Щоби гречка, яка квітне в червні білим цвітом і манить своїм нектаром бджіл, потрапила на прилавки магазинів, треба докласти чимало зусиль. Зібрати її з поля – лише частина справи, попереду – складний виробничий процес, що перетворює зерно на крупу. Кореспондентка Укрінформу побувала на крупозаводі «Озерянка», що працює на Житомирщині та є одним із найбільших в Україні, пише agronews.ua.
Уже чотири роки поспіль Житомирщина є лідером за обсягами виробництва гречки в Україні. А крупозавод «Озерянка», продукція якого добре відома не лише в Україні, а й за кордоном, виробляє гречану крупу вже понад 20 років.
![](https://agronews.ua/wp-content/uploads/2024/03/4-18.jpg)
“Технологія переробки гречаної крупи – надскладна, – розповідає директор з розвитку бізнесу групи компаній «Крупозавод Озерянка», ТМ «Зерновита» та ТМ «Сонцядар» Василь Савчук. – В Україні заводи такого рівня, як наш, можна порахувати на пальцях. За 20 років наше підприємство пройшло низку модернізацій. Починали з 12 тонн сировини гречки за добу, сьогодні переробляємо 65, а в 2024 році плануємо вийти на 75 тонн. Замінюємо частину обладнання, щоб до кінця року досягнути цього показника”.
За його словами, на крупозаводі є і лінія переробки ячменю та пшениці (на ячмінну, пшеничну і перлову крупи) потужністю близько 12 тонн за добу. Окрім того, на підприємстві закуповують, фасують уже перероблені горох, манку, пшоно і рис. Із 2018 року в Озерянці виготовляють макарони. Загалом потужності заводу дають змогу фасувати по 40 тис. пакунків круп за добу. Підприємство планує перейти на фасування всієї продукції в опаковання з твердим дном.
“У 2022 році ми вклали весь капітал, який у нас був, у придбання ще одного крупоцеху для переробки пшениці та ячменю. Коли розпочалася повномасштабна війна, був великий запит на продукти харчування, і ми бачили, що не встигаємо забезпечити ними населення та армію. На тлі такого попиту ціну на продукцію не підвищували. У 2022 році ми почали розширюватися, а в 2023-му – ще більше модернізувалися. У 2024 році плануємо встановити додаткове обладнання та продовжувати в цьому напрямі”, – додає Василь Савчук.
Крупозавод купує гречку в аграріїв Житомирської, Вінницької та Хмельницької областей.
Завідувачка виробництва ДП «Крупозавод Озерянка» Ольга Дрожак пояснює, що з поля привозять своєрідну «коробочку», в якій є ядро гречки, і щоб її «відкрити», треба добре попрацювати.
![](https://agronews.ua/wp-content/uploads/2024/03/3-22.jpg)
“У нас є своя сертифікована лабораторія, що перевіряє як вхідну, так і вихідну сировину. До неї надсилають попередній зразок гречаного зерна на аналіз, який проводять суто за ДСТУ. Визначають вологість, засміченість, крупність зерна”, – розповідає завідувачка виробництва.
Гречане зерно, що пройшло експертизу, завозять на завод через вагову. А далі – на пробовідбірник. Це робот, який аналізує зерно у восьми точках кузова за допомогою вакуумної системи. Роблять це, щоби фермери не змішували зерно різної якості. Далі вантаж їде в лабораторну зону, де відстоюється, проходить аналіз.
Потім здійнюють первинне очищення гречаного зерна – з нього видаляють землю, камінці, що потрапляють із поля. Зерно відправляють на виробництво і вторинний процес очищення. Крупа проходить через сучасний фотосепаратор, який за допомогою фотоелементів та камер очищує її на 99,9%. Зерно пропарюють, висушують, сортують. Готова гречка має відлежатися ще п’ять днів – і її можна фасувати.
Ольга Дрожак звертає увагу на те, що гречаний проділ, відомий як січка, – це така ж гречка, але меншої фракції, адже розкололася під час виробничого процесу. Попри ретельне очищення, всі крупи перед приготуванням слід промивати водою, наголошує завідувачка виробництва.
![](https://agronews.ua/wp-content/uploads/2024/03/1-29.jpg)
![](https://agronews.ua/wp-content/uploads/2024/03/2-25.jpg)
Із гречаного зерна під час переробки отримують близько 20% лушпиння. До повномасштабної війни його експортували в Китай. Там цю сировину використовують для виробництва подушок, що слугують традиційними подарунками на китайських весіллях. Тепер гречаним лушпинням опалюють котельню заводу, що виробляє пару для підприємства.
Попри те, що гречка – традиційний український продукт, на неї є попит і за кордоном. Зокрема, у людей, в яких непереносність глютена.
“Свою продукцію ми експортуємо у країни Європи, – говорить Василь Савчук. – У 2023 році знайшли партнера у США, і для них було вже дві поставки, зокрема перша містила вісім позицій нашої продукції. Найбільше у США прижилися гречка та горох. Наші продукти – на поличках у Чикаго та Нью-Йорку. У США розвиваємо експорт і отримали сертифікат FDA (гарантує безпеку складу продукту та означає, що жоден його компонент не є шкідливий для людини, – ред.)”.
Директор із розвитку бізнесу додає, що його компанія співпрацює з країнами Балтії, ОАЕ, її продукцією зацікавилася Франція.