відшкодовується вартість закупівлі техніки та обладнання для сільськогосподарського виробництва, будівництва та реконструкції підсобних підприємств з переробки та зберігання сільськогосподарської продукції». Ось і все…
Чи досить цього кооперативам? Особливо на старті?.. Європейський, та й не тільки європейський, досвід засвідчує: ні, кооперативам для їхнього розвитку потрібна сильна державна політика!
Маніпуляція законопроекту №7: «Агенція з розвитку сільськогосподарської кооперації не може бути бюджетною установою… Бо самі кооператори … хочуть, аби ця агенція розпоряджалась у тому числі й грошима донорів… Якщо ми хочемо створити щось нове – орган, який зможе працювати і з бюджетними грошима, і з грошима донорів, то його дійсно потрібно робити не бюджетною установою, а створювати на засадах приватно-державного партнерства».
Читаю закон про сільськогосподарські кооператив Грузії: «Агентство є юридичною особою публічного права в системі Міністерства сільського господарства Грузії. Міністерство здійснює державний контроль його діяльності на підставі законодавства Грузії». Звичайно, можна вести дискусії про нюанси правових систем різних країн, але виходить, що таки може бути…
А ще хочу зацитувати фрагмент із висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України щодо законопроекту 6527 :
«Згідно з частиною 1 статті 32 проекту центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, «може заснувати агенцію сприяння розвитку сільськогосподарської кооперації». Тобто, зазначеному органу надається право вирішити самостійно засновувати чи не засновувати таке агентство. Звертаємо увагу на те, що норми закону щодо діяльності органів державної влади не повинні мати диспозитивний характер. Питання доцільності створення такого агентства доцільно вирішувати на етапі розробки проекту. Разом з тим зазначимо, що пропозиція, яка міститься у частині 2 зазначеної статті про те, що до співзасновників такої агенції відносяться також «сільськогосподарські дорадчі служби, спеціалізовані вищі навчальні заклади та наукові установи, громадські спілки …, інші громадські об’єднання», є доволі сумнівною, оскільки Закон України «Про управління об’єктами права державної власності» не передбачає право центральних органів державної виконавчої влади виступати засновниками юридичних осіб недержавної форми власності. Також у проекті чітко не визначено правовий статус зазначеної агенції, яка «не може бути бюджетною установою» (абзац 2 частини 3 статті 32).».
Отже, експерти парламенту підтвердили: щось не так у законопроекті. Але все одно це «не так» було перенесено у наступні версії законопроекту – 6527Д та 0856. Чому так вперто ігнорують висновки Науково-експертного управління Верховною Ради України? Загадка…
І нарешті: невже насправді можна сподіватися, що кооператив, які стають на ноги, зможуть фінансувати зазначену Агенцію? А сподіватися лише на проекти міжнародної технічної допомоги – знову ж якось поза здоровим глуздом.
Засади державно-приватного партнерства – звучить красиво, манливо, але лише не для тих, хто бодай раз спробував використати на практиці норми Закону України «Про державно-приватне партнерство»…
Очевидно, що розробники законопроекту намагаються, говорячи словами мого візаві, «топити» ідею Агенції… Чому? Можливо тому, що бояться контролю з боку суспільства за псевдо-кооперативами, які пропагують? Варто було б про це поговорити окремо…
Маніпуляція законопроекту №8: «…на думку пана Корінця, законом повинно бути встановлено, скільки кооператив повинен віддавати коштів на кооперативну освіту. … А якщо вони уже знають все, що їм потрібно, і зараз додаткових знань не потребують? Саме у цьому і є привабливість кооперативу: у ньому самі кооператори вирішують коли і на що їм витрачати свої гроші».
Тут стільки романтично-мрійливого: члени кооперативів уже знають все, що їм потрібно, і зараз додаткових знань не потребують! Не натішуся… Але, на жаль, реальна картина зовсім інша.. Довелося працювати з багатьма кооперативами. Якби не проекти міжнародної технічної допомоги, довго б ми ще мріяли бодай про паростки кооперації на селі…
А ще хочу нагадати один із кооперативних принципів: «Виховання, навчання, інформування. Кооперативи забезпечують навчання й підготовку своїх членів, виборних представників, керівників і працівників, щоб ті могли робити ефективний внесок у розвиток своїх кооперативів. Вони інформують широку громадськість – особливо молодь і неформальних лідерів, про характер і користь кооперативів».
