Учора, 26 жовтня 2020 року, відбулася міжвідомча нарада під головуванням Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка та за участі заступника Міністра МЕРТ Тараса Висоцького із представниками аграрних асоціацій та агровиробниками. На нараді було обговорено виконання аграріями форвардних угод по зерну в форс-мажорних умовах цього року. Про це повідомляє agronews.ua.
В Україні завершилося збирання озимої пшениці врожаю 2020 року. Наразі зібрано 25 млн тонн зерна. Також українськими аграріями вже експортовано 10 млн тонн пшениці, повідомив на нараді заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Темпи експорту знижуються і експортовано менше, ніж на аналогічну дату минулого року. Але ситуація залишається непростою, тим більше, що не визначена перспектива з посівами озимих культур під врожай 2021 року, зазначив він.
“У нас є Меморандум на граничні обсяги експорту пшениці. І ми закликаємо усіх учасників ринку їх дотримуватися. Наразі ризиків немає, але із січня до цього питання потрібно буде підходити більш уважно і пам’ятати, що у нас є ця узгоджена позиція”, – підкреслив Тарас Висоцький.
Під час наради було озвучено низку пропозицій кожної зі сторін.
Так, агровиробниками було піднято питання, щоб в умовах катастрофічної посухи трейдери врахували ці обставини і більш лояльно поставилися до контрактів, які були укладені на початку року.
Наприклад, було озвучено пропозицію реструктуризувати ту частину врожаю, яка втрачена фермерами через погодні умови.
Загалом, фермери не підтримують зрив форвардних контрактів, але з огляду на реальний ризик банкрутства для багатьох фермерів, потрібно шукати шляхи взаємоприйнятного варіанту виходу із ситуації, зазначив голова Громадської спілки «Аграрний союз України» Геннадій Новіков.
Так, на його думку, державі потрібно чітко визначитися із тим, як саме допомогти аграріям у регіонах, де через аномальні погодні умови врожаю зерна немає і практично втрачені посіви озимих під врожай 2021 року. Держава могла би компенсувати цим виробникам кредити під пересів, адже інакше просто ні за що буде провести пересівання взагалі.
У той же час, асоціації зазначають, що в разі дефолтів виробників за форвардними контрактами, міжнародні компанії уріжуть ліміти фінансування українського зернового ринку за форвардними контрактами на наступний рік і скоротять обсяги торгівлі з потенційно ризикованою країною.
Так, представник Європейської бізнес асоціації зауважив, що дисципліна виконання форвардних угод – вкрай важлива складова репутації українського аграрного бізнесу.
“Хоча цьогорічні погодні умови й мали негативний вплив на врожай ряду олійних та зернових культур у деяких регіонах України, проте незважаючи на це на сьогодні ми маємо третій рекордний врожай кукурудзи та четвертий рекордний врожай соняшнику за часи незалежності. Відповідно, немає жодних передумов до масового невиконання контрактів на аграрному ринку. Нагнітання ситуації навколо врожаю в публічній площині використовується як механізм для невиконання форвардних контрактів. Хоча справжньою причиною такої ситуації стало збільшення цін на зернові та олійні на міжнародних ринках”, – вважають в ЄБА.
Експерти Асоціації переконані, що така риторика може призвести до руйнування ринку форвардних закупiвель, масового зриву контрактів не лише з трейдерами, але й з борошномелами та виробниками рослинних олій, що призведе до цінового та правового хаосу на ринку та проблем з виробництвом цілої низки харчових продуктів.
В Українській зерновій асоціації вважають, що наразі внутрішні ціни на зерно вже вищі за світові, тож конкурентоспроможність його у світі знижується.
“На поточний момент Україна бере участь у міжнародних тендерах, але все частіше не перемагає у них. Тож ми не бачимо такого ризику, що все зерно з України буде вивезено. Що стосується контрактів, то ми вважаємо, що їх потрібно виконувати, і тут не може бути іншої думки. Україна за роки незалежності створила дуже конкурентний ринок, який сам себе чудово регулює, що дозволяє виробнику вибрати найкращі умови та ціни для поставки. Це велике досягнення для усіх. Ми знаємо країни, де існує 2-3 великі компанії, й усе. Або країни, де держава просто бере й усе монополізує. В усіх випадках у кінцевому підсумку наявний негативний результат для виробників. Стосовно трейдерів: форвардні контракти – це страхування від падіння ціни. Це можливість нивілювати цей ризик. У випадку невиконання угоди виробником, трейдери будуть змушені купувати необхідні обсяги, щоб закрити свої контракти. А це величезні збитки, і трейдери ці збитки вже несуть. І якщо виробники масово будуть відмовлятися від виконання форвардів, це буде проблемою для усіх”, – наголосив президент УЗА Микола Горбачьов.
Україна може втратити статус надійного партнера на міжнародній арені, що призведе до дисконтного ринку: ціни на зерно на дисконтному ринку завжди нижчі, ніж такий же товар в інших країнах, а це величезні збитки (близько $11-12 млрд на рік) та фактичне знищення галузі, вважають в УЗА.
Тож протягом наступних двох днів учасники обдумають результати обговорення.
“І вже у середу, 28 жовтня, відбудеться чергова зустріч під головуванням Міністра з метою фіналізації рішень, які б задовольнили усі сторони і забезпечили розвиток аграрного сектору України”, – повідомив Тарас Висоцький.