Ціни на яблука з початку грудня піднялася на 3-4 грн. Це не межа, кажуть садівники. До нового року вони можуть іще здорожчати. Щодо ситуації на ринку яблук Agronews.ua поспілкувався з Андрієм Багрієм, директором ТОВ «Обрій», що на Вінниччині.
Підприємство уже понад 20 років займається садівництвом. Вирощують яблука, сливу, черешню, лохину та малину.
–Андрію Григоровичу, розкажіть, будь ласка, про причини росту цін на яблука.
Причин тут декілька. Перша – це блокада перевізників на кордонах. Ця ситуація призвела до того, що не вистачає машин. До того ж багато авто уже стоять із запакованими яблуками, але не можуть дістатися адресата. Товар псується. Це впливає на ситуацію і на внутрішньому ринку.
Друга причина – це закінчилися, так звані, яблука зі сховищ. Не всі садівники мають холодильники. Це дуже дороге задоволення. Із саду яблука збирають у сховища. Вони там довго не лежать і швидко псуються. Тому, власники садів стараються реалізувати свій товар на початку осені, поки він має гарний вигляд і не зіпсований. Ринок був переповнений, відповідно і ціна нижча. Нині, такі яблука уже закінчуються, а власники холодильних сховищ ще свій товар не продають – це зарано, ціна занизька. З’являється дефіцит – росте ціна.
Ну, і третє – початок різдвяних і новорічних свят. Зараз стало модно їсти «здорову» їжу. Яблука відносяться до неї. Люди більше стали їх споживати, відповідно теж зріс попит. Росте попит – росте ціна.
–Ви сказали, що яблука не можна провезти на експорт, тоді його можна продати на внутрішній ринок.
Можна, але це мало хто буде це робити. Яблуко на експорт відрізняється від яблука на внутрішній ринок. Закордонні покупці хочуть сорт «Гала», «Реде», «Голд», «Гріні». Наші – в цю пору «Гали» вже не хочуть, причому за кордоном вона сама популярна. «Реде» – добре продається на обох ринках. Українські споживачі хочуть «Джонаголд», «Флоріне». Закордонні покупці таких яблук не їдять.
–Який цьогоріч мали врожай?
Ми цього року мали майже вдвічі менший врожай ніж минулого року. У яблуневих садах у нас відсутнє зрошення, а липень і серпень були дуже посушливими у нашій кліматичній зоні, тому ми не добрали врожаю.
Він цьогоріч у нас найгірших за кілька років поспіль. Причому, це така ситуація не лише у нас, а й у всіх садівників нашого регіону (кліматичної зони), які не мають штучного зрошення. Погода підвела: весна була дощова, а літо – посушливе. Виграли ті, хто зробив зрошення.
–Де зберігаєте яблука? Яка ситуація з холодильниками? Чи допомагає держава їх побудувати?
Зберігаю у сховищі і маю невеликий холодильник. Я його побудував уже років 15 тому. Тепер щодня дякую Богу за таку можливість. Із сьогоднішньою ситуацією і ціною на будівництво – не зміг би це зробити. Навіть, при тому, що давно займаюсь вирощуванням саду.
Я чув, що держава пропонувала грантові програми на холодильники, але сам не брав участь у ній. Не чув, щоб і колеги користувалися. Гранту мало на будівництво холодильників, а своїх коштів – не вистачає. У Європі Євросоюз таких садівників стимулює об’єднуватися у так звані кооперативи. Кілька невеликих підприємців згуртувавшись утворюють кооператив, а Євросоюз на нього виділяє дотації та допомогу. Вони там будують не лише холодильні камери, а цілі логістичні центри: холодильник, сортувальна лінія, уже розписаний логістичний маршрут. Європейським садівникам створені комфортні умови для вирощування яблука чи інших фруктів та ягід. Українці поки тільки в процесі налагодження чи будівництва такої системи.
Виграли ті, хто раніше зорієнтувався і самотужки побудував собі холодильники. Ну, і як завжди, – великі холдинги. Там можливості інші.
–З початком повномасштабного вторгнення чимало підприємств спіткнулося із проблемою нестачі кадрів, як у вас справи?
Зараз – це проблема номер один. Кадрів зменшилося на 30%. Чоловіки пішли захищати батьківщину, жінки – виїхали за кордон. У нас уже довгі й дружні стосунки з тими людьми, яких запрошуємо на сезонні роботи. Ми з ними співпрацюємо багато років. Однак і їх стало менше. Звісно, довелося переформатовувати роботу, оптимізувати процеси. Виходимо з того, що є.
Розуміємо, кожному українцю зараз нелегко. Сталих працівників усіх не забронюєш, бо комусь треба захищати Україну, а нових важко знайти та ще й вчити треба. Не секрет, що в нас більше сезонні роботи, але й на них зараз важко знайти людей. Пропонуємо зарплатню вдвічі більшу, але охочих нема. Як і всі: чекаємо на Перемогу і віримо, що під мирним небом стане легше розбудовувати та примножувати державу.