Звичайно, в історії є чимало прикладів діяльності людей, які вважали, що принципи – ніщо, якщо дуже хочеться… Але це погано закінчувалося… Завжди…
До речі, у законі про кооперацію того ж Парагваю, який також допомагали писати міжнародні експерти, записано: «Отриманий ліквідний надлишок розподіляється наступним чином: …б) мінімум десять відсотків для Фонду сприяння розвитку кооперативної освіти».
Знову ж, не закликаю сліпо копіювати чужий досвід, але знімати кооперативи з голки міжнародної технічної допомоги треба якось починати. Починати привчати українські кооператив дотримуватися кооперативних принципів, визнаних світом. Звичайно, що великим корпораціям, які хочуть змінити вивіску на кооперативну та й при цьому отримати преференції від держави, така освіта й ні до чого… Але чи потрібні нам такі кооперативи?…
Маніпуляція законопроекту №9: «Пан Корінець вважає, що законопроект порушує логічну конструкцію кооперативного законодавства, формує паралельне правове поле… Однак, такий шлях – це просто спосіб “втопити” законопроект у безкінечних суперечках та погодженнях».
А, насправді, так вважаю не тільки я, а й Конституційний суд та Окружний адміністративний суд міста Києва. Про це йшлося раніше.
Маємо сьогодні: Закон України «Про кооперацію» визначає «правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні», а Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» визначає лише «правові, організаційні, економічні та фінансові особливості утворення та діяльності сільськогосподарських кооперативів». Норми закону Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» не дублюють норми «рамкового» Закон України «Про кооперацію», а тільки уточнюють окремі положення межах встановленої «рамки», що мінімізує можливість виникнення правових колізій.
Законопроектом 6527-д (0856) пропонується таке: новий закон про сільськогосподарську кооперацію ніяк не пов’язаний із Законом України «Про кооперацію»… Тобто, повторюся, пропонується окреме правове поле для сільськогосподарської кооперації… Навіть пропонують відкоригувати Закон України «Про кооперацію»
Панове автори, а які ж такі інші, відмінні від загальних, можуть бути основи у сільськогосподарської кооперації?
У Висновку Науково-експертного управління Верховної Ради України записано:
«…варто звернути увагу на те, що частина положень проекту дублює відповідні положення Закону, в чому, на нашу думку, необхідності немає».
«…такий підхід не враховує того, що сільськогосподарська кооперація є окремим видом кооперації, у зв’язку з чим регулювання суспільних відносин у сфері сільськогосподарської кооперації має здійснюватися на підставі положень загального закону про кооперацію».
Суди, парламентські експерти говорять про недопустимість, необґрунтованість паралельного правового поля, а «новітні друзі кооперації» хочуть…
Мені доводилося брати участь у розробці не одного десятка законопроектів. Я точно знаю: краще довше попрацювати над законопроектом *якщо є над чим працювати), ніж мати поганий закон.
Маніпуляція законопроекту №10: «Пан Корінець говорить, нібито законопроект 6527-д звільняє кооперативні виплати від оподаткування ПДФО та ЄСВ. Але згідно із нинішнім законодавством кооперативні виплати також не є оплатою праці і не обтяжуються ЄСВ і ПДФО. Тобто законопроект 6527-д у цій частині нічого нового не створює. … у кооператорів не може бути трудових відносин між самими собою, в яких би вони одночасно виступали і працівниками, і працедавцями».
Ось тут ну дуже тонка маніпуляція. Насправді, законопроект 6527-д у цій частині нічого нового не створює. Саме у цій частині! Але в інших нормах!
У законопроекті записано: «У випадку, якщо статутом сільськогосподарського кооперативу передбачено трудову участь членів кооперативу в його діяльності, члени кооперативу також отримують кооперативні виплати за трудову участь. Розмір таких кооперативних виплат визначається пропорційно до трудової участі члена кооперативу у порядку, визначеному правилами внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського кооперативу».
Це Вам не нагадує колгосп?
Але якщо є трудова участь, то є й трудові відносини. Отже, є й зарплата. Є відрахування від зарплати до бюджету. . У працюючого є пенсія, право на соціальний захист… Розробники ж законопроекту думають інакше: трудова участь – це не трудові відносини, тому цього всього не буде.
Для цього й пропонують виплачувати кооперативні виплати не раз у рік, як це заведено у світі, та й, до цього часу, в Україні, а хоч щомісяця, щотижня. Вловлюєте різницю?.. Фактично, мова йде про підміну трудових відносин кооперативними – заміну заробітної плати кооперативними виплатами.
Ще раз: нема заробітної плати – нема ПДФО, оскільки відповідно до пункту 165.1.48. Податкового кодексу кооперативні виплати члену виробничого сільськогосподарського кооперативу, а також кошти, що повертаються члену сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Кооперативні виплати до оплати праці не належать, отже нема необхідності кооперативу нараховувати ЄСВ.
Така підміна викликана тим, що відповідно до законодавства на суму кооперативних виплат зменшується база оподаткування кооперативу податком на прибуток! І це також діюча норма!
Де-факто, це виглядає так: кількома особами створюється підприємство, яке називають сільськогосподарським кооперативом. Наймані працівники формально стають членами без оформлення трудових відносин. Підприємство працює. ПДФО і ЄСВ до бюджету не надходить, податок на прибуток зменшується на рівень кооперативних виплат. Тобто, законопроект стимулює створення квазі-кооперативів. А автори законопроекту пропонують ще й квазі-кооперативам компенсувати до 90 відсотків суми ЄСВ.
Податкові преференції є виправданими для справжніх кооперативів, зважаючи на виконувану ними значиму суспільно важливу функцію, а не для підприємств, які тільки використовують кооперативну оболонку.
Маніпуляція законопроекту №11: «У діючому законі прописано, що кооператив може виплачувати на паї не більше 20% доходу кооперативу. А автори законопроекту 6527-д пропонують здійснювати виплати до 80% від прибутку (чистого фінансового результату)… Тобто 80% від прибутку – це в нинішніх реаліях менше, ніж 20% від доходу».
От спробуйте прочитати норму законопроекту та зрозуміти її: «Чистий фінансовий результат (прибуток) сільськогосподарського кооперативу визначається відповідно до вимог Податкового кодексу України шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності кооперативу відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України». Просив бухгалтерів та фінансистів роз’яснити суть – не змогли.
Можливо 80% від прибутку – це в нинішніх реаліях менше, ніж 20% від доходу… Але є загальна для всіх кооперативів норма Закону України «Про кооперацію»: «Загальна сума виплат на паї не може перевищувати 20 відсотків доходу, визначеного до розподілу». Зверніть увагу: «не може перевищувати». Тобто, члени кооперативу самі вирішують…
Навіщо маніпулювати правовими термінами?
Обурюється Михайло Соколов: «…не розуміло, чому взагалі за аграріїв хтось має вирішувати, куди їм направити власні гроші». Мабуть, не розуміє чи вдає, що не розуміє, що це плата за державні преференції для справжніх кооперативів. А фальшивкам хочеться і рибку… тобто , і гроші взяти і зобов’язань жодних. Та ще й дивіденди, як у банку, капатимуть…
Маніпуляція законопроекту №12: Знову обурюється Михайло Соколов, що пан Корінець порівнює кооперативи- «новодєли» з колгоспами.
А чи не так, розберемося.
У законопроекті записано: «7. Статутом сільськогосподарського кооперативу, який діє з метою одержання прибутку, може бути передбачено обов’язкову трудову участь у діяльності сільськогосподарського кооперативу його членів – фізичних осіб».
Якщо кооператив передбачає обов’язкову трудову участь фізичних осіб, то це за суттю виробничий кооператив, норми про який залишаються у Законі України «Про кооперацію». Обов’язкова трудова участь у кооперативі, що надає послуги своїм членам, є абсурдом: навіщо фермера, який працює у своєму господарстві, заставляти працювати у кооперативів!
Чи це не сум за радянськими артілями?
Маніпуляція законопроекту №13: «Зараз обслуговуючий кооператив дійсно може отримувати державну підтримку. Але кооператори можуть його ліквідувати, попередньо позбавившись статусу неприбуткової організації, і все, що у них було, поділити між собою. В тому числі й кошти, які вони отримали в якості держпідтримки».
Аж ніяк не можуть. У статті 11 Закону України «Про кооперацію» записано: «За рішенням загальних зборів сільськогосподарський обслуговуючий кооператив може бути реорганізовано лише в інший сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, а кооперативне об’єднання – в інше кооперативне об’єднання».
У законопроекті ж 6527-д пропонується відмовитися від існуючого обмеження, тобто, у разі реорганізації сільськогосподарського кооперативу права та обов’язки сільськогосподарського кооперативу переходять до його правонаступників, які не обов’язково будуть кооперативами.
Отже, створюються умови для кооперативів-одноденок: взяли бюджетні кошти і… реорганізувалися.
Маніпуляція законопроекту№14: Пан Корінець жахає неефективним використанням бюджетних коштів.
А хіба ні?
Зменшення бази оподаткування для псевдо-кооперативів. Заміна зарплати кооперативними виплатами. Як наслідок ще й втрати дохідної частини державного та місцевих бюджетів.
Втрати від кооперативів-метеликів.
Державна підтримка псевдо-кооперативів зменшує можливості отримання такої підтримки тими, хто її насправді потребує.
Маніпуляція законопроекту №15: Сільськогосподарським кооперативам надається компенсація у розмірі 90% суми ЄСВ за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом України. Дана норма говорить не про те, що Верховна Рада зобов’язана виділити ці гроші.
Ось до букви, що записано у законопроекті 6527-д (0856): «Крім передбачених цим Законом видів підтримки, сільськогосподарським кооперативам надається компенсація у розмірі до 90 відсотків суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплаченого відповідними сільськогосподарськими кооперативами. Така компенсація надається за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
Отже, тут не стільки маніпуляція як обман: норма то обов’язкова! Закони мають виконуватися.
На жаль, ми роками звикали, що закони не виконуються. Автори законопроекту 6527-д (0856) пропонують продовжити цю традицію? Вчитайтеся у написане Михайлом Соколовим: «…депутати можуть це зробити, щоб участь у кооперативі була більш привабливою. А можуть і не зробити. Реалізована така можливість може бути лише, якщо депутати цього захочуть та передбачать відповідні державні видатки в бюджет на даний рік». Дивний образ парламенту: люди з «хотєлками»
А ще пише Михайло Соколов: «… ми знову стикаємось із тим, що критики законопроекту вводять своїх читачів в оману». Так, хто кого вводить в оману?
Маніпуляція законопроекту №16: «Пан Корінець побачив конфлікт інтересів у тому, що автори законопроекту дозволили кооператорам призначати директора з числа самих членів кооперативу. Зараз цього зробити не можна, потрібно наймати директора зі сторони. І це реальна проблема, яка зараз існує у кооператорів. Бо у багатьох селах такої кандидатури не з числа кооператорів знайти неможливо – немає відповідних людей. Тому саме представники реально діючих кооперативів і просили її відмінити. До того ж, у законопроекті 6527-д не говориться, що директор має бути обов’язково членом кооперативу, це на розсуд самих кооператорів. То про який конфлікт інтересів іде мова? Кооператорів із самими собою?».
Ось так: на прохання трудящих! Питаю одного із таких «трудящих», які ніби-то прохали: Ви читали законопроект? Відповідь: не читав, нам розповіли і я підтримую.
У чому ж маніпуляція, запитаєте?
А в тому, що у кооперативі, до складу якого входить менше ніж 10 членів, обирається лише голова кооперативу. З числа членів кооперативу. Ну не треба у малому селі шукати тоді директора!
А в тому, що у більших кооперативах правління кооперативу може наймати виконавчого директора, а може не наймати.
У тому, що виконавчого директора наймають виключно для оперативного управління діяльністю кооперативу.
Заборона на членство виконавчого директора у кооперативі ґрунтується на упередженні можливого конфлікту інтересів між членами кооперативу та виконавчим директором. І це світова практика. Конфлікт інтересів може створити враження нечистоти, що може підірвати довіру до кооперативу. За своїм юридичним статусом виконавчий директор є фактично найманим працівником і на нього поширюється дія законодавства України про працю. Тому запропонована новела законопроекту виходить за межі як кооперативної теорії, так і практики.
Маніпуляція законопроекту №17: «..противники законопроекту також заявили, що низка організацій, включно з Інститутом аграрної економіки, дали негативний висновок щодо законопроекту 6527-д. Але вони “забувають” сказати, що дехто з них або особисто з співпрацює з цими організаціями, або брали участь у написанні відповідних висновків».
А хіба Михайло Соколов не писав цей законопроект, не працював на міжнародні проекти та організацій, які сьогодні декларують його підтримку? Така собі ангельська невинність…
Я й надалі буду співпрацювати з науковцями, бо без них складно вибудувати бодай стратегію розвитку сільськогосподарської кооперації. Без їх участі 1 з’являються такі законопроекти як 6527 …
Маніпуляція законопроекту №18: «…Корінець замовчує, що ключові норми законопроекту були підтримані численними міжнародними експертними установами та організаціями… литовський Сейм офіційно провів експертний аналіз законопроекту 6527-д та у висновку вказує, що він не те що не поступається, а в певних нормах навіть є кращим, ніж поточне законодавство з питань кооперації в Литві».
А хіба експерти не фінансувалися організаціями – замовниками законопроекту? Невже вони погодяться, що викинуто гроші на вітер?
