Верховна Рада прийняла за основу законопроєкти №8286 та №8287 щодо введення електронної акцизної марки на алкоголь та тютюнові вироби. Про це стало відомо з карток проєктів на сайті ВР, передає landlord.ua, пише agronews.ua.
Законопроєкт №8286 передбачає запровадження електронної марки акцизного податку — QR-коду, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність виробництва, ввезення, зберігання, транспортування та реалізації таких товарів. Таким чином, можна ідентифікувати продукцію і відстежити її переміщення від виробника/імпортера до кінцевого продавця у роздрібній мережі, включаючи перевізників таких товарів. Зробити це можна буде в “Дії”. Саме Мінцифри розроблятиме та впроваджуватиме систему.
Законодавці прогнозують, що за результатами реалізації закону тіньова частка українського ринку алкоголю, тютюну та рідин, що використовується в електронних сигаретах, зменшиться. Крім того, норми Закону дозволять привести законодавство України у відповідність до законодавства Європейського Союзу.
Пов’язаний із попереднім законопроєкт N8287 передбачає внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної системи відстеження згаданих вище підакцизних товарів.
Законопроєкт №8286 підтримали 242 народних депутати, №8287 — 231 депутат.
Експерти Комітету з питань імпорту та торгівлі алкогольними напоями Європейської Бізнес Асоціації вже висловилися щодо ухвалених законопроєктів. Вони послідовно не підтримують запровадження будь-яких інструментів, спрямованих на облік кожної окремої пляшки алкогольного напою на всіх етапах руху товару. Така позиція бізнесу ґрунтується на особливостях ринку імпортних алкогольних напоїв, адже компанії працюють з партіями товару, а не кожною окремою пляшкою. А отже і відслідковування в ланцюгу поставок кожної пляшки потребуватиме значного додаткового ресурсу – як людського, так і фінансового.
Такий підхід до обліку також є не повною мірою обґрунтованим, враховуючи чинну систему авансової сплати акцизного податку з підакцизних товарів в Україні.
До того ж бізнес переконаний, що українська електронна система контролю за обігом підакцизних товарів має орієнтуватися на практики, реалізовані в європейській Excise Movement and Control System, а не запозичувати елементи і підходи російської Єдиної державної автоматизованої інформаційної системи (ЄДАІС), що за своєю природою є надзвичайно обтяжливою у фінансовому, операційному та технічному плані.
Додатково, попляшковий облік вимагатиме переоснащення технічних потужностей на підприємствах. За попередніми розрахунками учасників галузевого Комітету Асоціації, додаткові мінімальні витрати імпортерів алкогольних напоїв від впровадження попляшкового обліку складуть від 3 до 4 грн на кожну пляшку, що у перерахунку на рік тільки для компаній Асоціації складе близько 260 млн грн.
До того ж потенційно зростуть складські витрати – у 8 разів, а також час приймання товару – в 60 разів. За оцінками бізнесу, витрати на доопрацювання програмного забезпечення, необхідного для переходу складу на роботу з пляшками, становитимуть сотні тисяч доларів для однієї компанії. Крім того, значне фінансове навантаження також прогнозується і для суб’єктів роздрібної торгівлі.
Отже, запропоновані зміни створять суттєве фінансове, операційне та логістичне навантаження на легальних операторів ринку у той час, як компанії і так потерпають від наслідків війни в Україні та намагаються забезпечити безперебійну роботу в умовах відсутності електропостачання, зниження споживчого попиту, нестачі персоналу.
Вимоги попляшкового обліку можуть призвести до підвищення вартості продукції і, як наслідок, до зменшення товарообігу таких компаній і їхніх податкових відрахувань до бюджету. Окрім того, зростання цін на продукцію легальних операторів ринку, фактично, лише збільшить розрив між ціною легальної та нелегальної продукції, що сприятиме обігу нелегального алкоголю в Україні.
У перспективі бізнес підтримує ідею скасування марок акцизного податку для алкогольних напоїв у тому вигляді, в якому вони є зараз, а також спрощення чи переведення звітності щодо марок акцизного податку у електронний вигляд. Однак поточна ініціатива, викладена у законопроєктах № 8286, 8287 потребує ґрунтовного доопрацювання в напрямку гармонізації з політикою ЄС щодо протидії та боротьби із шахрайством підакцизних товарів. У поточній редакції ці законопроєкти не враховують інтереси бізнесу в питанні боротьби з нелегальною алкогольною продукцією, а лише створюють необґрунтоване суттєве фінансове та операційне навантаження на легальних операторів ринку алкогольних напоїв, а також надмірне регулювання контрольними органами обігу підакцизних товарів, що породжує додаткові ризики для зловживання такими органами своїми повноваженнями.
Тож Європейська Бізнес Асоціація звертається з проханням до розробників законопроєктів залучити представників ринку алкогольних напоїв до доопрацювання відповідних законопроєктів з метою розробки та впровадження дієвого механізму, який би сприяв розв’язанню поточних проблем на ринку та не створював безпідставних обтяжень і труднощів для виробників та імпортерів алкогольних напоїв.
З 1 січня 2022 року акцизна ставка на алкоголь в Україні підвищилася в середньому на 5%. Змінено не лише ставку акцизного збору, а й саму систему її розрахунку. Підвищення передбачено законом щодо внесення змін до Податкового кодексу України (№5600).