Волинянка Наталія Боярчук із села Гірка Полонка Боратинської громади колекціонує культурні рослини. Цьогоріч жінка зібрала нову колекцію томатів і висадила 74 сорти. Про це повідомляє Суспільне, пише agronews.ua.
Зі слів пані Наталії, загалом має понад тисячу різних культур — від салатів до картоплі. Томати ранніх і пізніх сортів, говорить господиня, сіяла, починаючи з 24 лютого до 17 березня.
“Тут у нас “Сержант Пеппер”, “Шоколадне серце Рейнхарда” і “Червоний вуголь”. Тут “Сибірський банан”, “Казанова” і “Черевички”. Це останній томатик сорту “Жираф”, його побив град, але він зарубцювався і зберігся до цієї пори. Цей томатик “Монгольський карлик” можна вирощувати в горшку, в кого немає городу”, — говорить волинянка.
Щоб не плутатися, де яка розсада, розповіла Наталія Боярчук, кожен горщик підписує.
З її слів, найкращий догляд за маленькими рослинами — це вчасний полив, а висівати насіння слід у заздалегідь підготовлений поживний ґрунт. Серед різних компонентів, зазначила жінка, додає яєчну шкаралупу, яку висушує та змелює в кавомолці.
“Тут знаходиться у рівних долях ґрунт із компостної ями та два види купленого ґрунту з нейтральним рівнем PH. Біле — це агроперліт. Обов’язково додаю золу, просіюю. Важливо – це шкарлупа яєць. Помилка багатьох, що вони її просто дроблять ті кидають в ґрунт, але вона не встигає розкластися і не дає поживи рослинам”, — каже господиня.
Город біля дому господиня Наталія використовує для розсади, однак більшість культур, зокрема гарбузи й кабачки висаджує в полі.
Біля своєї ділянки Наталія Боярчук облаштувала компостну яму, куди скидає органічні рештки з кухні, послід від тварин тощо, де все перегниває і пізніше використовується як добриво.
“Тут свіже, ось так виглядає, а через 3-4 роки буде виглядати так: ось виглядають ці всі хробаки каліфорнійські переробляють увесь цей компост”, — говорить волинянка.
Для зручності й контролю розсади Наталія Боярчук має журнал, у якому веде облік усіх рослин.
Займаючись городництвом, говорить жінка, потрібно постійно вивчати сорти рослин, препарати, якими можна їх захищати від шкідників.
“Щоб не плутатися в тому, що посіваю – веду чіткий контроль: дати посіву. Головний мій помічник — це старший син і його побратими, і всі воїни, які дають мені змогу займатися цією справою, яку я люблю”, — додала волинянка.