В Україні помітні ознаки поступової стабілізація динаміки поголів’я ВРХ. Темпи скорочення кількості тварин порівняно до минулорічного періоду сповільнюються, а на сільськогосподарських підприємствах певних областей відбувається певний приріст поголів’я, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі, пише agronews.ua.
За попередніми даними Держстату, станом на 1 березня 2024 року в присадибному і промисловому секторі Україні утримується 2 млн 254,5 тис. голів ВРХ, у тому числі 1 млн 260,5 тис. корів. Порівняно до 1 лютого 2024 року, поголів’я ВРХ в Україні збільшилось на 76,6 тис. голів (+3%), а кількість корів збільшилась на 4,7 тис. голів (+0,4%). За останній рік поголів’я ВРХ скоротилося на 163,5 тис. голів (-7%), у тому числі корів – на 91,6 тис. голів (-7%).
Близько 40% тварин утримується на промислових підприємствах, а 60% – в господарствах населення. Помітне певне сповільнення темпів скорочення поголів’я ВРХ порівняно до минулорічного періоду. Для порівняння, станом на 1 березня 2023 року Україна втратила 376,8 тис. голів ВРХ (-16%) і 201,8 тис. корів (-15%) порівняно до аналогічного періоду 2022 року.
В промисловому секторі утримується 912,7 тис. голів ВРХ, що на 4,3 тис. голів (+0,5%) більше ніж в лютому 2024 року. Поголів’я корів на підприємствах склало 376,4 тис. голів, що на 700 голів більше (+0,2%) порівняно до минулого місяця. За останній рік поголів’я ВРХ скоротилося на 27,2 тис. голів (-3%), а кількість корів зменшилася на 14,6 тис. голів (-4%).
В присадибному секторі знаходиться 1 млн 341,8 тис. голів ВРХ, що на 72,3 тис. голів (+5%) більше порівняно до 1 лютого 2024 року. Кількість корів в господарствах населення станом на 1 березня 2024 року склала 884,1 тис., що на 4 тис. голів (+0,5%) більше ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ в господарствах населення скоротилася на 136,3 тис. голів (-10%), а кількість корів зменшилася на 77 тис. голів (-9%).
Георгій Кухалейшвілі зауважує, що скорочення поголів’я ВРХ є давньою проблемою України через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Війна лише погіршила ситуацію. Типовою ситуацією для прифронтових регіонів є загибель певної кількості ВРХ внаслідок обстрілів російських окупантів. Достатньо фермерів залишили корів на окупованих територіях. Ці тварини не підлягають обліку або були конфісковані російськими окупантами і продані на м’ясо. Корів, які отримали поранення, фермери відправляють на вибраковку, що також сприяє зменшенню поголів’я.
Багато фермерів утримуються від збільшення поголів’я корів в умовах воєнного часу і дефіциту обігових коштів. Утримання корів стає дорожчим через зменшення рентабельності виробництва молока і зростання витрат на підготовку кормів, дизельне паливо та електроенергію.
Згідно дослідженню «Україна: вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», проведеного УКАБ, Мінагро, при підтримці GFDRR, виробничі витрати зростають швидше ніж ціни на готову продукцію і очікується зростання вартості кормів через подальшу стабілізацію цін на зернові та олійні культури, зростання вартості електроенергії, девальвацію гривні та зниження купівельної спроможності українців.
Викликом для фермерів залишається скорочення пасовищ та сільськогосподарських земель для посівної внаслідок забруднення мінами та снарядами.
Найбільш вразливими до вказаних викликів виявилися господарства населення, де скорочення поголів’я ВРХ відбувається швидшими темпами. В господарствах населення поголів’я ВРХ збільшилось лише в Запорізькій області на 9% за останній рік. Промислові молочно-товарні ферми навпаки виявилися більш стійкими. Згідно Держстату, поголів’я ВРХ збільшилось на сільськогосподарських підприємствах в Закарпатській області на 11%, в Тернопільській області на 11%, в Миколаївській області на 5%, в Полтавській області на 2%, в Хмельницькій області на 2%, порівняно до 1 березня минулого року.
В регіональному розрізі близько 53% тварин від загального поголів’я ВРХ утримується в господарствах усіх категорій в наступних областях:
- Хмельницька область – 214,2 тис. голів;
- Полтавська область – 182 тис. голів;
- Вінницька область – 177,7 тис. голів;
- Тернопільська область – 137,5 тис. голів;
- Одеська область – 130,2 тис. голів;
- Чернігівська область – 125,5 тис. голів;
- Черкаська область – 123,2 тис. голів;
- Житомирська область – 114,5 тис. голів.