16 лютого, польські фермери вкотре заблокували прикордонний пункт пропуску «Корчова – Краківець». Це вже шостий КПП, «знерухомлений» у такий спосіб за тиждень. Протистояння на кордоні лише посилюється, а всі спроби погасити його на офіційному рівні наразі не досягли бажаного успіху. Росте невдоволення і в суспільстві, адже інформація про блоковані автівки та розкидане по дорозі українське зерно не сприяє порозумінню та єднанню.
Водночас в українському інформпросторі подеколи лунає подив: як так вийшло, що Польща, яка стала головним союзником і помічником України з перших днів великої війни, раптом перетворюється хіба що не на найзапеклішого опонента в питаннях української зовнішньої торгівлі?
Роман Матис, президент Міжнародного інвестиційного офісу, громадський діяч, розповів в колонці автора на Mind про протест польських фермерів із погляду людини, яка глибоко інтегрована в польські бізнесові процеси, вивчає досвід розвитку економіки Польщі, знайома з багатьма ключовими польськими економічними гравцями, пише agronews.ua.
Отже, що ж відбувається в Польщі з протестом фермерів?
9 лютого у понад 260 польських населених пунктах фермери вийшли з протестом. Ще раз і прописом: понад ДВІСТІ ШІСТДЕСЯТ МІСЦЬ у Польщі охоплені протестом фермерів, які перекривають рух у селах, містечках, містах і в столиці для того, щоб звернути увагу на свої вимоги. Серед цих місць і кілька пунктів переходу кордону з Україною. Не всі пункти пропуску, а лише два на той момент. У пунктах пропуску заблокували рух лише для українського вантажного транспорту.
Чого ж вимагають польські фермери?
На початку страйку в польських фермерів ключовими були ті самі вимоги, що й в аналогічних протестувальників в інших країнах Європейського Союзу. Бо фермери протестують не лише в Польщі, а й у Німеччині, Франції, Іспанії, Італії та навіть у Брюсселі під стінами Європарламенту.
Їх об’єднали для протесту вимоги зупинити запровадження так званої «Зеленої угоди», яка є пакетом політичних ініціатив Єврокомісії задля виведення Європейського Союзу на шлях екологічної трансформації з фінальною метою – досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.
Ці ініціативи спричиняють запровадження нових біопрепаратів, генетично різноманітних систем, точного землеробства, нових методів селекції рослин, що, на думку протестувальників, призведе до подорожчання їхнього виробництва та зробить заняття фермерством абсолютно невигідним.
У польських протестувальників до цього додається той факт, що завдяки продовженому дозволу безмитного ввезення агропродукції з України, на найближчий до нас польський ринок потрапляють продукти, які вирощуються з використанням дешевих пестицидів чи інших засобів стимуляції росту, догляду тощо, які вже давно заборонені в ЄС.
Українська продукція, на думку фермерів, потрапляє на польський ринок без належного контролю, є дешевшою і створює нечесну конкуренцію. Крім того, польські аграрії виступають проти обмежень у торгівлі тваринами на ринку Польщі. Два останні пункти відрізняють цей протест від аналогічних акцій європейських колег.
Хто їх підтримує?
На самому початку протест фермерів не схвалював ніхто. Пересічні поляки сердилися на них через те, що їхні акції з блокування шляхів, які тривають по всій країні, ускладнили рух і створили багато проблем зі звичною щоденною логістикою на роботу, до школи, у лікарню тощо.
Читаючи матеріали в спеціалізованому виданні farmer pl, можна було спостерігати, що пересічні мешканці не розуміють цього протесту. Як журналісти, так і протестувальники бідкаються із цього приводу, бо фермери щиро вважають, що їхні вимоги стосуються не лише бізнесу, а й кожного кінцевого споживача, який купуватиме їжу в магазині, але споживачі їх не чують і не розуміють.
Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкерський підтримав протестувальників і веде переговори з Єврокомісією стосовно того, що деякі вимоги ЄК в питанні екологічності є «не завжди раціональними». Що важливо, він зустрічався з протестувальниками перед початком акції, де вони узгоджували те, як протест провести з якомога меншим дискомфортом для громадян.
Міністр просив протестувальників чітко й багато говорити про свої вимоги, так, аби це стало зрозуміло кожному. До цього всього додалися вимоги фермерів щодо фінансової підтримки перед початком посівної, які на початок страйку вже обговорювалися з Міністерством фінансів.
Хто насправді може стояти за протестами?
Чеслав Сєкерський доклав немалих зусиль для того, аби в протесті майже не звучала тема України, при цьому запевнивши протестувальників у врегулюванні питань торгівлі з Україною. З таким підходом ситуація мала шанс залишитися внутрішньою.
Проте зовсім інші плани були в москви та її місцевих – польських – агентів. У місці протесту фермерів на одному з двох заблокованих пунктів пропуску на кордоні з Україною з’являється група людей, які підходять до автомобілів зі збіжжям, відкривають ревізійні люки й висипають зерно на асфальт. Першим про це публічно інформує представник антиукраїнського політичного руху, славнозвісний перевізник товарів до росії та білорусі Рафал Меклер.
Попри таке сумнівне, у сенсі репутації, джерело інформації, в Україні цю інформаційну провокацію підхоплюють усі кому не лінь – від лідерів громадської думки до політиків різного рангу та штибу.
Усі поспішають зайвий раз попіаритися на такій щемливій темі, як «невдячне ставлення до хліба», «неповага до українських фермерів, які у важких умовах збирають це зерно» тощо. Тема швидко стає топовою в українському інформаційному полі, соцмережах і телеграм-каналах. І, на жаль, ніхто з тих, хто її почав просувати, ні на секунду не замислився над тим, що кожен допис на цю тему поглиблює ненависть українців до всіх тих поляків, які насправді навіть не розуміють суті протесту своїх фермерів.
Навіщо це все?
Так кремлівській агентурі вдається нівелювати всю роботу польського уряду з намагання зробити протест фермерів внутрішньопольською проблемою. Пересічні українці не бачать і не чують жодного аргументу, звинувачують усіх поляків у нелюбові до українців, а польську владу – у бездіяльності, хоч, як відомо, це далеко не є правдою.
Своєю чергою у відповідь на ці закиди в польському інформаційному полі з’являється симетрична по своїй гостроті реакція і від пересічних громадян і від фермерів, котрі тепер, забувши про домовленості з урядом, озвучують готовність заблокувати не лише пункти пропуску на кордоні, а й абсолютно всі транспортні вузли, якими доставляються вантажі з України.
Як поводиться тепер польська влада?
Уряд Польщі не залишає спроб унормувати ситуацію. Зрештою вони в цьому теж зацікавлені, адже на польських політиків чекають вибори до місцевого самоврядування на початку квітня та до Європарламенту на початку червня цього року. Тому врегулювання цієї ситуації з фермерами важливе і для прем’єра Дональда Туска, і для міністра Чеслава Сєкерського, котрий у коаліції представляє політичну силу, яка орієнтується на голоси селян.
Тому міністр сільського господарства відправив повідомлення для обидвох аудиторій. Для тієї, яка засуджує нарощування антиукраїнських настроїв, він перепросив за агресивні дії фермерів, попросивши зрозуміти їхню важку ситуацію.
А для фермерів заявив про те, що Польща перебуває в стані узгодження з Україною двосторонньої угоди щодо агропродукції і висловив сподівання, що до кінця березня вдасться завершити детальне окреслення переліку товарів, які зможуть безбар’єрно потрапити з України на польський ринок.
Ця позиція звучить синхронно з позицією фермерів, котрі на початку вимагали для цієї ситуації перехідного періоду, під час якого українські продукти б ввозилися контрольовано, а польські фермери відповідно мали час підготуватися до роботи в умовах конкуренції з українською агропродукцією. За словами міністра, цю ситуацію він також обговорює і з Європарламентом. На вимогу фермерів зупинити імплементацію «Зеленої угоди» він відповів пропозицією дискутувати з Єврокомісією про зміну в угоді тих пунктів, які не влаштовують фермерів. І не забув нагадати аграріям, що вже з березня стартують виплати дотацій (дофінансування вирощування кукурудзи, допомога від посухи, доплати за пальне тощо).
Чого чекати далі?
Усе залежатиме від того, наскільки запропоновані рішення влаштують протестувальників. Зрозуміло одне: влада готова й буде домовлятися з фермерами. Українське питання у світлі цих протестів намагатимуться нівелювати та перевести в максимально прагматичне русло.
Розвиток подій навколо блокування на кордонах залежатиме від того, які є правові аргументи у влади для провокаторів. Попередній протест перевізників, ініційований тими самими антиукраїнськими «активістами», влада Польщі змогла зупинити. Новий протест вони вже не ризикнули розпочати, але обрали стратегію влитися в протест фермерів і діяти їхніми руками. Кримінальне провадження щодо псування українського збіжжя – відкрите.
До чого там докопається поліція – побачимо. Але вибори в місцеве самоврядування залишаються актуальними і для антиукраїнської «Конфедерації», тому активність їхніх представників зможемо спостерігати ще щонайменше до початку квітня. Далі має стати легше.