«За весь 2015 рік ми офіційно експортували 5 тис. тонн яблук, тоді як тільки за перше півріччя 2016 – 7 тис. тонн.» – пише Олексій Павленко.
«Хорошим поштовхом для розвитку «яблучного» напряму стало відкриття в поточному році ринку Індонезії для української плодово-ягідної продукції. Процес експорту наших яблук вже стартував – туди відправлені перші 500 тонн. Передувало цьому підписання між Україною та Індонезією Меморандуму про співпрацю у сільськогосподарській галузі. Наразі діє спрощений порядок ввезення яблук до Індонезії, що фактично є зеленим світлом для вітчизняних виробників» – зазначає екс-міністр АПК.
«Зважаючи на те, що українські садівники виробляють в середньому 1180 тис. тонн яблук в рік, ми здатні повністю забезпечити потребу Індонезії в цьому фрукті. До того ж, Україна експортує свої яблука за ціною, яка в декілька разів нижча за ціни, за якими Індонезія закуповує їх на інших зовнішніх ринках. Загалом, ми маємо великий потенціал у цій галузі. Іноземні покупці вже оцінили якість не лише наших яблук, але лохини, вишні, черешні тощо. Крім Індонезії, у цьому році нашій плодово-ягідній продукції вдалося потрапити на ринок Лівії, в найближчий час планується освоїти ринки ОАЕ, Єгипту і Ірану.
У майбутньому Україна може налагодити експорт плодів та ягід в півсотні країн світу.» – переконаний Олексій Павленко.
Але більшість українських яблук не відповідають світовим стандартам якості та не можуть експортуватися.
Так, експерт аграрного ринку, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак зазначає, що «в Україні не виробляться навіть 500 тис тонн столового яблука, і ледве можемо ним забезпечити власний ринок». «Але це, де факто, яблуко для переробки. Експортабельного дуже мало» – наголошує експерт.
«Яблучним проривом назвати цей мізерний експорт неможливо. Як неможливо радіти тому, що фермери не змогли продати все яблуко цього року, тому що воно не надто якісне, переважно, і крім Росії продати його особливо нікуди. Чого вже там гріха таїти – майже весь цей мізерний експорт в результаті до РФ і потрапив. І ціни були вдвічі нижчі, ніж минулого року. Тому причин для радості обмаль» – вважає Андрій Ярмак.
На думку експерта, навряд чи «можна назвати проривом зниження експорту в рази по відношенню до найбільш вдалих сезонів». Андрій Ярмак також не впевнений, що вітчизняним виробникам вдасться закріпитися на індонезійському ринку.