У світі існує ціла група рослин, які називаються азіатськими, японськими або китайськими грушами і які не так широко відомі українським споживачам. Зовнішній вигляд, структура м’якоті і смак плодів у них значно відрізняються від звичних європейських сортів. Але вони вельми перспективні для малого та середнього бізнесу, як нішеві агрокультури. З посиланням на публікацію agrostory, пише agronews.ua.
У нашій країні цю культуру часто називають яблучної грушею, або «неші», що в перекладі з японської і означає «груша». Спочатку в м’якоті плодів азіатської груші містилося багато твердих частинок, а смак у неї був досить терпким і прісним. Однак завдяки зусиллям селекціонерів виведені нові сорти, плоди яких позбавлені цього недоліку. Тепер вони мають щільну, хрустку і соковиту м’якоть з приємним ароматом і відмінним смаком.
Починаючи з 80 – 90-х років минулого століття, попит на азіатську грушу помітно підвищився, і цю культуру стали цілеспрямовано вирощувати в Сполучених Штатах, Новій Зеландії, в деяких країнах Європейського співтовариства. Але особливу популярність ця рослина набула у Франції, Німеччині та Бельгії. Тож азіатську грушу можна вирощувати, як для внутрішнього ринку, так і на експорт.
Плоди азіатської груші, на відміну від своєї європейської родички, мають відмінну лежкість, а тому можуть зберігати первинні якості від 35 до 160 діб.
Висота дорослих рослин залежить від сортової приналежності і може перебувати в межах від 3,5 до 10 і більше метрів. При цьому дерева досить довговічні і можуть активно плодоносити від 30 до 50 років.
До шести років врожайність досягає близько 70-80 кг з однієї рослини. Дорослі дерева здатні давати від 200 до 500 і навіть більше кілограмів плодів.
На відміну від європейських сортів, які починають плодоносити на шостий рік, азіатські груші здатні давати перший урожай вже у віці 3-4 років.
Вчені пояснюють цей феномен тим, що ці рослини практично не уражаються комахами-шкідниками і не схильні до таких захворювань як парша, борошниста роса, бактеріальний опік тощо. А оскільки дерева спочатку є здоровими і сповнені енергії, безумовно, що вони витрачають її на активну закладку квіткових бруньок.
Єдина комаха, яке може завдавати істотної шкоди квітучим азіатським грушам, – це Оленка волохата.
Рентабельність вирощування азіатської груші в умовах України наразі вирахувати складно, адже це відносно нова культура й ціни на неї поки що нестабільні. Але з розвитком ринку попит на неші буде зростати і ціни, ймовірно, наблизяться до цін европейських груш.
Нагадаємо, в Україні вирощування нішевих культур є досить прибутковим бізнесом.