За останні десятиліття перед свинарями поставало багато питань та проблем, що спонукали експертів до впровадження нових технологій на зниження собівартості. Експерти Центру підвищення ефективності в тваринництві (CIAB) пропонують ознайомитися з 10 тенденціями у годівлі свиней. Про це повідомила пресслужба CIAB, пише agronews.ua.
“У 1975 році одна свиноматка у США давала 720 кг свинини на рік, а в 2009 році показник сягнув 1816 кг на свиноматку”, наголошує Доктор Джон Пейшнс.
Він додав, що у 2009 році, США виробили 10,4 мільярдів кілограмів свинини від близько 5,8 мільйонів свиноматок.
«При продуктивності 1975 року нам потрібно було б 14,5 мільйонів свиноматок. При середній річній вартості комбікормів для свиноматок $336 на голову, додаткові затрати тільки на корми становитиме $2,95 мільярдів на рік або $26 до вартості кожної проданої свині», – йдеться у звіті Пейшнса для Центру свинарства «Прері» у Канаді.
Доктор Пейшнс відзначив 10 основних досягнень у годівлі, що дозволили змінити галузь протягом останніх 20 років.
1. Розробка рецептів комбікормів на основі вмісту поживних речовин і енергії, а не інгредієнтів (зерно, соя і тд).
Принципова зміна підходу, яка призвела до підвищення продуктивності. Полягає в тому, що при розробці рецепту комбікормів орієнтуються не на сировину (кукурудза, соєвий шрот та ін.), а на вміст поживних речовин в ній.
2. Моделювання росту за допомогою методу факторного визначення потреб організму.
Факторний підхід дозволяє визначити, що необхідно тварині визначеної ваги та віку. Наприклад, лізин необхідний для живлення та нарощення м’язової тканини. Також, можна обчислювати потреби на основі припущень про генетичні можливості, об’єм споживання корму та ін. Нова модель NRC 2012 враховує більше змінних при розробці рекомендацій.
3. Розробка раціонів на основі стандартизованої доступності (SID) амінокислот в кишечнику, а не кількості сирого протеїну.
Показником SID-амінокислот дає розуміння, що показник кількості сирого протеїну не відображає реальну поживну цінність інгредієнта. Наприклад, якщо цінність всього сирого протеїну, лізину та SID-лізину у пшениці ми візьмемо за 100, то цінність сирого протеїну у кукурудзі становитиме 61, а цінність SID-лізину — 71. Це показує, що кукурудза недооцінена, якщо керуватись показником сирого протеїну.
Розглянемо зворотний випадок — за основу візьмемо соєвий шрот із цінністю 100, цінність каноли (рапсового шроту) становить 75 для сирого протеїну, але лише 60 — для SID-лізину. Це вказує на те, що розробка раціону на основі сирого протеїну значно переоцінює протеїн рапсового шроту для свині.
4. Перехід від традиційних систем перетравної та обмінної енергії до системи чистої енергії.
При розробці кормових раціонів традиційно використовувались поняття перетравної енергії (ПЕ) та обмінної енергії (ОМ).
Наближення до системи ЧЕ дозволяє вилучити більшість змінних та максимально наближено розрахувати скільки енергії. В ідеалі, потрібно знати, скільки енергії йде на нарощування м’яса та скільки на відкладення жиру, але часто — це невідомо.
5. Розробка раціонів на основі стандартизованої доступності (STTD) фосфору та використання ферменту фітази.
6. Консолідація наукових знань про годівлю та публікація для комерційного використання.
Видання Nutrient Requirements of Swine: Eleventh Revised Edition (“Потреби свиней в нутрієнтах: одинадцяте виправлене видання”) вміщує понад 400 сторінок інформації про кормові інгредієнти. Це спроба зібрати надійну базу про поживні речовини в кормовій сировині та акцентувати увагу на системі ЧЕ.
У виданні наголошується, що необхідно застосовувати моделювання для визначення фізіологічних потреб свиней у поживних речовинах. Детально пояснюється наукова інформація, що допоможе визначити правильність підходу до годівлі на фермі.
7. Використання синтетичних амінокислот для зменшення кількості дорогої білкової сировини в кормі.
Використання синтетичних амінокислот дозволяє знизити кількість соєвого шроту й інших джерел білків у раціоні. Підраховано, що розширене використання синтетичних амінокислот зменшує кількість землі, необхідної для підготовки кормів для свиней США на 14-15%.
8. Виведення високопродуктивних та гіперплідних ліній та їх гібридів.
Це дозволило покращити продуктивність. Годівля встигає за генетикою, і свиноматка може дати 30 поросят з високим потенціалом росту на рік. Лідером на ринку генетики наразі є Topigs Norsvin, що офіційно представлена в Україні Центром підвищення ефективності в тваринництві.
9. Використання більш складних систем обліку на фермі для контролю виробничих показників.
Це значно змінило галузь. Виробники враховують більше нюансів, коли мають точні дані. Вони запитують: якщо показник нижче середнього, або нижче цільового, що відбувається з поживними речовинами? В Україні існує така програма – PigCentre – це перша програма контролю собівартості в реальному часі.
10. Акцент на максимальному фінансовому результаті, а не на максимальній продуктивності.
«Як ми могли працювати без використання цих розробок? Виробники почали використовувати більшість цього, хоча система ЧЕ ще не використовується повсюдно», – зазначив доктор Пейшнс.
Центр підвищення ефективності в тваринництві – створений у 2011 році, працює з свинокомплексами, молочно-товарними фермами та агрохолдингами в Україні та за кордоном. Основні компетенції – зниження собівартості, супровід та вдосконалення бізнесів в тваринництві, аудит технології, організація планування, обліку і контролю.
Центр є розробником PigCentre – першої програми управління свинокомплексом з контролем собівартості в реальному часі.
З 2020 року Центр офіційно представляє в Україні генетику Topigs Norsvin.