Економічний блок влади пропонує ввести бронь для співробітників за сплату 20 тис. гривень військового збору. Бізнес за, але це не сприймає частина суспільства та Генштаб. Кращих рішень не залишилося, доведеться обирати з гірших. Про це повідомляє NV, пише agronews.ua.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль нещодавно вкотре за час повномасштабного вторгнення анонсував зміну у підходах до бронювання: «Наші військові захищають Україну на передовій, але для їх забезпечення необхідна працююча економіка та інфраструктура».
Свою заяву прем’єр зробив на тлі зростання в соцмережах обурення щодо рішень Мінкульту долучити працівників державних цирків, футболістів та медійників телемарафону Єдині новини до переліку заброньованих осіб. Цирки і телемарафон таким чином виявилися причетними до критичної інфраструктури держави.
Як відомо, офіційна бронь від уряду поширюється на частину робітників підприємств стратегічного значення у галузі енергетики, транспорту, АПК та ін.
На початку минулого року уряд розширив перелік підприємств, які можуть претендувати на бронь співробітників. Станом на квітень 2024 року відомо про понад 700 тис. чоловіків призовного віку, офіційно заброньованих з дозволу уряду. Проте йдеться не лише про найбільші українські компанії, які формують ціли галузі економки: Епіцентр, АТБ, Нова пошта та ін. Як з’ясував журналіст-розслідувач Денис Бігус, відтермінування від призову співробітників примудрилися отримати виробники приправ, працівники інтернет-телебачення SweetTV й маркетів побутової хімії ЄВА.
Непрозорість правил бронювання давно викликає невдоволення бізнесу, скандал з цирками і телемарафоном ще раз підсвітив цю проблему.
На початку року заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма запропонував видозмінити бронювання на користь працівників із зарплатою від 30 тис. гривень. Схожу модель запропонував Дмитро Наталуха, голова економічного комітету ВР. Парламентар лобіює механізм броні шляхом сплати щомісячного військового збору в розмірі 20 тис грн. за одного співробітника. На таку ж суму приблизно запропонував оподатковувати й Шурма. В обох випадках є бажання відійти від надскладного механізму до зрозумілого для власників компаній, також залучити додаткові кошти на фігансування Сил оборони.
«Кабмін ухвалив дві постанови і вирішив, що реальному сектору [економіки] цього вистачать. Це не так, — пояснює NV Бізнес співрозмовник у економічному блоці влади, — затягування [економічного бронювання] завершиться тим, що частина підприємств зупиниться, втративши кадри, а інша — сховається у тінь».
Обидві ініціативи, Шурми і Наталухи, зустріли гостру критику, як серед військових, так і цивільних, мовляв такі правила закріплять майнову нерівність між громадянами. Українців, які б подолали встановлену планку у 20 тисяч податків (або військового збору) офіційно в Україні налічувалось, згідно з Держстатом лише 15% (на грудень 2021 р.). Вони офіційно заробляли понад 25 тис. гривень (або близько 900$) до вторгнення.
Прихильники обох моделей бронювання пояснюють: держава змушена йти на непопулярні кроки, аби забезпечувати фінансування оборони країни.