НОВИНИ

На Херсонщині терміново зупинено жнива

22.07.2021 16:10
2223503


Миттєва реакція, наче в каскадера чи спецпризначенця. Хист передбачати виклики, що назрівають, незгірш від Нострадамуса. І вміння використовувати будь-яку зручну нагоду, аби якомога успішніше виконати свою роботу. Весь цей набір дивовижних якостей сьогодні змушені показати хлібороби Державного підприємства «Дослідне господарство «Каховське» Національної академії аграрних наук України» — інакше врожаю не зібрати. У цьому ми переконалися на власні очі, відвідавши господарство у розпал сезону косовиці. Подібного на долю тутешніх аграріїв ще не випадало ніколи. Про це повідомляє khersonline, пише agronews.ua.

Директор господарства Володимир Проценко та головний агроном Олександр Загорій оглядають зібрану пшеницю (на фото). Вона — зернина до зернини. Але скільки ж праці й нервів довелося докласти, щоб ці плоди тяжкої людської праці опинилися на току. І скільки доведеться докласти ще?!

— Збирання врожаю зернових почали ще 18 червня. За звичайних умов 14 днів було достатньо, аби пшениця, ячмінь та ріпак перемістилися до комори. Але цьогоріч жнива не вдається закінчити. — 10 комбайнів більше стоять, ніж працюють. Тільки-но техніка вийшла у поле, а тут дощ. Тож змушені робити перерви, які розтягуються коли на 3—4 дні, а коли й на весь тиждень. Зрештою, збіжжя зібрали на 1100 гектарах, але це менше половини площ. Кожного дня ловимо зручні моменти, аби тільки вийти в поле, та не щодня це вдається, — нарікає головний агроном Олександр Загорій.

Ловлять нагоду й журналісти: як тільки випало кілька бездощових днів, рушили до «Каховського», аби розповісти про миттєвості складних жнив читачам. Спершу начебто все було добре: комбайни вийшли у загінки, і зерновози вже стояли в очікування завантаження, ми клацали фотокамерами. Та на небокраї чим далі, тим більше збиралося хмар. І треба ж: диво-комбайнери вправно розрахували час своєї роботи так, аби заповнити зерновози рівно за 5 хвилин до того, як на землю впали перші важкі краплі дощу.

А тоді почалася якась веремія: з дощем налетів сильний вітер — справжній шквал. Тугі струмені води періщили, наче з пожежного брандспойта: гнулося колосся до землі, ламалися дерева. У полях просто на очах з’являлися озерця води, а подекуди й цілі річища. З будівлі складу «Каховського» зірвало чималий шматок шиферу. Саме на цьому складі зберігали насіннєве пшеничне зерно — запоруку хорошого врожаю наступного року. Якби його підмочило, були б проблеми. Та цього не сталося, бо дах під шифером захищає ще й шар добре просмоленого руберойду. Вода крізь нього не затекла. Хоча ситуація сама по собі не з приємних. Та й комбайни з полів довелося знову виводити.

На складі господарства вітер пошкодив дах

«Такої косовиці не пам’ятаю»
Директор дослідного господарства Володимир Проценко ще у зливу об’їхав поля, проконтролював, щоб вся техніка з загінок перемістилася на мехдвори. А згодом і сам перемістився до свого кабінету, де й приймав зведення про наслідки шквалу.

З полів під час шквалу течуть справжні ріки води

— За якихось 20 хвилин у полях біля села Червоне Поділля випало 30 мм опадів, що більше місячної норми. Біля Кам’янки — 25 мм, біля Сергіївки — 15. Кожен міліметр — це 10 кубометрів води на гектар, тобто в підсумку на посіви обвалилися тисячі тонн дощової води. Але, як бачите, розподіляється вона дуже нерівномірно. Відтак, знову доведеться чекати, коли там усе підсохне, і їздити полями, обираючи клаптики, звідки вода пішла швидше. І саме там чимскоріше відновлювати косовицю, не гаючи ні хвилини — адже через затримку дозріле зерно почало осипатися, — розмірковує Володимир Вікторович. — А втрати й так маємо: розраховували на врожайність у 5—6 тонн зернових з гектара, а після дощів науковці Інституту рису обстежили посіви, й прогноз став песимістичнішим: озима пшениця може дати біологічного врожаю 3,2 тонни з гектару, озимий ячмінь — 3 тонни, ярий ячмінь — 2,3 тонни. Я з 1990 року працюю на землі, починав помічником комбайнера. Жнива випадали різні: були і дощі, й техніка підводила, додавала проблем. Але таких випробувань, як зараз, я й не пригадаю.

…Коли ми залишали Кам’янку, у небі крізь важкі хмари знову пробилося сонечко. Його промені осяяли панорамне скло у кабінах комбайнів, що вишикувалися у лінію на майданчику. Й здалося, ніби «виведені з бою» агрегати сумно підморгують: вибачте нам, люди, що зрадили ваші сподівання, але ніяк не можемо довести жнива до фінішу. Та коли сили природи зловтішаються, людям і техніці залишається тільки чекати, доки мине черговий розгул стихії.

Нагадаємо, що окремими країнами активно поширюється пташий грип.



Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: