Наталія Коваль, викладачка ВУЗу із Харкова, змінила кар’єру викладача на фермерство і тепер продає молоко екстра-класу міжнародній компанії, повідомляє NewsRoom. Про це пише agronews.ua.
До того, як зайнятися фермерством, Наталя Коваль викладала в Харківському національному економічному університеті.
“Все почалося з того, що я хотіла купувати якісне молоко для своїх підростаючих дітей, але спроби його знайти ні до чого не привели. І якось чоловік запропонував ризикнути і відкрити власну молочну ферму. Природно, я сприйняла його слова як жарт, оскільки на той момент ні я, ні Андрій нічого не знали про тваринництво”, – ділиться спогадами Наталія.
За її словами, в той період “всі зірки співпали”. Глава родини тимчасово залишився без роботи. Щоб не втрачати часу, чоловік освоїв професію зоотехніка, вже маючи за плечима дипломи ХАІ і MBA, а також багаторічний досвід успішної роботи у великій компанії на посаді керівника. А Наталя, так і не захистивши кандидатську дисертацію, вирішила зробити паузу у викладанні і присвятити себе сімейному бізнесу.
З огляду на те, що подружжя Коваль з дітьми живе у Харкові, переїжджати в село на постійне проживання не стали, щоб не відривати дітей від навчального процесу в міському середовищі. Андрій оформив бізнес на себе, зареєструвавши ферму в Старосалтівському ОТГ, і зайнявся підготовкою проекту.
“Перед початком будівництва ми з чоловіком продумали все: розташування корівників і внутрішню логістику, умови утримання тварин, їх комфорт і навіть етап відвантаження сировини. Особливу увагу приділяли технології доїння, заздалегідь розраховуючи виробляти молоко екстра-класу”, – розповідає Наталя.
Старі корівники довелося повністю розібрати, а на їх місці будувати нові, що відповідають сучасним вимогам і стандартам. Сьогодні в фермерському господарстві “Юпітер” налічується 600 голів породи українська чорно-ряба голштінізірованних. З них корів – 310 (дійних – 275), близько 200 нетелів (молоді корови, поки що не дають молока) і приблизно сотня молодняка і бичків.
Дорослих тварин утримують без прив’язі в просторих загонах. Три рази в день корови самостійно переходять в доїльний зал і в порядку черги займають своє місце перед апаратом для забору молока. Процедура триває близько 15 хвилин і майже повністю автоматизована. Після доїння “корівки” залишають приміщення, поступаючись місцем новій партії.
За словами Наталії, кожна дійна корова дає близько 25 літрів молока в день. За добу підприємство виробляє приблизно сім тонн сировини екстра-класу. 95% загального надою “Юпітер” реалізує великій міжнародній компанії, філія якої знаходиться у Києві. Решта 5% – йдуть на вигодовування молодняка, власне виробництво і роздрібну торгівлю.
За словами фермера, у заводу-покупця дуже високі вимоги до сировини, але виробнику молока під силу їм відповідати – завдяки сучасним технологіям молоко не контактує з повітрям, що підвищує його якість. Сучасні способи заготівлі, зберігання та підготовки кормів, а також умови утримання тварин забезпечують їхнє здоров’я, а, значить, і безпеку молока. А правильна організація процесів лікування і доїння не дозволяє інгібіторвм та антибіотиквм потрапити у товарне молоко.
Ферму обслуговують 36 осіб. В основному колектив складається з місцевих жителів, тільки двоє приїжджають на роботу з Харкова, для них на території підприємства облаштовано житло. Також до послуг персоналу – кухня, роздягальня, душова і кімнати відпочинку. За словами Наталії, на початку місцеві жителі скептично ставилися до пропозиції працювати на фермі.
“Люди не вірили, що на місці старої напіврозваленої ферми з’явиться сучасне тваринницьке підприємство. Але настрої змінилися, коли ми почали запрошувати місцевих жителів на роботу, пропонуючи офіційне працевлаштування, конкурентну зарплату, спецодяг та імпортне обладнання “, – ділиться спогадами голова господарства.
На території господарства також діє власне виробництво, що має офіційний дозвіл на переробку сировини. З молока екстра-класу співробітники ферми готують сири, вершки, масло, сир, сметану, йогурти і запіканки, які відповідають державним вимогам і регулярно перевіряються в сертифікованих лабораторіях.
«Справа не стоїть на місці і помалу розвивається. Мені б дуже хотілося передати її нашим дітям. Поки вони захоплені іншими, як їм здається, більш сучасними речами, їм не до фермерських турбот. Ми з чоловіком ставимося до цього з розумінням. Однак прийде час і, я думаю, вони будуть світитися, відчують важливість того, що ми робимо, і продовжать розпочате», – ділиться думками Наталія.
Фото – Newsroom