ВАЖЛИВО

Українські зерновики розорені: озвучено причини

15.07.2022 13:11
640

Того самого ранку, коли російські танки та війська увірвалися через кордони України, зерно Володимира Онищука застрягло в порту. 23 лютого зерно на суму близько 100 тис. доларів привезли у чорноморський порт Миколаєва, але до 24 лютого, коли судно з врожаєм пана Онищука мало відплисти, російські військові кораблі уже погрожували на українському узбережжі Чорного моря. Про це повідомляє washingtonpost.com, пише agronews.ua.

Того дня Володимир Іванович був не надто стурбований грошима, які йому не заплатили. Його думки були зайняті єдиним, — як дати відсіч Росії. Минув тиждень, потім місяць, потім чотири місяці, а головні порти України, як і раніше, блоковані російським флотом. Він не лише не отримав гроші від попереднього врожаю, готовий на ринок новий врожай не було можливості вигідно перевезти. Доля майбутнього взагалі під питанням.

«Якщо не продамо це зерно зараз і не покриємо наші витрати, то завтра просто не зможемо сіяти», — сказав він.

Фермери по всій Україні все більше відчувають фінансове навантаження від російської блокади Чорного моря, а економічний колапс галузі впливає на продовольчу безпеку в усьому світі. За даними Організації Об’єднаних Націй, у 2021 року на Україну припадало 10% світового експорту пшениці. Висока вартість експорту зерна альтернативними маршрутами — вантажівками або поїздами до західних сусідів, або баржами через невеликі порти на річці Дунай — означає, що фермери втрачають гроші.

Багато фермерів взагалі відмовляються експортувати поточний урожай, якщо не буде досягнуто дипломатичного рішення щодо розблокування чорноморських портів. Дехто каже, що допоки зберігатиме зерно в елеваторах. Але без надходження коштів аграрії можуть не встигнути зібрати врожай восени, що загрожує різким скороченням виробництва одного з найбільших у світі виробників зерна на роки вперед.

«Ми годуємо світ, але також маємо годувати себе», — сказав Олександр Чумак, фермер із Одещини.

Олександр Чумак та Володимир Онищук сказали, що в той час як ціни на пшеницю на світовому ринку злетіли до понад 400 дол. за тонну, трейдери пропонують їм близько 60 дол. за тонну пшениці через високу вартість вивезення зерна з країни — від дорогого пального до тривалих затримок на кордоні. За словами пана Оніщука, який орендує землю та має платити близько 40 працівникам, це покриває лише половину його витрат.

Україна налагоджує інші експортні маршрути, але кожен із них пов’язаний зі своїм «головним болем». Фермери та урядовці кажуть, що більша частина зерна зараз вивозиться через річку Дунай, звідки воно надходить у чорноморські порти Румунії — Суліну та Констанцу. Але румунам складно справлятися з обсягами зерна, які Україні треба експортувати, що призводить до дорогих очікувань, кажуть чиновники.

Ще більш проблематичним є те, що західні країни, які допомагають Україні перевозити зерно, незабаром будуть зайняті власним урожаєм. Частина зерна була завантажена у вагони поїздів, що йдуть на захід, але Європейський Союз та Україна використовують різну ширину колії, тому зерно необхідно перевантажувати з одного вагона в інший на кордоні — ще одне трудомістке та дороге завдання.

Україна матиме достатньо зерна для власного споживання, але міністр інфраструктури Олександр Кубраков сказав, що Росія намагається створити ще один Голодомор у глобальному масштабі, посилаючись на голод 1930-х років, коли Україна була частиною Радянського Союзу.

«Вони хочуть познайомити із ним весь світ», — сказав Кубраков про росіян. —Вони хочуть, щоб міжнародне співтовариство зняло деякі санкції, і тоді зерно можна буде експортувати. У такий спосіб вони тримають людей по всьому світу в заручниках. Це тероризм».

Вын додав, що якщо навіть після всіх наших зусиль ми розуміємо, що можемо експортувати лише близько 20 відсотків від того, що потрібно.

Міністр сільського господарства України Микола Сольський заявив, що очікує, що цьогоріч Україна зможе експортувати близько 60 млн т зерна, включаючи частину торішнього ще не вивезеного врожаю. Але зараз Україна експортує 2 млн т на місяць — близько третини від обсягу попередніх років.

«У багатьох із нас не вистачає коштів, щоб платити зарплату, не говорячи про податки», — зауважив Олександр Чумак. — Нам просто потрібно знищити весь російський флот і тоді все буде гаразд. Ракетні системи великої дальності будуть дешевшими, ніж вирішення цих логістичних проблем».

На колосистому полі Володимир Онищук показав велику вирву, яка утворилася в березні після падіння ракети. У місті Баштанка на Миколаївщині велися запеклі боїв між російськими та українськими військами, перш ніж росіяни відступили в середині березня. Сільськогосподарські роботи на полях Онищука довелося призупинити доти, доки сапер не перевірить всю територію — понад 2 тис. га.

З того часу він придбав великий металевий сейф для зберігання важливих документів, як договір оренди землі, на випадок нових обстрілів.

Володимир Онищук зазвичай продає 5 тис. т зерна на рік, що є відносно скромним урожаєм. На відміну від деяких найбільших виробників України, в нього не має великого елеватора для зерна, в якому сухе зерно може зберігатися роками. У прохолодних цегляних складах, які він використовує, можна зберігати менше зерна і не більше шести місяців.

За словами Миколи Сольського, Міністерство сільського господарства працює над тим, щоб надати фермерам інші варіанти зберігання, включаючи полімерні рукави для силосу.

Володимир Онищук все ще чекає, коли його остання партія зерна залишить миколаївський порт. Він замислюється над тим, скільки ще може дозволити собі чекати і чи не приречений його 17-річний бізнес. Він не продаватиме новий урожай, якщо ціна залишиться такою низькою. Чи сіятиме він восени?

«Я повідомлю вам, — сказав він. — У мене все ще є надія. Якби у мене її не було, я полишив би країну».

Читайте також: Озимий ріпак: що обрати сорт чи гібрид.



Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: