ВАЖЛИВО

Як держава буде повертати назад 5 млн га землі: інтерв’ю з головою Держгеокадастру

22.10.2020 09:42
Leshcenko_kurkul-44964


У другій частині інтерв’ю з головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Романом Лещенком – чому нормативно-грошова оцінка землі не є справжньою, як вінницькі квіткові магазини виграють важливі тендери, та як Іван Іванович з Новопечерських липок з “шушарою” закривається. Про це повідомляє “Економічна правда”, пише agronews.ua.

Першу частину інтерв’ю з головою Держгеокадастру Романом Лещенком читайте тут. В першій частині: що показав аудит відомства, як держава втратила 5 мільйонів га землі, як здійснювалися зовнішні втручання в земельний кадастр та як його погрожували “обнулити”.

Номативно-грошова оцінка землі – це “фейк”. Ніхто нічого не робив

— Як відбувається і відбувалася інвентаризація земель в Україні? Скільки коштів було виділено? Хто їх розпорядник?

— Мої опоненти, з вінницької команди в першу чергу, звинувачують мене, що в 2019 році провели інвентаризацію мільйона гектарів землі. А я, пропрацювавши три місяці, не можу інвентаризувати 200 тис га. Чому ми не можемо поки завершити інвентаризацію?

Через тендери, для яких були прописані спрощені умови для компаній, що займалися інвентаризацією. Фактично до тендерів були допущені компанії-одноденки, де могли бути лише директор, бухгалтер та один землевпорядник.

Ринкова ціна за інвентаризацію одного гектара з повноцінним виїздом в сільську раду, геодезичними роботами, оформленням технічної документації – 120-150 грн.

Компанії-одноденки не виїжджали на місця, не робили ніякої фактичної інвентаризації. Вони розраховували на те, що, маючи протиправний доступ до системи державного земельного кадастру, будуть незаконно вносити інформацію про ділянки. На тендер вони подали ціну інвентаризації не 150 грн, а умовно 50-70 грн.

Ми почали з’ясовувати, хто ці компанії. Вони виявилися пов’язаними з конкретними групами, які керували всіма процесами, пов’язаними із землевпорядною роботою. Це приватні організації колишніх посадових осіб, які працювали в системі Інституту землеустрою і мали корупційні взаємозв’язки з представниками в Держгеокадастрі.

— Скільки грошей їм заплатили за проведення інвентаризації 200 тис га?

— Ми ні копійки ще не заплатили. Я їм поставив умову: закінчуйте інвентаризацію – і ми заплатимо за виконання робіт. Коли я прийшов на посаду, вони повинні були отримувати відповідні попередні оплати. Одна чернігівська компанія, яка проводить інвентаризацію, вже навіть акти приймання підписала на отримання попередньої оплати. Ми це зупинили.

Саме тому у нас склалася ситуація, що державні компанії ДЗК всі роботи щодо інвентаризації виконали у відповідні строки, а приватні компанії – ні. Але я хочу запевнити, що до кінця року буде проведена інвентаризація всіх земель сільськогосподарського призначення. Якщо приватні компанії це не зроблять, то це виконають державні. Більше половини роботи вже зроблено, тобто понад 100 тис га інвентаризовано. 

— У 2019 році планувалося провести ортофотозйомку всієї території України. Це було зроблено?

— Це була ще одна декларація, яка нічим не підтверджувалася. Минулого року за дорученням прем’єр-міністра Олексія Гончарука літак піднявся в небо, але все відбулося за накатаною схемою. Був організований тендер під конкретний літак 1982 року випуску, який оформлений на офшорну компанію з виходом на посадових осіб ДП “Українське державне аерогеодезичне підприємство”, які чомусь мають вінницьку прописку.

За дивним збігом обставин власники компанії з Вінницької області перебували в якомусь любовному трикутнику, що вже встановило Національне антикорупційне бюро в рамках розслідування. Людина, яка перемогла в тендері, продає квіти у Вінниці на базарі, причому цей базар розташований у центрі міста. Я особисто, коли був у Вінниці на Нацраді реформ, поїхав подивитися на цей базар. Дійсно, ці квіти та компанія досі продає.

Фактично тендер був зроблений під одну компанію. Літак злетів, зробив 8% від запланованих обсягів зйомки і сів. Цю справу веде НАБУ. Думаю, до логічного кінця з підозрами ми вийдемо до кінця 2020 року. Я мав зустріч з представниками цієї компанії, вони мені запропонували купити літак, пропонували і квіти, і що завгодно.https://www.youtube.com/embed/2x_S-Lk8Xuo

Тобто ортофотозйомку, про яку урочисто говорив прем’єр Гончарук, мала здійснювати компанія, яка торгує квітами у Вінниці, літаком 1982 року випуску. При цьому камери для зйомки були куплені ще за часів президента Януковича по 1-1,5 млн євро. Дві унікальні камери, які ми добровільно віддали цій компанії для ортофотозйомки.

