На початку грудня уряд повідомив, що Україна зібрала майже 77 млн тонн зернових та олійних культур. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль уточнив — йдеться про 26 млн тонн кукурудзи та 22,5 млн тонн пшениці. Де зберігається стратегічно важлива продукція, в якому обсязі й кому належить? Вся ця інформація міститься в електронних реєстрах, якими користуються елеватори та зернові сховища.
Держава не знає абсолютно точно, скільки зерна в Україні
Державний електронний реєстр складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, запрацював в Україні ще у 2011 році. Для користування ним було потрібно встановити спеціальну програму.
У 2023 році з реєстром працювали 894 зерносховища та елеватора країни, адже закон не зобов’язує цього робити. Власники зерна самі вирішують, чи укладати договори на зберігання своєї продукції у складах і отримувати складські документи. А ще вони можуть зберігати зерно у власних зерносховищах. Відтак, держава ніколи не знала абсолютно точно, скільки в Україні вирощено та зберігається зерна.
Система, запущена ще 12 років тому, з часом застаріла. Основним недоліком цієї бази даних було те, що вона не могла «спілкуватися», або, мовою розробників, інтегруватися з іншими системами.
Вони не бачили її дані, а база не могла отримувати дані з інших систем. Функціонал був також обмежений. Наприклад, для отримання оперативної інформації податкова служба або НАЗК мали направляти поштові запити в ДП «Держреєстри України», яке є адміністратором реєстру, і чекати на обробку запиту та відповідь.
І це лише деякі з причин, чому виникла необхідність оновити реєстр складських документів на зерно та запустити його на новій платформі.
Нова система дбає про безпеку даних та розширює функціонал попередньої
Нова система дає можливість дізнатися, скільки зерна на елеваторах, та створювати документи, що підтверджують власність зерна. Система доволі складна. Адже власники можуть вивозити зерно, навпаки довозити чи забирати частково. Тому і складські документи гасяться, діляться, випускаються нові.
Наприклад, фермер виростив врожай, зібрав його і везе на зберігання перед тим, як продати чи перевезти в порти для експорту з України. Як правило, з поля зерно їде на елеватор, де зберігається продукція різних власників. Щоб мати підтвердження, що певна особа власник визначеної кількості зерна з певними характеристиками, потрібен документ. А якщо фермер довіз ще дві машини зерна, то цей документ треба переробити чи видати новий. А якщо забирає частину — то документ треба поділити. Всі ці процеси відцифрували.
Всі дії користувачів зберігатимуться у системі, а зміна даних відбуватиметься виключно з накладанням персонального кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Це підвищує відповідальність посадових осіб зернових складів, встановлює контроль за складськими операціями з зерном, унеможливлює проведення незаконних операцій.
До того ж нова система значно розширює можливості попередньої. Наприклад, у старій було неможливо співпрацювати з фінустановами. Це значний недолік, адже складські документи на зерно можна заставляти в банках для отримання кредиту. Це зерно блокується на елеваторі і його не можна забрати. Завдяки спеціальному кабінету для банків це стало робити значно легше.
Для доступу до кабінетів користувачів не потрібна додаткова програма, лише інтернет
Оновлена система забезпечує доступ до кабінетів користувачів через веббраузер, а значить не потребує встановлення додаткового встановлення та налаштування спеціальної програми.
Також вона передбачає інтеграцію з іншими реєстрами та системами. Наприклад, може обмінюватися даними з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Тобто під час заповнення певних полів можна верифікувати дані підприємця чи компанії.
Складські документи на зерно видаються на затверджених державою бланках, пояснює Данило Ковдря, директор ДП «Держреєстри України». Таких бланків державного зразка 3 типи. У новій програмі є можливість друкувати цифрові складські документи на цих бланках. І це надзвичайно важливо, адже з початком повномасштабної війни виникла проблема з логістикою і знадобилася цифрова форма паперових документів. Тепер це реалізовано у новій програмі.
«Бланки можуть губитися, їх можуть вкрасти, вони можуть згоріти. Під час війни цифрові бланки надзвичайно важливі. Їх можна не пересилати, не замовляти, а отримати, коли паперові недоступні», — пояснює Данило Ковдря і розповідає про ще один важливий аспект — безпековий.
«Програмне забезпечення перенесено на сервери державного підприємства “УСС”, дані мають хмарне резервне копіювання, шифрування. Під час війни це також актуально, адже інформацію можна втратити через відключення електрики чи обстріли», — наголошує директор ДП «Держреєстри України».
За прогнозами Мінцифри, до нової системи підключатиметься більше елеваторів, адже працювати у ній буде зручніше. Полегшиться отримання інформації про потужності й завантаження складів для учасників ринку. Буде вирішена проблема пошуку конкретного зерна і місця його розташування для агробізнесу. Адже нині закупівлі можуть відбуватися довго, неефективно у невеликої кількості постачальників — наприклад, елеваторів з якими в агробізнесу є прямий контакт.
Зараз програма працює у тестовому режимі, збираються відгуки зернових складів та інших користувачів. Перехід відбудеться після отримання сертифіката КСЗІ (комплексної системи захисту інформації) приблизно за 2 місяці.
Процес не може відбуватися швидко, адже все це має працювати 24/7, пояснює адміністратор реєстру. А нині у системі 7,5 мільйона записів складських документів і 300 тисяч клієнтів, з них близько тисячі елеваторів і зерносховищ. Щороку відбувається близько 350 тисяч реєстрацій складських документів.
Оновлений реєстр стане основою глобальної системи, що відстежуватиме весь шлях зерна
Реєстр складських документів на зерно — це лише один з понад 400 державних реєстрів, які є в Україні. За даними Міністерства цифрової трансформації, майже 80% з них технологічно застарілі й вразливі до кібератак. Частина досі зберігається в паперовому вигляді чи Excel таблицях. Реєстри не можуть обмінюватися даними з іншими системами, і така ситуація унеможливлює запуск цифрових послуг.
Саме тому у вересні Мінцифри презентувало платформу Дія.Engine, яка дозволить державним органам швидко — протягом 3-4 місяців — створювати захищені публічні реєстри та легко ними управляти.
Зараз платформу вже використовують 20 міністерств та центральних органів виконавчої влади
Близько 25 нових реєстрів розробляються на базі Дія.Engine у межах проєктів DIGITAL UA HUB, що впроваджуються Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки уряду Німеччини. Серед них і один з ключових реєстрів у системі обліку зерна в Україні – реєстр складських документів на зерно.
Російська агресія завдала великих збитків українському аграрному сектору: пошкоджено або знищено сільськогосподарські угіддя, склади, елеватори та інші об’єкти інфраструктури. Крім того, Росія блокує українські порти в Чорному морі, які є ключовими для експорту української зерна. Але навіть за таких екстремальних умов фермери продовжують працювати, і завдання держави максимально удосконалити, полегшити та оптимізувати процеси. Адже основа будь-якої цифрової держави — це електронні реєстри з якісними даними та швидкий обмін даними між різними держорганами.