НОВИНИ

Стало відомо, кому з аграріїв доведеться сплачувати мінімальне податкове зобов’язання у 2023 році

20.01.2023 09:18
zemlya45

30 листопада Верховна Рада ухвалила так званий Ресурсний Закон 1914-IX, однією з новел якого є запровадження мінімального податкового зобов’язання (далі — МПЗ). Хто повинен сплачувати МПЗ, які умови звільнення та правила розрахунку. Про це повідомляє  НВ, пише agronews.ua.

Метою запровадження МПЗ є подолання тіньового ринку оренди сільськогосподарських земель та боротьба із тіньовими фермерами. Уже у 2023 році деякі власники та користувачі земельних ділянок, віднесених до с/г угідь, повинні будуть сплачувати мінімальне податкове зобов’язання за 2022 рік.

1. Що таке МПЗ?

Простими словами, мінімальне податкове зобов’язання — це фактично мінімальна сума податків, яку сплачує кожен власник/користувач земельних ділянок віднесених до с/г угідь, а також ті, хто отримує доходи за виробництво, реалізацію сільгосппродукції.

2. Хто повинен платити?

Платниками МПЗ є :

  • власники земельних ділянок, віднесених до с/г угідь
  • користувачі, орендарі земельних ділянок віднесених до с/г угідь, які не передали ділянки в суборенду
  • користувачі земельних ділянок віднесених до с/г угідь на інших умовах (емфітевзис), які не передали ділянки в суборенду

Щоб визначити, хто конкретно повинен платити МПЗ, необхідно з’ясувати, чи перебуває земельна ділянка в офіційній оренді та, чи зареєстровано право на користування в Реєстрі речових прав.

Якщо земля знаходиться в офіційній оренді і її зареєстровано в Реєстрі речових прав, то платіжка щодо МПЗ прийде орендарю. Якщо така ділянка не перебуває в офіційній оренді і не зареєстровано право на користування в Реєстрі речових прав, то МПЗ сплачує власник землі.

3. Звільнення від МПЗ

Від сплати МПЗ звільняються власники або користувачі:

  • земельних ділянок, що використовуються дачними та садівничими кооперативами;
  • земель запасу
  • невитребуваних земельних часток (паїв)
  • земельних ділянок, які розміщені у Чорнобильській зоні
  • земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів.

На 2022−2023 рік діє звільнення від сплати МПЗ за ділянки, які розташовані на територіях:

  • де ведуться (велися) бойові дії
  • які тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації
  • які засмічені вибухонебезпечними предметами
  • на яких наявні фортифікаційні споруди.

4. Як розрахувати МПЗ?

МПЗ обчислюється залежно від того чи проведено нормативно-грошову оцінку земельної ділянки (НГО).

1. Для ділянок НГО, яких вже проведено, формула така:

МПЗ = НГОд х К х М /12

2. Для ділянок НГО, яких не проведено формула така:

МПЗ = НГО x S x К x М / 12

МПЗ — мінімальне податкове зобов’язання;

НГОд — нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації;

НГО — нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по АР Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації;

S — площа земельної ділянки, в гектарах;

К — коефіцієнт, що становить 0,05 (за 2022 та 2023 роки коефіцієнт «К» застосовується із значенням 0,04).

Для платників єдиного податку четвертої групи ФОП, які провадять діяльність в межах фермерського господарства коефіцієнт «К» застосовується у половинному розмірі.

М — кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (емфітевзис).

Формула розрахунку для земельної ділянки НГО якої не проведена, може бути такою:

26 531 (ціна ріллі по Київській обл. на 01.01.2022) * 1 (площа 1 га) * 0,04 (коефіцієнт К) * 12 / 12 (період володіння або користування — 1 рік) = 1061,2 грн (сума МПЗ).

Сума МПЗ, яка визначена щодо кожної із земельних ділянок — є загальним МПЗ. Далі обчислюється різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків та витрат на оренду земельних ділянок, шляхом віднімання від загального МПЗ загальної суми сплачених протягом року податків та витрат на оренду земельних ділянок.

Якщо розмір загального МПЗ менший за суму всіх сплачених податків і витрат на оренду землі, то платник податків декларує від’ємне значення загального МПЗ і де-факто його не сплачує.

Якщо платник податків сплатив податків за рік менше, ніж це визначено загальним МПЗ, то йому потрібно буде доплатити різницю.

У рахунок сплати МПЗ включаються такі сплачені податки, збори, платежі та витрати:

  • Податок на прибуток або Єдиний податок
  • ПДФО та ВЗ з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб)
  • ПДФО та ВЗ з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок с/г призначення
  • ПДФО і ВЗ з доходів від продажу власної сільгосппродукції (для фізичних осіб)
  • Рентна плата за спеціальне використання води
  • Земельний податок за земельні ділянки, віднесені до с/г угідь
  • 20% витрат на сплату орендної плати за землі віднесені до с/г угідь, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності

5. Як звітувати за МПЗ?

Юридичні особи та ФОП будуть зобов’язані у складі податкової декларації за рік подавати додаток з розрахунком загального МПЗ за 2022 рік.

Звичайним людям не потрібно самостійно звітувати за МПЗ. Замість них податкова до 1 липня поточного року самостійно визначатиме розмір загального МПЗ і надсилатиме Податкове повідомлення-рішення (далі — ППР).

Ті, хто отримав ППР від податкової, має сплатити визначену суму МПЗ протягом 60 днів із дня вручення. Хто не згоден із розрахунком МПЗ має право звернутися до податкового органу для проведення звірки даних протягом 30 днів з дня вручення ППР.

Зверніть увагу, якщо ви передаєте земельну ділянку в офіційну оренду, то обов’язок зі звітування та сплати переходить на орендаря такої ділянки.

6. Відповідальність

Податковим законодавством не вставлено окремої відповідальності щодо МПЗ, але у разі несплати або несвоєчасної сплати МПЗ будуть застосовуватись штрафні санкції, передбачені статтею 123 та 124 Податкового кодексу.

7. Наслідки

Фермери, які ведуть легальну діяльність і сплачують всі податки, зазвичай матимуть від’ємний розмір МПЗ, тобто фактично не будуть сплачувати МПЗ.

Закон 1914-IX в першу чергу вдарить по фермерах-одноосібниках і селянах, які здають ділянки (паї) в неофіційну оренду. Якщо людина має земельну ділянку поза населеним пунктом, то, найімовірніше, вона має сплатити МПЗ.

Впровадження МПЗ стане значним стимулом для багатьох селян здавати власні земельні ділянки в оренду або продавати їх, оскільки незалежно від того, використовується така ділянка поза населеним пунктом чи ні, все одно є обов’язок щодо сплати МПЗ.

В умовах війни збільшення податкового навантаження для селян є грубою помилкою і, на наш погляд, закон про МПЗ потребує відтермінування. Але, на жаль, зараз відсутні будь-які законодавчі ініціативи з цього приводу.

Автор: Олексій Головін, старший юрист ILF, експерт з трудового консалтингу.

Співавтор: юрист Сергій Фойт, юридична фірма ILF.



Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: