За право на безкоштовні два гектари, що належать українцям за законом, у Телеграм-каналах і на різних сайтах із розміщення безкоштовних оголошень пропонують 500-900 грн. До запуску ринку землі ділки не гребують будь-яким, навіть шитим білими нитками, розподілом землі, попутно оформлюючи кредити на громадян. Про це повідомляє 112, пише agronews.ua.
“Земля по 500 грн, місця закінчуються! Година Вашої уваги і гроші в кишені”, – пише один з агітаторів у Телеграм-каналі “Work. Робота. Підробіток”.
Інший агітатор зазначає, що заробіток 600 грн, 20 хв часу, розрахунок відразу, земля. Потрібен паспорт, код і виписка, якщо ID-карта.
Українцям пропонують за винагороду оформити довіреність у нотаріуса на право отримання земельної ділянки у власність. За фактом землею розпоряджаються зовсім інші особи. Як наслідок, учасника схеми позбавляють можливості в майбутньому отримати ділянку землі від держави безкоштовно.
Агітатори шукають людей без штрафів, тому що із впровадженням автоматизованої системи накладення арештів передані ними паї можуть вилучити.
“Суть роботи в тому, що на вас оформлюють ділянку землі, яку ви переписуєте на певну людину. А за це ви отримуєте 500 грн відразу на руки”, – пояснює один з агітаторів.
Людину, яка хоча б приблизно розбирається в розцінках на землю, такі суми можуть збентежити. Зараз пай землі коштує приблизно 1 200 доларів. Ціна може відрізнятися залежно від родючості чорноземів.
“Це схоже на якусь аферу. Мова має йти щонайменше про 10 тис. грн за гектар, коли переписують землю на когось. Особливо популярною 2 роки тому була аналогічна схема за участю АТОвців. Заробіток посередників становив близько 20% від вартості гектара”, – підкреслює в коментарі Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації.
Заявки на землю у схемі з учасниками АТО інколи подавали по 10-20 чоловік. У Києво-Святошинському районі так приватизували 320 га землі, хоча ніхто з пільговиків навіть не був зареєстрований на території Київської області, а один з них на момент виділення ділянки взагалі помер.
У 2016 році навіть озвучувалися підозри, що пільга для військових цілеспрямовано запроваджувалася під реалізацію таких схем. Голова Товариства ветеранів АТО Кирило Сергєєв заявив, що 85% бійців продають свої ділянки.
Винагорода для представників пільгової категорії, що мають переважне право на землю, є істотно вищою, ніж запропонована зараз: іноді суми сягали тисячі доларів. Тим, хто обурюється нинішнім “демпінгом”, ділки пояснюють: отримати цю землю вкрай складно.
“Підіть станьте в чергу на 2 га землі. Ви думаєте, вам її дадуть?” – пише агітатор Анна.
Дійсно, отримати пай легко тільки на папері. Бюрократія може відбити будь-яке бажання реалізувати своє законне право на землю. Щоб скористатися ним, необхідно вибрати вільну ділянку на сайті Держкадастру або подати відповідний запит до департаменту архітектури, містобудування та кадастру, отримати копію кадастрової карти, попередньо замовлену в управлінні земельних ресурсів, довести досвід роботи в сільському господарстві або наявність аграрної освіти (за бажання займатися фермерством).
Потім необхідно з паспортом і заявою звернутися до відділення уповноваженого органу (зазвичай – сільської або міськради).
Однак, навіть якщо ви розберетесь у процедурі, далеко не факт, що місцева влада захоче виділяти вам пай. На додачу до того, що вільної землі в Україні залишилося небагато, Кабмін ще й сповільнив процедуру, обмеживши кількість таких земель до чверті від усього державного земельного фонду. Навіть якщо вказати таку ділянку, може виявитися, що на неї вже подали заявку. Черга на пай до вас може так і не дійти.
“Не можу сказати, що кожен охочий в нашій країні може самостійно отримати хорошу земельну ділянку шляхом приватизації. По-перше, про вільні земельні ділянки не так-то просто дізнатися. Місцеві ради та державні чиновники, як правило, залучені до цих схем “масової приватизації”, а тому ніхто не зацікавлений у розголошенні інформації про вільну землю. По-друге, навіть якщо якимось дивом вам стане про це відомо, вас просто відфутболять на початковому етапі. І поки ви роками будете в суді доводити свою правоту, земля перейде в “потрібні руки”, – розповідає Максим Могильницький, голова адвокатського об’єднання “Могильницький і партнери”.
Втім, землю не дуже легко було отримати і раніше. “Демпінг” могли також спровокувати складнощі з отриманням громадянами доходу в період карантину, а також – прогнози про здешевлення вартості землі після відкриття ринку (за молдавським сценарієм).
Аналітики припускають, що прогнози уряду про “6 тис. дол. за гектар” можуть і не збутися, незважаючи на високу якість українських чорноземів. Все вказує на те, що ринок у нинішних умовах активним не буде, а значить, не зростатиме і ціна гектара.
“Протягом останніх 3 років ціни на землю в Україні є вкрай низькими. А ближче до відкриття ринку ні кредитування, ні інвестицій, ні підвищення орендної плати не відбулося – зовсім навпаки. Тому очікування зростання ціни з 1 липня однозначно не справдяться і справдитися не могли б. За нашими опитуваннями, 97,6% фермерів не братимуть участі в купівлі землі. Що стосується середнього бізнесу, то особливого ажіотажу не спостерігається. Агрохолдинги теж не зацікавлені”, – пояснює Іван Томич, президент Асоціації фермерів та землевласників України.
Фінансовий аналітик Олексій Кущ також не надто вірить в те, що після відкриття ринку вартість гектара землі буде обчислюватися десятками тисяч доларів.
“Ціна землі безпосередньо залежить від тієї ренти, яку вона може приносити. Її або купує аграрне підприємство, або інвестор заради пасивного доходу від здавання в оренду. По кожному з методів земля не може коштувати дорого. У першому варіанті – тому, що додана вартість з гектара становить близько 250 доларів, адже земля переважно використовується під вирощування певного виду культур. Якби земля використовувалася диверсифіковано, наприклад, також і під тваринництво, вона б приносила більший дохід –близько 900 доларів з гектара. У другому ж варіанті – великі ризики. Отже, її ціна навряд чи буде істотно більше за тисячу доларів за гектар”, – розповів Олексій Кущ.
Частина землевласників можуть почати продавати угіддя дешевше і в разі, якщо буде прийнятий законопроект № 3131. Згідно з ним, для власників і користувачів землі пропонують впровадити мінімальний податок: з державних двох гектарів потрібно буде заплатити близько 3 тис. грн на рік.
Не дивно, що українці не тільки дедалі частіше відгукуються на оголошення про швидкий продаж прав на землю, а й самі розміщують відповідні пропозиції.
Орендувати поле – завдання непросте. Йдеться про конкретні ділянки з їхніми межами, змінити які без згоди учасників не можна. Вийти на власників землі та сторгуватися з ними про ціну буває вкрай складно. А після запуску ринку завдання ще більше ускладниться через вступ у дію права пріоритетного викупу землі її орендарем.
Ділки ж за запитом покупця шукають вільні ділянки по всій Україні, формують пакет документів і через підставних осіб оформляють договір купівлі-продажу. Щось подібне ми вже спостерігали з дачними кооперативами. Землю роздавали нібито під ведення садового господарства, а потім вся вона переходила в руки однієї людини.
Звичайно, ця схема – не про великі агрохолдинги, адже для цього потрібно було б шукати десятки тисяч осіб. А ось для невеликих сільгосппідприємств це досить прибуткова справа. Також це може бути вигідно орендарям, які хочуть отримати землю у свою власність.
Голова Держгеокадастру розповідав про те, як у Харкові землю місцевої ради передали 34 різним людям для ведення особистого сільського господарства. Надалі власником цих ділянок став колишній орендар. Це близько 240 тис. грн збитків для місцевого бюджету на рік.
Звичайно, реалізувати пошук вільних паїв і прискорену їх приватизацію неможливо без допомоги чиновників Держгеокадастру, які заробляють на відкатах. П’яте за розмірами державне відомство і роздає землі державної та комунальної власності, і контролює те, наскільки це правильно зроблено, що саме по собі парадоксально.
