Неврожаї сої на богарі через глобальне потепління змушують аграріїв згадувати про іншу бобову культуру, трохи підзабуту в нинішньому столітті – горох, розповів академік НААН України Микола Роїк.
«Колись в Україні засівали горохом 1,7 млн га», —Це була основна кормова бобова культура. А ще, за словами М. Роїка, горох — найкращий попередник для озимої пшениці. «Ця культура рано звільняє поле, накопичує багато азоту в бульбочкових бактеріях, але встигає використати лише порівняно небагато цього поживного елементу. А позаяк 60% врожайності забезпечує сівозміна, Україні потрібно переглянути структуру площ на користь бобових і, зокрема, гороху», — нагадує академік.
Коли поголів’я ВРХ почало різко скорочуватись, Україна ще певний час експортувала чималі обсяги гороху, але з початком нинішнього століття суттєво зменшила і експорт, і обсяги виробництва. Основною причиною стало заміщення в раціоні тварин гороху соєвим шротом. Відповідно, українські поля стала підкоряти соя, яку до того ж активно закуповує м’ясна промисловість. У гороху був і такий недолік, як необхідність збирання роздільним комбайнуванням, а це — ризики, пов’язані з погодою під час перебування продукції в валках, а також додаткові витрати на пальне, запчастини, техніку, її амортизацію, а також працю комбайнерів.
Та останніми роками, коли глобальне потепління проявилося на повну, врожаї сої на богарі почали розчаровувати аграріїв. Так, минулого року більш ніж у половині областей вони не дотягнули й до 2 т/га.
Це змусило аграріїв згадати про горох. За даними Мінагрополітики, в 2017 році ним засіяли 414 тис. га, а минулого року — рекордні за часи Незалежності 423 тис. га. При цьому найбільші площі під горохом зосереджені в південних областях, окрім Херсонщини, де поширення зрошуваних систем дає змогу вирощувати стабільні врожаї сої. Перше ж місце за валовим збором гороху займає Запорізька область.
І якщо в степовій зоні збирають більш-менш стабільні врожаї гороху (21–24 ц/га), то в північній смузі і на Заході ця культура формує значно вищі врожаї. «Сучасні сорти, придатні для прямого комбайнування, стійкі до вилягання, одночасно достигають і дають мінімум 4, а нерідко й 5 т/га», — говорить Микола Мілієнко, директор СТОВ «Перемога» (Фастівський р-н Київської обл.), котре спеціалізується на насінництві, в першу чергу — гороху. При цьому він рекомендує саме вітчизняні сорти.
Найпоширенішим, за оцінками пана Мілієнка, є сорт Оплот селекції Інституту рослинництва ім. Юр’єва: на нього припадає більше 30% усіх площ під горохом в Україні. «Він дає 4,2–5 т/га», — говорить М. Мілієнко. Та водночас додає: «Щоб отримувати такі врожаї, потрібно враховувати певні елементи технології, в першу чергу — культуру-попередник». Оптимальним попередником для гороху, як показала практика, виступають зернові — колосові або кукурудза.
Також урожайність гороху сильно залежить від термінів сівби. Як відзначають деякі фахівці, спізнення з сівбою на 10 днів «краде» у господаря 1 т/га врожайності, на 20 днів — 2 т/га.
Сіють горох зазвичай рано навесні. Однак останнім часом усе більше площ відводиться під озимий горох. Важливою перевагою озимого гороху є те, що він рано звільняє поле. Так, минулого року збирання озимого гороху на Півдні почалося ще в середині червня. Разом з тим при вирощуванні озимого гороху виникають ризики перезимівлі.