Війна та блокування морських портів значно вплинули на олійну галузь: відбулося суттєве скорочення переробки соняшнику. Про це повідомляє agroportal.ua, пише agronews.ua.
Як результат — олії було експортовано вдвічі менше від прогнозованих обсягів; зі 100 заводів наразі працює лише 15; значно зросли обсяги експорту соняшнику. Експерти одноголосно заявляють: якщо не запрацюють порти, Україна втратить місце на світових ринках.
Як відмічають аналітики ринку, Україна багато років тримала лідерство з виробництва соняшнику, переробки, експорту олії, шроту.
В один рік ми, за попередніми прогнозами, втратили лідерство у виробництві, а в 2022 році опустилися на 3 місце. Цього року в Україні площі під соняшником мінімальні за останні 10 років — 4,75 млн га, і відповідно урожай може бути мінімальним — близько 10 млн т, – каже Світлана Киричок, аналітик ІА «АПК-Інформ»
Культура
Під урожай 2022 р., млн га
Під урожай 2021 р., млн га
Соняшник
4,7
6,7
Соя
1,2
1,3
Ріпак
1,2
1
Зміна структури: соняшник забрав більше третини експорту
Через війну в Україні кардинально змінилася структура експорту: якщо минулого року понад 80% припадало на соняшникову олію та шрот, то з початку війни в експорті насіння соняшнику займає частку 38%.
Структура експорту в олійному сегмент
Аналітики «АПК-Інформ» зазначають, що найбільші рекордні обсяги з відвантаження соняшнику були в червні. А вже в липні спостерігалося скорочення, хоча попит з боку європейських покупців не слабне.
«Ми очікуємо, що український соняшник буде піддаватися тиску з боку нового врожаю ріпаку. Але надалі темпи відвантаження будуть зберігатися на доволі високому рівні. Прогнозуємо, що в новому сезоні буде експортовано близько 0,8-1 млн. т соняшнику. Але якщо порти й надалі будуть заблоковані, то ця цифра буде набагато більшою», — зауважила Світлана Киричок.
Місяці, 2022 р.
Олія соняшникова, тис. т
Насіння соняшнику, тис. т
Січень
610
3,8
Лютий
418,4
2,7
Березень
117,8
23,2
Квітень
151,5
110,3
Травень
191,8
374,3
Червень
280,7
537,4
Липень
280,6
365,1
Основні країни-імпортери насіння соняшнику в 2021/22 МР
Переробка: зі 100 заводів працює лише 15
В Україні внаслідок війни відбулося суттєве скорочення переробки соняшнику. Переробна галузь була заблокованою, і логістика залишається дуже вузьким місцем та не дає збільшити темпи переробки.
За даними асоціації «Укроліяпром», цього сезону буде вироблено 5,1 млн т олії, та залишаться значні перехідні залишки соняшнику.
Експорт очікується на рівні 4,3 млн т.
Перші 6 місяців маркетингового року, до лютого, переробка працювала нормально. Експортувалося 500-600 тис. т олії на місяць, але в цей час аграрії стримували продажі, хотіли за соняшник вищу ціну. На даний момент зі 100 заводів працює 15, переробляємо близько 20 тис. т на добу і виробляємо 250 тис. т олії. Переробку стримують логістичні проблеми, – вважає Степан Капшук, директор асоціації «Укроліяпром».
Степан Капшук зазначає, що експорт 280 тис. т олії в доларовому еквіваленті складає $380-400 млн. Водночас експорт 1,5 млн т руди — $190 млн. Тому олійники щоразу говорять про організацію системи пріоритетності експортних вантажів.
«За 10 місяців поточного сезону було перероблено близько 10 млн т соняшнику. До кінця сезону, в липні-серпні, буде перероблено ще близько 1,2 млн т», — зазначає Світлана Киричок.
За її словами, навіть якщо робота портів буде стабільною, відновлення обсягів переробки до довоєнних показників неможливе, оскільки 10% переробних потужностей наразі знаходиться в окупації.
Виробництво і експорт олії соняшникової, тис. т
Україна експортувала вдвічі менше олії
З початку війни, з березня по липень, з України було експортовано всього близько 747 тис. т соняшникової олії, що на 53% нижче показника за аналогічний період попереднього сезону.
Близько 64% із загального обсягу відвантажень у вказаний період припало на країни ЄС, які наростили імпорт української продукції на 18%. Але експерти зазначають, що водночас до ЄС експортують багато українського соняшнику і нарощують виробництво власного насіння, тож у новому сезоні там збільшиться виробництво олії.
Тим часом експорт соняшникової олії до більш віддалених країн залишається обмеженим: на одного з основних імпортерів української олії до війни — Індію — за вказаний період припало лише близько 9% від загального експорту продукції з початку війни. Але Індія нещодавно заявила, що готова відновити імпорт з вересня.
Основні країни-імпортери соняшникової олії в 2021/22 МР
Наступний сезон: переробка соняшнику залежить від роботи портів
За оптимістичного сценарію експерти прогнозують, що наступного сезону може бути перероблено 11-11,6 млн т соняшнику, але якщо порти будуть заблоковані, ця цифра не перевищить 8 млн т.
Світлана Киричок, аналітик ІА «АПК-Інформ»
Соняшникова олія повністю залежить від експортних можливостей. Близько 90% виробленої в Україні олії експортувалося, і майже весь обсяг вивозився морським шляхом. Після блокади портів переробна галузь зупинилася, та ринок відновлюється з кожним місяцем. Обсяг виробництва та експорту олії збільшується, і якщо порти будуть працювати, то в новому сезоні потенціал її виробництва може скласти близько 5 млн т. Тобто якщо Україна втратила першість у виробництві соняшникової олії в світі, то за умов роботи портів лідерство в її експорті може бути збережене. Але якщо порти будуть заблоковані, показники експорту будуть нижчими і можуть стати мінімальними за останні 7-10 років.
За прогнозами асоціації «Укроліяпром», наступного маркетингового року виробництво соняшникової олії сягне 4 млн т, а експорт — 4,2 млн т.
Рекордні перехідні залишки соняшнику компенсують втрату врожаю в новому сезоні, тож потенціал переробки є.
Переробка основних видів насіння олійних культур у 2022/23 МР (прогноз)
- Ріпак — 300 тис. т
- Соя — 1 млн т
- Соняшник — 9 млн т
Очікуваний експорт основних видів насіння олійних культур у 2021/22 МР
- Ріпак — 2,7 млн т
- Соя — 1,3 млн т
- Соняшник — 1,7 млн т
Соняшниковий шрот: місце України займає росія
Експерти зазначають, що головним питанням зараз є: чи повернеться український шрот на ключові ринки збуту.
Відзначається, що, крім Китаю, ЄС теж дуже суттєво скоротив закупки українського шроту. Аналітики пояснюють, що основною причиною є те, що закуповувався український соняшник, і вигідніше було переробити насіння на місцевих заводах.
«Частка українського шроту в закупівлі європейськими компаніями скоротилася до 22%, до війни це було 43%. Зараз місце основного постачальника шроту посіла росія. Також китайські компанії намагаються компенсувати відсутність українського шроту, укладаючи договори з бразильськими компаніями, та почали імпортувати російський шрот», — говорить Світлана Киричок.
Основні країни-імпортери соняшникового шроту в 2021/22 МР
Ключові фактори, які впливають на роботу сегменту: 1) пропозиція шроту надто превалює над попитом; 2) українським виробникам через здорожчання логістики невигідно експортувати шрот.
«Вартість доставки шроту до Туреччини складає 227 $/т за його ціни 200 $/т. Сенсу постачати немає. Тому пробуємо його спалювати», — розповідає Степан Капшук.
Крім того, на внутрішньому ринку також спостерігалося суттєве зниження споживання шроту, оскільки дуже постраждала тваринницька галузь. Тому ціни на шрот на внутрішньому ринку скоротилися в декілька разів.
В «АПК-Інформ» прогнозують, що за оптимістичного сценарію може бути вироблено 3,7 млн т шроту, за найгіршого — 2,3 млн т.
Соєві боби: єдина культура, яка показує результати, кращі за минулорічні
Соя не так постраждала від проблем із логістикою, як соняшник, а посівні площі не так скоротилися. І хоч показник площі посіву нижчий за попередні сезони, але врожай очікується на рівні попередніх років.
«Дуже великі труднощі з реалізацією на внутрішньому ринку соєвого шроту. Водночас експорт сої, соєвої олії та шроту вже відновився до довоєнного рівня. Це, мабуть, єдина культура, яка показує результати, кращі за минулорічні, зокрема завдяки інтересу з боку Туреччини», — говорить Світлана Киричок.
Ріпак залишиться в трійці лідерів за експортними показниками
Культура, яка найменше відчула вплив війни, — це ріпак. За даними аналітиків, зараз ціни на ріпак знаходяться на найбільш високому рівні серед олійних культур — близько 13 тис. грн/т. І це дає надію на те, що площі під озимим ріпаком не будуть скорочені.
«Під урожай-2022 озимий ріпак був засіяний на рекордній площі — 1,5 млн га. Але через те, що зараз значні території знаходяться в окупації або на них ведуться бойові дії, ми очікуємо на суттєве скорочення площ збирання. Це буде найменший показник збору до сівби за всю історію України», — зазначає Світлана Киричок.
Вона додає, що очікується непоганий урожай — близько 2,7 млн т, а за експортом ріпак ймовірно залишиться в трійці лідерів. Щодо основних імпортерів — ними залишаться країни ЄС, на український ріпак припадає третина імпортованого обсягу.
За словами Степана Капшука, цього року ріпак перероблятиме лише 3-4 заводи, але за умови, що буде куди подіти шрот. Прогнозовано цьогоріч перероблять 290 тис. т (минулого сезону — 400 тис. т).
Читайте також: Якими критеріями оперувати при виборі сорту пшениці озимої