Загального реєстру договорів оренди немає, перевіряти вручну, на скільки років і за якими ставками вони були підписані, чи були субдоговори – дуже довго.
Сам новий Голова Держгеокадастру Роман Лещенко каже, що структура увесь цей час існувала як механізм “дерибану” української землі з метою отримання надприбутків низки надзвичайно багатих сімей.
Раніше працівники СБУ вже ловили на гарячому чиновників місцевих управлінь, що займаються моніторингом вільних земель. А в НАБУ розповіли про корупційну схему на 50 млн грн: державну землю в Броварах переписали на екс-керівника управління Держслужби геодезії та директора землевпорядної організації.
Деякі чиновники навіть отримали землю двічі, а то й тричі. У такій приватизації підозрюється і заступник начальника Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області.
Те, що ділки для реалізації схеми вже не вишукують АТОвців, які мають першочергове право на отримання землі, красномовно показує: прикриття у вигляді термінового оформлення на пільговиків вже мало кого хвилює. Більш того, деякі агітатори прямо вказують у своїх повідомленнях адреси, де повинна відбуватися зустріч з нотаріусом. Один з них вказав місцем зустрічі Повітрофлотський проспект, 10. За адресою знаходяться ріелторська компанія і відділення одного з державних банків.
Нечисті на руку чиновники відчувають свою повну безкарність. В одному з телеефірів Лещенко розповів, що всього незаконно приватизована була безпрецедентна за обсягом територія – 5 млн га землі. Він обіцяв показати “сітки” сформованих латифундій, а також презентувати дані про незаконне оформлення землі на членів сім’ї чиновників – 5-місячних дітей.
Але станеться це тільки в наступному році, коли закінчиться процес цифровізації. Чому інформацію не можна опублікувати вже зараз – незрозуміло. Адже Лещенко уточнював: масиви документів вже сформовані.
“На сайті відомства при цьому не написано, що ці землі зникли. Необхідно розуміти: такі великі обсяги незаконної приватизації не проходять безслідно. Те ж стосується і незаконного обробітку землі. За допомогою Google Maps з супутника можна побачити, що на частині військових полігонів для навчання солдатів відбувається збір врожаю кукурудзи, соняшників. Що це? Тренування наших солдатів, які вчаться прибирати тротил з нашої території? Всі ці схеми бачать, про них знають”, – говорить Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації.
Натомість для людей, які зневірилися отримати свої законні гектари і переоформляють землю за безцінь, наслідки можуть бути набагато гіршими, ніж просто втрата землі. Практика показує, що переграти шахраїв і повернути ділянку в подальшому неможливо.
“Аферисти” стверджують, що для учасника схеми ніякої відповідальності не буде. Мовляв, те, як він розпоряджається своїм майном після реалізації права на пільгу, – його особиста справа. Однак якщо від імені нашого довірителя на підставі довіреності будуть вчинятися незаконні угоди, він ризикує бути звинуваченим у злочині, скоєному групою осіб, наприклад, у шахрайстві. Можна отримати реальний термін за ґратами, а вже яким він буде – залежить від злочину, який з його “участю” буде скоєний.
“Надалі він може проходити як співучасник злочину. Адже мета, з якою саме йому виділялася земля, була фіктивною. Залежно від суми збитку може бути від п’яти років ув’язнення з конфіскацією майна”, – пояснив юрист Ростислав Кравець.
На охочого підзаробити можуть навіть оформити кредит.
“Як правило, громадянин не читає довіреність, а присутність нотаріуса переконує довірителя в тому, що нічого протизаконного не відбувається. У довіреність ж включають максимальний набір повноважень. Серед них – не тільки ті, які пов’язані з приватизацією землі, а й право взяти кредит у банку від імені довірителя і передати землю в іпотеку. Надалі кредит банку не повертається, право вимоги на землю продається на торгах і потрапляє в “потрібні руки”, – підкреслює Максим Могильницький.
Пропонують ділки і підставити іншого. Коштує це всього –нічого: за “друга, якого потрібно привести”, ділки накинуть учаснику 100 грн. Так реалізується ціла земельна фінансова піраміда.
