НОВИНИ

«Осінній коктейль» для вдалої перезимівлі ріпака озимого

15.09.2022 09:07
фото 2

Осіннє збалансоване живлення ріпака озимого, яке відповідає його фізіологічним потребам, – це саме те, про що слід подбати агровиробникам, щоб забезпечити вдалу перезимівлю та заклаcти високу майбутню врожайність.  

За даними літературних джерел, ріпак озимий за врожайності 3,5 т/га восени потребує 50-60 кг/га азоту (N), 18-20 кг/га фосфору (P2O5), 60 кг/га калію (K2O), 56-60 кг/га кальцію (СаО), 5-10 кг/га магнію (MgO), 23 кг/га сірки (S), 100-150 г/га бору (B), 10-40г/га міді (Cu), 100-120 г/га марганцю (Mn), 60-150г/га цинку (Zn) та 2-3 г/га молібдену (Мо). Проте через різні обставини, які, як правило, складаються восени, повністю забезпечити потреби культури за рахунок кореневого живлення неможливо. Тому фахівці UKRAVIT SCIENCE PARK рекомендують провести позакореневі підживленням ріпака легкодоступними добривами у критичні фенофази, пише  agronews.ua.

Переваги позакореневих підживлень

Важливість позакореневих підживлень ріпака озимого восени не можна недооцінювати або ними нехтувати. По-перше, таке підживлення швидко усуває нестачу елементів мінерального живлення та сприяє закладанню високої майбутньої врожайності. Позакореневі підживлення усувають фізіологічні хвороби викликані незбалансованим мінеральним живленням або дефіцитом мікроелементів (B, Mn, Zn,Cu, Mo) у ґрунті.

По-друге, підживлення легкодоступними елементами мінерального живлення, амінокислотами та стимуляторами росту, що містяться в добривах ТМ «Авангард», активують фізіолого-біохімічні процеси та швидко усувають стреси на ріпаку озимому.

По-трете, позакореневі підживлення підвищують стійкість ріпака озимого до хвороб. Так, сірка підвищує стійкість до сірої гнилі, альтернаріозу, циліндроспоріозу, а сполуки бору – до сірої гнилі, фомозу, склеротиніозу, несправжньої борошнистої роси, гнилі кореневої шийки та капустяної кили

Важливо, що біологічна ефективність позакореневих підживлень мікродобривами є досить високою, адже мікроелементи, що містяться в добриві, представлені легкодоступними комплексонатами, які мають високий коефіцієнт засвоєння листковою поверхнею. Вони швидко проникають у клітини рослин, протягом однієї-двох діб. За рахунок осінніх позакореневих підживлень добривами ТМ «Авангард» на 40-50% забезпечуються потреби ріпака озимого в мікроелементах (B, Mn, Zn,Cu, Mo), що критично потрібно молодим рослинам, коли їх коренева система ще слабко функціонує.

Наукові та виробничі випробування засвідчили, що позакореневі підживлення ріпака озимого добривами ТМ «Авангард» у критичні фенофази забезпечують високу окупність 1 гривні, витраченої на добрива, – на рівні 5-6 грн.  

Осіннє живлення

Плануючи позакореневі підживлення ріпака озимого в осінній період, рекомендується дотриматися тонкого балансу щодо його фізіологічних потреб, застерігають фахівці UKRAVIT SCIENCE PARK. З одного боку, культура має отримати достатнє живлення, щоб сформувати 8-10 справжніх листків, стрижневий корінь довжиною 10 см, товщину кореневої шийки 10 мм, накопичити достатню кількість поживних речовин, асимілянтів у кореневій системі, щоб забезпечити оптимальну перезимівлю. А з іншого – ріпак має не перерости, аби не знизилась його зимостійкість або й не проявилися небезпечні хвороби: бактеріоз коренів, снігова пліснява, пероноспороз навесні.

Так якого ж живлення ріпак озимий потребує восени? В першу чергу, це оптимальне забезпечення головними елементами мінерального живлення – сполуками азоту (N), фосфору (P), калієм (K) та), а також мезоелементами – сполуками сірки (S), кальцієм (Ca), магнієм (Mg), які є незамінними у продуційних процесах.  

Ріпак озимий є лідером з виносу сполук сірки (S) – 40-60 кг/га, що залежить від величини врожаю. Моніторингом «Інституту здоров’я рослин» встановлено, що 80-90% ґрунтів мають низький або дуже низький вміст рухомої сірки, на рівні 1,5-3,0 мг/кг. Без достатнього забезпечення ріпака сполуками сірки неможливо отримати високу ефективність від азотних добрив, оскільки сполуки сірки входить до складу ферментів, поліпшують обмін речовин, беруть участь у відновлені нітратного азоту (N-NO3) до амідного (NH2 і NH4), у формуванні хлоропластів хлорофілу. Оптимальне співвідношення між азотом і сіркою у рослинах ріпака повинно становити 10:1. Сполуки сірки підвищують на 20-25% коефіцієнти споживання сполук азоту ріпаком і стабілізують вміст олії в насінні. Сполуки сірки мають сильний вплив на якість насіння ріпака: підвищують вміст жиру, вміст ненасичених жирних кислот.  

Восени ріпак озимий також рекомендується підживлювати і магнієм (Mg). Він є структурним елементом хлорофілу та активатором багатьох ферментів. Цей елемент сприяє транспортуванню вуглеводів із листків до коренів, формуванню добре розвиненої кореневої системи та успішній перезимівлі. Майже 80% вітчизняних ґрунтів мають високий, підвищений, середній або високий вміст обмінного магнію (Mg), на рівні 200-500 мг/кг ґрунту. Однак через несприятливі умови, які складаються восени, ріпак не завжди може повністю забезпечити себе цим елементом за рахунок кореневого живлення.

Не менш важливими для успішної перезимівлі ріпака озимого є й мікроелементи – B, Mn, Zn, Cu, Mo. В умовах України спостерігається біофільна реакцію культури на позакореневі підживлення мікроелементами в такому порядку: B > Mn > Mo > Cu >Zn.

Дослідження «Інституту здоров’я рослин» засвідчили, що більшість вітчизняних ґрунтів мають дуже низький, низький або середній вміст рухомих мікроелементів. Як наслідок, ріпак озимий не може повністю забезпечити свої потреби мікроелементами лише за рахунок кореневого живлення. Відтак, позакореневі підживлення культури добривами, збагаченими мікроелементами, набувають неабиякого значення для формування високої врожайності.

Акцент – на бор

Ріпак озимий є типовим борофілом. Його потреба в борі (В) в 5 разів вища, ніж у зернових культур. Проте щонайменше 40% вітчизняних ґрунтів мають дуже низький або низький вміст рухомих сполук бору (В), на рівні 0,3-0,5 мг/кг ґрунту.

Сполуки бору беруть участь: у диференціації меристемних (твірних) тканин кореневої системи та вегетативних органів, у формуванні кліткових структур (надають їм міцність та еластичність). Вони сприяють засвоєнню кальцію (Ca), азоту (N), фосфору (P) та оптимізують процеси синтезу амінокислот і білків. Сполуки бору стимулюють синтез вуглеводів та забезпечують їх транспортування із вегетативних органів до кореневої системи і генеративних органів. Сполуки бору також позитивно впливають на формування оптимального співвідношення між вегетативними органами та кореневою системою ріпака озимого, що є цінним восени. В подальшому сполуки бору забезпечують проростання пилкових трубок, поліпшують запліднення квіток, і як наслідок, підвищують насіннєву продуктивність ріпака. В цілому, восени ріпак озимий споживає не менше 25% бору (100-150 г/га) від загальної потреби.

Оптимальним рН ґрунту для засвоєння культурами сполук бору є 5,5-6,0. Дефіцит сполук бору на ріпаку озимому найчастіше спостерігається за нейтрального або за слабколужного рН ґрунту, на провапнованих або карбонатних ґрунтах, за дефіциту води, прохолодної погоди, що негативно позначається на перезимівлі та врожайності.

За дефіциту бору (В) знижується вміст фітогормону ауксину, відмирають точки росту кореневої системи і стебел, розтріскуються стебла та проявляється дуплистість кореневої системи. Сполуки бору (В) в рослинному організмі не реутилізуються, тобто не піддаються повторному використанню з нижніх листків.

Тож по мірі росту та розвитку ріпак озимий потребує не менше 2-3-ох позакореневих підживлень легкодоступними борними добривами, бо за дефіциту бору проявлятимуться фізіологічні хвороби, які неможливо проконтролювати фунгіцидами.

Підживлення восени для закладання майбутньої врожайності

Щоб якомога повноцінніше забезпечити потреби ріпака озимого збалансованим живленням ще восени, фахівці компанії UKRAVIT SCIENCE рекомендують позакоренево його підживити у фазі 4-6 та у фазі 8-10 листків легкозасвоюваним добривом Авангард Ріпак. Завдяки збалансованому складу підживлення забезпечать потреби ріпака в елементах мінерального живлення на ранніх фенофазах, на 10-15% підвищать коефіцієнти засвоєння сполук азоту, фосфору, сірки, калію з добрив і ґрунту. Активуватимуться обмінні процеси культури на клітинному рівні, що сприятиме росту і розвитку кореневої системи, закладанню квіткових бруньок, проявиться антистресовий та стимулюючий ефект, що сприятиме успішній перезимівлі та формуванню високої продуктивності ріпака.  

Також разом із добривом Авангард Ріпак – 2,0 л/га в одному розчині восени рекомендується підживити ріпак озимий добривом Авангард Бор (В – 150 г/л, N – 65 г/л) в нормі 1,0-1,5 л/га: адже коренева система культури ще слаборозвинена та має низьку поглинальну здатність. І навіть якщо ґрунти господарства мають середній або підвищений вміст рухомих сполук бору, на рівні 0,3-0,5 мг/кг ґрунту, коефіцієнт їх споживання культурою становить 3-6%, що недостатньо для повного забезпечення потреб ріпака восени.

Таке підживлення стимулюватиме ріст і розвиток кореневої системи та вегетативних органів, сприятиме відтоку продуктів фотосинтезу з вегетативних органів у кореневу систему, усуватиме дуплистість кореневої системи, підсилювати імунітет до хвороб та стійкість до несприятливих умов навколишнього середовища, поліпшуватиме агрохімічну ефективність традиційних мінеральних добрив.

Поліпшення ефективності позакореневих підживлень

Щоб ефективність поглинання елементів живлення листовим апаратом ріпака озимого була максимальною, фахівці UKRAVIT SCIENCE PARK рекомендують звернути увагу на: рекомендований рН робочого розчину і для його коригування, за потреби, застосувати підкислювач-кондиціонер. Також рекомендується додавати до робочого розчину прилипач або ад’ювант для поліпшення процесів змочування, розтікання та проникнення робочого розчину через кутикулу та епідерміс листків.

Крім того, необхідно відповідним чином відрегулювати обприскувач – підібрати оптимальний тиск насосу, розмір наконечників форсунок, а також звернути увагу на погодні умови (температуру повітря, швидкість вітру тощо) і проводити позакореневі підживлення у сприятливий час доби. Важливо проводити підживлення у критичні фенофази розвитку, щоб отримати максимальну віддачу від обробки.

В комплексі це дозволить оптимально відкоригувати програму мінерального живлення ріпака озимого, забезпечити йому вдалу перезимівлю та активний ріст і розвиток навесні.



Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: