На думку заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького, є три моделі взаємодії держави та агровиробників у плані організації зрошення в Україні. Про це він написав на своїй сторінці у Фейсбук.
Перша. Держава обслуговує весь ланцюг водопостачання до кінцевого споживача від магістральних каналів, насосних станцій до внутрішньогосподарських мереж та систем польового дринажу: плюси – єдина система взаємодії; мінуси – держава немає відповідного фінансово-інвестиційного ресурсу, щоб утримувати всю мережу в задовільному стані, забезпечити високу операційну ефективність та розвивати відповідну мережу.
Друга. Передати все в приватну власність: плюси – можливість залучати інвестиції в інфраструктуру та впевненість в їх окупності; мінус – формування монополістів на різних рівнях (магістраль, насосна станція) та завищені тарифи на послуги для інших користувачів.
Третя. Створення об’єднання водокористувачів (ОВК), щось на кшталт ОСББ, тільки у сфері зрошення: плюси – залучення приватних інвестицій в інфраструктуру, прогнозованість та прозорість тарифоутворення для членів об’єднання; мінуси – частина користувачів буде недобросовісна і з часом підуть конфлікти.
“Ви за яку модель?”, – пропонує він дискусію у Фейсбук.