Звичайно, схема “2 гектарів” – аж ніяк не єдиний варіант махінацій із землею. Спірним є емфітевзис – оренда землі на 200 років, яка фактично є її купівлею. Крім того, протягом останніх 3-5 років активізувалося рейдерство.
Із запуском ринку землі теоретично такі маніпуляції мають бути припинені. Роман Лещенко запевняє, що до кінця року це ліквідує низку корупційних ризиків. Однак це навряд чи можливо. З інвентаризацією земель досі не закінчили: компанії, що займаються нею, будучи в змові з чиновниками, за даними Лещенка, навіть не виїжджали в поля і накладали на публічну карту “тіньові” дані. Також потрібно внести до реєстру і архівні дані про приватизацію. Дотепер не напрацьована обіцяна єдина база земельних ділянок і нерухомості.
Держземкадастр взагалі не захищений від втручання третіх осіб в його базу даних і використовує прострочені системи зберігання даних. Але замість того, щоб виправити проблему, представники відомства чекають на висновки аудиту від Світового банку за останні 10 років. Зокрема, і щодо можливого витоку даних. Результати аудиту стануть відомі тільки з початку нового року. А після цього будуть представлені рекомендації щодо поетапного впровадження системи блокчейн.
З чим пов’язано таке затягування – незрозуміло. Експерти припускають, що показувати реальну картину і вільні землі, на які тут же може вишикуватися черга, – невигідно. Наприклад, Олексій Кущ вважає, що ми перебуваємо на порозі чергового перерозподілу земельного капіталу. Новий кадастр, на його думку, – це фікція, і “схематоз” не буде припинений.
“До відкриття ринку землі ми інституційно не готові через те, що титули власності не враховуються державою. Мова про принцип англійського права в обліках прав на землю: якщо вони зареєстровані в реєстрах, доводити їх не потрібно, якщо порушені – держава обов’язково повинна компенсувати втрати зі спеціально створеного фонду. Крім того, для захисту реєстрів слід використовувати технологію блокчейн. Вона унеможливлює так звану “крадіжку землі”. Але чомусь про це ніхто не говорить”, – підкреслює експерт.
Припинити корупцію нібито покликана передача повноважень з виділення землі від Держгеокадастру органам місцевого самоврядування, як це було у 1900-2002 роках. Планується, що тепер ОТГ вирішуватимуть, роздавати людям по 2 га землі чи ні. У відомства ж залишиться контрольно-наглядова функції по всіх землях в Україні. Однак Олексій Кущ впевнений, що такий маневр несе величезний ризик і є лише спробою створити “димову завісу” для ринку землі.
“Продаж буде тільки формально децентралізованим – ним диригуватиме “тіньовий центр”. Спроба поховати тему перерозподілу гектарів обернеться тим, що знайти “кінці” у “схематозі” буде ще складніше: ми чудово знаємо, як легко на місцях “зникають” документи. Це явна спроба замести сліди”, – підкреслює Кущ.
Експерти припускають, що надалі на громадян чекають і інші махінації.
“Спекулянти будуть відпрацьовувати нові і нові схеми і тільки знижувати ціни. Вони особливо активізуються вже з 1 липня. Реальна ціна гектара на ринку може бути навіть нижче за мінімально встановленоу планку – реалізувати її дозволить “схематоз” через відсутність попиту”, – вважає Іван Томич.
Прогнозуються маніпуляції і навколо продажу пріоритетного права на викуп землі, яке призведе до її скуповування за безцінь міжнародними агрохолдингами. При цьому реалізувати конституційне право на отримання ділянки буде ще складніше. Земля ж в Україні не нескінченна, хто раніше встав – того й капці.
“Після запуску ринку все буде набагато складніше. Розмір ділянки обмежать одним гектаром, а отримати право на безкоштовну приватизацію зможуть лише жителі селі – працівники соціальної сфери або пенсіонери, які працювали за цими спеціальностями”, – підкреслює Максим Могильницький.
Чи бути новим схемам у цій сфері – поки що невідомо. Запуск ринку землі звужує права громадян, що йде в розріз із Основним Законом України. Тому експерти припускають, що в нинішньому вигляді документ може бути хоча б частково визнаний неконституційним. Вердикт КСУ ми дізнаємося вже в листопаді – грудні.