Цікаво, а що таке «офіційний експертний аналіз литовського Сейму»? Звучить класно! Але це як?
А хіба експерти з Німеччини, які не мали відношення до розробки законопроекту, не висловлювали зовсім іншу думку, ніж думка авторів законопроекту?
Маніпуляція законопроекту №19: «…замовчується той факт, що даний законопроект підтримує Всеукраїнська Аграрна Рада, Аграрний союз України, Асоціація сільських голів, Українська аграрна конфедерація, Український клуб аграрного бізнесу, Асоціація фермерів та приватних землевласників Вінницької області. Усі ці організації в сукупності об’єднують переважну більшість аграріїв».
Про більшість аграріїв: хвали мене моя губонько… Про Національну асоціацію сільськогосподарських дорадчих служб України писати не буду, бо є пов’язаною особою… Але ж не підтримали законопроект 6527 та його варіації головні отримувачі вигод від сільськогосподарської кооперації – Асоціація фермерів та приватних землевласників України. Не підтримав Союз учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України. Не підтримали наукові установи, зокрема – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» НААН, Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»…
Маніпуляція законопроекту №20: «Разом з ними цей законопроект підтримує маса реально діючих кооперативів…».
А слабо чесно сказати, що усі ці перераховані кооперативи підтримуються одним із проектів міжнародної технічної допомоги, який фінансував його розробку? І у приватній розмови доводилося чути таке: «Вибачте, але ми залежні…».
Маніпуляція законопроекту №21: «Чому всі названі організації підтримують законопроект №6527-д? Тому, що він значно полегшує роботу кооператорів. В результаті його прийняття потреба у різного роду консультантах, які пояснюють перипетії численних законів та розповідають, як кооператорам працювати в рамках нинішнього недосконалого кооперативного законодавства, різко впаде. Напевне, чисто “випадково” пан Корінець останні 10 років є таким консультантом».
Оце мене особливо потішило. Потішить і вас, коли ще раз прочитаєте визначення, що таке «чистий фінансовий результат (прибуток) сільськогосподарського кооперативу». Там точно, окрім Михайла Соколова, ніхто не розбереться. І як це полегшить роботу кооператорів?
Так, дійсно є недосконалості законодавства. Але цей законопроект – це шлях до знищення кооперації. Це схематоз, як висловився один із приятелів. називати ТОВку кооперативом – себе не поважати.
А ще хочу уточнити: не 10, а 20 роботи задля розвитку кооперації: законопроектної, у полях, дослідницької, в тому числі для міжнародних організацій, наукової, просвітницької, дорадницької… Що дає бодай маленьке право називати себе експертом…
На жаль, поки що, схематозники сильніші: їм вдалося протягнути цей законопроект у першому читанні. Визнаю. Можуть і в другому… Але все змінюється…
Замість висновку
Голова Асоціації тваринників України пані Ірина Паламар, людина дуже незалежна, щоб говорити про бодай якийсь мій вплив на неї, висловилася так: «Законопроект Соколова має на меті максимально чітке правове регулювання ведення бізнесу з використанням корпоративно-кооперативних моделей. Це вихолощена утилітарна мета заради мети?».
Кому це треба?
Допрацьовувати законопроект 6527-Д (0856) – марна справа: нездорова, неправильна основа у нього!
Є у народного депутата Вадима Івченка напрацьований законопроект про сільськогосподарську кооперацію 6527-1, який би міг бути основою для подальшої роботи та, на жаль, прийняли у першому читанні 6527-Д…
А справжньої роботи багато: нарешті зробити нормальну систему оподаткування для сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, усувати існуючі правові колізії задля розвитку кооперації на селі, запровадити реальну дієву підтримку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів і не тільки фінансову, створити реальні та ефективні інституції на підтримку кооперативного руху … І все це слід відобразити у змінах до законодавства, яке буде регулювати виключно особливості створення та діяльності сільськогосподарських кооперативів краще й ефективніше… А згодом перейдемо й до єдиного закону про кооперацію.
Тут зібрані далеко не всі маніпуляції законопроекту, але й висвітлених тут мало б бути досить для того, щоб нова Верховна Рада України відмовилася від нього. Побачимо …
Михайло Соколов пише: «Проект закону “Про сільськогосподарську кооперацію” звинувачують в усіх гріхах. Але чому саме він здатен допомогти аграріям, які врешті об’єднаються?». Яким аграріям, вирішуйте самі. Та чи й допоможе?
Вирішуйте також, а чи були жахіття…