Спаржа може бути успішно застосована у органічному землеробстві, оскільки вона малопоширена на території України, має незначну кількість шкідників та хвороб, вважаєВолодимир Білко, агроном-консультант із понад 10-річним досвідом в етері радіо ФМ.
«Зацікавився темою нішевих культур приблизно 5 років тому, відповідно займаюсь технологією вирощування спаржі із насіння, а також із саджанців, – розповідає він.
Спаржа досить поширена у лісах Житомирщини, Чернігівщини, Полтавщини, вона називається у народі «Заячий холодок».
Технологія вирощування може бути екстенсивною, інтенсивною та інтенсивною органічною. Взагалі вирощувати спаржу не складніше за картоплю! Треба системно робити операцію за операцією!
“Багато фермерів вирощують дану культуру через те що самі люблять її споживати, вони вже побували у Європі, скуштували її, а в Україні її досить складно знайти, тож почали вирощувати заради себе, а поступово це переросло у бізнес. З точки зору заробітку вона також приваблива, можна на даній культурі заробити мільйон!”, – ділиться фахівець.
В залежності від схеми посадки кількість рослин на 1 га варіює від 17-18 тис. до до 35-40 тис. рослин на 1 га при щільній посадці.
Витрати до першого врожаю на розсаду, техніку, добрива та ручну працю на збір першого врожаю складає від 10 до 18 тис. євро на 1 га, адже посадковий матеріал йде з Європи, тож і ціни розраховуються в євро. Якщо гарно підкормлювати та поливати спражу можна зібрати врожай і у перший рік вирощування.
Врожай можна отримувати до 10 років поспіль, не пересаджуючи рослини.
“Якщо є бажання задати силу росту – можна зібрати першу спаржу через 2 роки. Ми даємо розвинутись кореневій системі , тоді рослина дасть кращий врожай, і смачніший і більш якісний”, – радить агроном.
Спаржі підходять легкі родючі ґрунти: пісочок, легкі чорноземи, також вона росте на суглинистих та важких ґрунтах.
Якщо мета вирощування – отримати зелену спаржу – підійде будь-який ґрунт, можна поверхню ґрунту прикрити мульчою, щоб пагонам рослин було легше пробитись.
Якщо вирощується біла спаржа (відбілена, етильована) – її необхідно вирощувати на легких ґрунтах. Щоб не було деформації пагону можна робити гребні із штучного матеріалу – торфу, або компосту, якщо вони є у господарстві, це можливо на невеликих площах, бо спеціально закуповувати дані матеріали не рентабельно. Наприклад, підприємство що займається тваринництвом і переробляє відходи тваринництва на біогаз у результаті отримують субстрат — на компост.
По кислотності рослина не примхлива, є досить широкий діапазон, який їй підходить: чорноземи та піски, по всій території України, доступ до сонця та води, рослина дуже живуча.
У Польщі 10-15 років тому було 100-200 га спаржі, зараз це вже декілька тисяч, вони придбали спеціальну техніку і поступово вони пропонують її нам.
Так само і по посадковому матеріалу. Найбільші виробники в Європі – Голландія, Італія, Польща. Є зареєстровані в Україні гібриди, які гарно себе показують на території України: ранні, середні, пізні. Є гібриди які мають фіолетове забарвлення.
Необхідно орієнтуватись на ринок, який росте і на внутрішньому ринку- формується культура споживання, отже ринок дає приріст у 10-15% щороку.
На українську спаржу є попит у Європі, але ми ще не може надати необхідних об’ємів. Сукупні площі в Україні, що вступити у плодоношення — кілька сот га. Потенціал великий, хто буде першим-той отримає гарний прибуток, адже ціна і на внутрішньому ринку досить приваблива, мало чим відрізняється від європейських цін, із часом коли поступово насичуватиметься, ціна може спуститись на 20-30%.
У Європі плантації спаржі плодоносять до 10 років, якщо плантацію на українських ґрунтах добре доглядати, вона може давати гарні врожаї 15-20 років. Перший рік – посадка
Через 2 весни – перший врожай, 3-4 тони з га -середнє по інтенсивності ґрунти та технологія, врожай – 3-4- тони на га, 100-120 грн/кг.
Ця культура може бути цікава тепличникам, замість огірків-помідорів, на які немає ціни, можна отримати на 2-3 тижні раніше ніж у відкритому ґрунті-довший період збору врожаю, конкуренція європейській, американській та чилійські спаржі».