— Тобто знімати вже ніхто не буде?

— Ми оголосили міжнародний тендер на ортофотозйомку десяти областей України. У кого є ортофотосупутникова техніка чи аерознімки, будь ласка, беріть участь.

Окремо хочу сказати про нормативно-грошову оцінку землі, проведену за програмою земельної реформи у 2018 році. Хочу подякувати Арсену Борисовичу Авакову (міністр внутрішніх справ. – ЕП) та Антону Геращенку (заступник міністра внутрішніх справ. – ЕП), які посприяли проведенню обшуків в Інституті землеустрою та Інституті охорони ґрунтів.

Правоохоронці вивезли чотири буси документів, і Міністерство внутрішніх справ уже має підтвердження, що понад 190 млн грн державних коштів вивели через Інститут землеустрою.

Шановні колеги, у 2018 році ніякого аналізу ґрунтів ніхто не проводив. Це була ще одна фейкова історія, на якій вивели гроші. Я розумію, що це вас шокує.

— Будете проводити нормативно-грошову оцінку заново?

— Ми її оцінку уніфікуємо з МЕРТ у єдину систему координат, яка прив’язана до бонітету, ґрунтово-кліматичних змін. Зараз консультуємося з аграріями і до кінця року представимо нормативно-грошову оцінку, яка відповідає реаліям сьогодення, а не фейковим даним.

При цьому ми робимо відповідну постанову про нормативно-грошову оцінку.

Але ви повинні розуміти, що та нормативно-грошова оцінка, за якою ми зараз живемо, це фейкова історія з кримінальним бекграундом з 2018 року.

Розповім ще одну історію. За кілька тижнів до мого приходу з ДП “Картографія”, компанії, яка робить картографічні матеріали, було виведено понад 30 млн грн.

Суть схеми така: керівництво ДП продає свої товари із знижкою 45% для ТОВ “Агат”, де працюють одні і ті самі люди, що і на держпідприємстві. Це фірма, пов’язана з підпорядкованим Міносвіти ДП “Педагогічна преса”. Фактично на шкільних атласах, які купують батьки та навчальні заклади, сторонні особи заробили 30 млн грн.

Завдяки НАБУ ми відкрили провадження, зробили обшуки, виїмки, до кінця року будуть підозри цим громадянам. Загалом, щоб ви розуміли, за перше півріччя ДП “Картографія” задекларувало 1,8 млн грн доходу, а фактично там 10,4 млн грн збитків.

Про бандитів і “шушару” з Новопечерських липок 

— Що відбувається з іншими державними підприємствами Держгеокадастру?

— У структурі Держгеокадастру було 54 підприємства. За сім років роботи “господарників” їх залишилося 17. Кожне підприємство доводилося до банкрутства з метою його викупу за копійки через Фонд державного майна. Багато таких підприємств були розташовані в хороших локаціях – у Вінниці, Києві, Одесі, Миколаєві.

Зараз у мене є чудова ситуація на Новопечерських Липках, де розташоване геодезичне підприємство. При проведенні аудиту з’ясувалося, що там оформляються документи під забудову сучасного житлового комплексу. Саме приміщення розташоване прямо в центрі – “Французький квартал”. При цьому керівник ДП здає там в оренду офіси. Йдеться про цю будівлю

Іван Іванович, який керує ДП, нічого кращого не придумав, як направити на мене бандитів, Вони не пускали мене на територію підприємства, що перебуває в центрі Києва. Ми змушені були з правоохоронними органами заходити туди і викидати всю цю “шушару”.

Паралельно три забудовники виходили на діалог і просили мого порозуміння, щоб я довів до це підприємство банкрутства, передав його на приватизацію, а на приватизації все буде нормально. Ми зупинили цей процес.

Зараз виготовляємо реєстраційні документи, право власності Держгеокадастру на будівлі і на земельну ділянку на Новопечерських Липках. Вартість цієї земельної ділянки вимірюється мільйонами доларів.

— Що плануєте робити з державними підприємствами?

— Ми зараз робимо єдину юридичну особу Державного земельного кадастру, і банківські рахунки всіх ДП виводимо в єдину банківську систему координат. Беремо їх повністю під контроль, тому що бухгалтерська й управлінська звітність у кожного ДП своя.

На кожному ДП жив свій царьок, який що хотів, те й робив. Вони навіть голові Держгеокадастру не підпорядковувалися. Деякі керівники ДП навіть трубку не брали, коли я дзвонив. А коли я особисто їздив на зустрічі, то вони постійно говорили, що мені хтось має подзвонити і зі мною зустрінуться безпосередньо якісь поважні люди.

Більше того, аудит активів узагалі ніхто не робив. Це в принципі нікому не було цікаво, тому що коли в тебе є функція розпорядження мільйонами гектарів землі, то навіщо тобі ці ДП? Є там якісь певні феодали, дають якусь корупційну ренту, навіщо ще чимось перейматися? Ти можеш спокійно насолоджуватися життям.

Чи буде запущений ринок землі з 1 січня та як впливає на це Конституційний суд   

— На якому етапі розгляд Конституційним Судом депутатського подання щодо законності скасування мораторію на продаж землі? Як ви оцінюєте перспективи запуску ринку у 2021 році?

— Як людина, яка відповідальна за земельну реформу від імені президента й уряду, хочу зазначити, що 1 липня 2021 року ринок буде запущено. Ніякі інсинуації Конституційного Суду, зумовлені діяльністю ОПЗЖ, БЮТ та інших фракцій, ні до чого не призведуть.

У них є конституційне право оскаржити рішення парламенту, але земельну реформу в Україні вже не зупинити, бо її запуск давно перезрів. Агропромисловий комплекс – це 20% ВВП країни і 50% валютної виручки. Країна не може формувати додану вартість в аграрному виробництві, не маючи якісного і зрозумілого правового статусу на землю. Право власності на землю є первинним щодо будь-якого аграрного виробництва.

Президент відкрито говорив про це своїм виборцям, і це його чітка позиція. Що б не робили, як би не ламали, як би не блокували – земельній реформі в Україні бути.

Президент вважає своєю історичною місією зробити те, що 30 років обіцяли, але ніхто не робив. Ми це питання з президентом обговорюємо постійно, він постійно це тримає на контролі. Я йому постійно доповідаю всі обставини, у тому числі щодо Конституційного Суду, роботи парламенту, різного роду правоохоронної діяльності.

Основна проблема полягає в тому, що законопроєкт про обіг земель сільськогосподарського призначення №2178-10 не був погоджений між п’ятьма парламентськими фракціями. Я хочу нагадати його ключові положення.

Перше: державна та комунальна земля не є об’єктом купівлі-продажу. Вона може лише здаватися в оренду. Друге: обіг земель запускається поетапно, з концентрацією не більше 100 га в одні руки лише для громадян України. Третє: іноземці не зможуть купувати землю, допоки не буде проведений всеукраїнський референдум.

Це максимально консервативна реформа, яка тільки може бути. Це дуже плавний запуск ринку, схожий на польську модель запуску земельної реформи.

— Який термін розгляду справи Конституційним Судом і скільки ще судових засідань має бути? Ви були на останньому засіданні?

— У зв’язку з моїм службовим відрядженням на Національну раду реформ у Вінницю за участю президента України, я не зміг 29 вересня взяти участь у засіданні Конституційного Суду України як уповноважений президента України із земельних питань.

Федір Веніславський, уповноважений президента в Конституційному Суді, теж був у відрядженні. Конституційний Суд відклав розгляд справ на невизначений термін. Він вважав неможливим розпочати розгляд справи без участі уповноваженого президента в Конституційному Суді та уповноваженого президента із земельних питань.

Дуже дякуємо Конституційному Суду за таке зважене рішення. Можливо, у цьому і є велика мудрість суду, що до місцевих виборів ми не використовуємо питання земельної реформи як спосіб маніпуляцій та спекуляцій перед українським суспільством.

Хочу повідомити всім нашим колегам, які мужньо боронять українську землю: навіть якщо Конституційний Суд ухвалить рішення не на користь реформи, у нас є політична воля щодо ухвалення закону в такій редакції. Він є компромісним і підтримується більшістю.

Профільні аграрні організації – Всеукраїнська аграрна рада, Українська аграрна конфедерація, Український клуб аграрного бізнесу – підтримують та вітають ухвалену редакцію законопроєкту. Є листи-підтвердження підтримки президента з цього питання.

Я розумію критику з різних сторін, але всім даю просту відповідь: коли ви 30 років лякали і дурили свій народ, дякуйте за те, що народ підтримав хоча б таку редакцію. Я вважаю, що ми почнемо з малого, подивимося, як працюють реєстри, кадастри, як реалізується право продажу на 100 га, а далі час покаже, як нам рухатися.

Польща продовжує реалізовувати земельну реформу 15-й рік і постійно щось додає й модернізує. Україна потихеньку почне рухатися. Я вам даю слово, що в наступному році ми запустимо обіг земель сільськогосподарського призначення.

— Тобто рішення Конституційного Суду не зможе зупинити запуск реформи?

— Конституційний Суд, безумовно, скаже своє слово, але в рамках земельної реформи є процеси, які вже незворотні. Ухвалений закон №2280 щодо дерегуляції землеустрою, ухвалений закон про національну інфраструктуру просторових даних. Завдяки цьому ми будемо знати, скільки землі, лісу та води є в нашій країні.

Ми оцифруємо країну. Нам більше не потрібно буде десять тисяч чиновників Держгеокадастру. Достатньо буде трьох тисяч людей для сервісної організації. Ми працюємо із Світовим банком, японською урядовою організацією, беремо їх досвід.

Буквально кілька тижнів тому підписали меморандум із земельним кадастром Нідерландів. Голландці дадуть експертів і технологів. Ми розморозили програми Світового банку на понад 200 млн дол, які нам допоможуть в оцифруванні країни.

Уперше за десять років ми запустили незалежний міжнародний аудит Державного земельного кадастру. Це для нас унікальна перемога, тому що за міжнародними стандартами аудитори покажуть вразливі місця Держгеокадастру.

Однак найбільш важлива для нас історія – законопроект №2194, який аграрний комітет рекомендує ухвалити у другому читанні. Він передбачає три прості речі.

Перша – Держгеокадастр віддає функцію розпорядження землями на місця. Після місцевих виборів розпорядниками землі стануть громади.

Друга – глибока дерегуляція Держгеокадастру. Я, чиновник Держгеокадастру, добровільно публічно прошу: будь ласка, заберіть у мене повноваження.

Філософія цього законопроєкту – щоб Держгеокадастр став сервісною організацією, яка надає послуги громадянам, наповнює кадастр даними, здійснює топографо-геодезичну діяльність на території України, у тому числі щодо демаркації державного кордону.

При цьому Держгеокадастр повинен здійснювати контрольно-наглядову функцію за цільовим використанням земель. Мова йде про самозайняті ділянки. Ми зробили історичне рішення: збільшили у 2,5 разу штрафи за нецільове використання земель. Якщо ти захопив землю і не платиш податок – будеш платити штраф у розмірі близько 4 тис грн.

Третя – у країні не буде земельної експертизи.

— Хто і як контролюватиме нецільове використання земель?

— Ми завершуємо підготовку угоди про супутниковий моніторинг щодо цільового використання земель, домовилися з міністром економіки Ігорем Петрашком про передавання в Держгеокадастр ДП “Інститут охорони ґрунтів”, який аналізує ґрунти.

Ми відновимо історичну справедливість. Держгеокадастр матиме цілісну систему контролю й охорони використання земель згідно із законодавством, виконуватиме контрольно-наглядову функцію за цільовим використанням земель. Так ми зможемо актуалізувати нормативно-грошову оцінку, зробити якісний бонітет землі в Україні.

Ми повинні мати реальні дані щодо ґрунтового зонування нашої держави: де ґрунти чорноземної групи, де зони, що постраждали від вітрової чи водної ерозій. Тобто це дасть можливість проаналізувати кількісні та якісні характеристики земель.

Наприклад, у Миколаївській області фермер узяв в оренду ділянку на сім років і сіяв соняшник по соняшнику. Якісні характеристики ґрунту понизилися. Тепер ми маємо інструменти, щоб зробити якісний аналіз та інспектування з усіма наслідками.

Про передачу державної землі місцевим громадам 

— Президент передав своїм указом державну землю ОТГ. Це близько 2 млн га. Уряд Гройсмана передавав ОТГ близько 1,5 млн га земель. Вони не все передали?

— У 2018 році передавання земель за межами населених пунктів було чисто популістською історією. Тоді частина ОТГ ще не була утворена. У рамках одного району є громада, яка вже скористалася правом на такі землі, а є ті, хто ще не об’єдналися і мали йти з проханням про передавання земель у Держгеокадастр.

Ми домовилися з президентом та прем’єром, що в рамках статті 117 Земельного кодексу добровільно передамо понад 2 млн га землі 26 жовтня 2020 року, після місцевих виборів.

Єдине, про що я як голова Держгеокадастру проситиму громади: при передаванні земель з державної власності зареєструвати її в кадастрі України в комунальній власності. Попередній уряд, передаючи землю, не зареєстрував її всю як комунальну власність і тепер ми маємо білі плями на кадастровій карті.


Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: