2019 року амброзія полинолиста вийшла в лідери з ураження площ посівів. За даними Держспоживслужби, торік карантинний бур’ян засмітив понад 3 млн га земель у всіх областях України. Це — практично площа Харківської області. Повідомляє Євген Качура, кроп-менеджер з бобових культур, кукурудзи та цукрового буряку департаменту BASF Agricultural Solutions, пише agronews.ua.
Для порівняння: інший небезпечний бур’ян, гірчак повзучий, був виявлений у 5 областях на площі в 12 разів меншій — понад 224 тис. га. При цьому, від амброзії страждають не лише посіви в Україні.
Так, 52 країни-члени Європейської організації карантину і захисту рослин (ЄОКЗР) визнали бур’ян небезпечною рослиною, яка загрожує біорізноманіттю в європейському та середземноморському регіоні. Адже витісняє всі культури (від польових до овочевих) й може призвести до значних втрат врожаю одночасно в кількох країнах.
Амброзія полинолиста особливо небезпечна для посівів кукурудзи, однієї зі стратегічних культур України. Вона пригнічує бур’яни набагато гірше, порівняно з зерновими культурами. Крім того, амброзія виростає до 2-2,5 метрів у висоту й може завдавати збитків безпосередньо під час збору врожаю, змішуючись із вже дозрілою кукурудзою.
Властивості рослини. Амброзія полинолиста — отруйна рослина родом з Північної Америки. На території України з’явилася на початку ХХ століття — в Дніпропетровській області. Потім була зафіксована в Київській. Однак, з 1990-х почала активну експансію по всій території. На Тернопільщині амброзію вперше зафіксували 2002 року в Борщівському районі. Далі вона поширилася на західні регіони — Прикарпаття, Буковину, Закарпаття. 2008-го бур’ян виявили на території Криму. Тому зараз амброзія росте по всій Україні.
Амброзія полинолиста — небезпечний для людини алерген. Може викликати сльозотечу, порушення зору та навіть спричиняти брохіальну астму. Крім того, виносить з ґрунту воду, мікро та макроелементи. 1998-го науковці виявили, що амброзія схильна до алелопатії — здатна виділяти хімічні сполуки, які додатково пригнічують проростання таких культур, як горох, квасоля, кукурудза і соняшник. Більше того, потрапляючи в ту чи іншу країну, бур’ян підлаштовується під кліматичні умови конкретного регіону, продукуючи нову популяцію. Остання, в свою чергу, може бути стійка до традиційних методів викорінення рослини. Це встановили європейські науковці, досліджуючи поширення амброзії полинолистої у Вірменії протягом 2013-15 років. Там за 2 роки експерти виявили 12 нових популяцій бур’яну.
За даними європейських дослідників, амброзія поширюється завдяки міжнародній торгівлі, політичним змінам (розподіл земель, об’єднання регіонів, переділ територій держав), війнам та збільшенню посівних площ соняшника по всій території Європи й країн колишнього СРСР. Відтак вивести бур’ян надзвичайно складно — найкраще попередити його потрапляння на поле.
Виявлення і запобігання. На одній рослині амброзії виростає від 30 до 100 тис. насінин. Вони можуть зберігатися в ґрунті до 40 років. Тому те, що вона не проявилася на полі протягом 5 чи навіть 10 років після викорінення не дає гарантії, що рослина не зійде наступного року. Відтак, надзвичайно важливим є моніторинг полів. Для цього часто застосовують дрони чи інші системи дистанційного нагляду, які, аналізуючи стан посівів, оперативно реагують на появу бур’янів.
Також, щоб убезпечити себе, аграрії провокують проростання насіння амброзії в післяжнивний період і знищують проростки боронуванням. Крім того, допомагає обробка землі перед посівом, оранка та сівозміна. Особливо про це важливо пам’ятати, якщо в сівозміні є соняшник, а після нього — кукурудза. Тоді зростає ймовірність проявлення амброзії в посівах. Аби це попередити, краще обробити ґрунт перед посівною.
Реагування. Якщо засоби запобігання не допомогли й амброзія таки поширилася полем, варто використати механічний і хімічний методи для її виведення. Перший передбачає скошування або виривання бур’яну з корінням. Скошування рекомендують проводити безпосередньо перед цвітінням. Інакше рослина випускає пагони, що ростуть близько біля землі. На них утворюються насінини, але такий бур’ян уже складно прибрати з поля. Водночас важливо встигнути скосити амброзію перед цвітінням. Якщо спізнитися, вона дасть тисячі насінин і це суттєво ускладнить процес її викорінення з поля.
У разі, коли в насіння культурних рослин потрапила амброзія, експерти рекомендують його утилізувати. Якщо цього не зробити, ареал поширення бур’яну може зрости ще більше через транспортування та перевезення врожаю.
Другий метод позбавлення від амброзії — застосування гербіцидів, які мають швидку дію і тривалий ефект. Однак, до вибору гербіциду потрібно підходити дуже ретельно. Річ у тім, що деякі популяції бур’яну можуть бути стійкими до тих чи інших діючих речовин.
У Канаді, наприклад, у посівах кукурудзи та інших плодових культур амброзію вдало контролюють препаратами, до складу яких входять атразин, лінурон, бентазон та дикамба. Останню використовують і українські аграрії. Дикамба в поєднанні з топрамезоном дає швидкий і довготривалий ефект. Після їхнього застосування на експериментальній агрономічній дослідній станції НУБіП влітку 2019-го надземна частина амброзії повністю загинула вже за 5 днів.
Контроль 
Через 5 днів після внесення
Локація: ВП НУБіП України, агрономічна дослідна станція, 2019 р.
Більше того, завдяки топрамезону бур’ян більше не проявлявся, оскільки топрамезон здатен забезпечувати ґрунтову дію протягом усього сезону. Натомість дикамба швидко контролює ростові процеси в самій рослині-бур’яні, швидко рухаючись, розподіляючись по ній та накопичуючись в точках росту. Завдяки вбудованим ад’ювантам діючі речовини міцно утримуються на листовій поверхні, швидко проникають до рослини-господаря, навіть крізь восковий наліт, і забезпечують ефективність навіть за несприятливих умов (вітряна погода або опади невдовзі після внесення гербіциду).
Однак, варто пам’ятати: амброзію можна побороти, якщо застосовувати всі елементи – від запобігання її поширення, до викорінення та моніторингу територій. Витрати аграрія на ці заходи в результаті обов’язково окупляться. Адже це збереже як людський потенціал, так і економічний.