В Україні спостерігалася аномально тепла температура в грудні та на початку січня, а у перші дні нового року взагалі фіксувалися температурні рекорди. Але після аномального потепління прийшли морози. Наслідки таких погодних явищ можуть негативно відобразитися на майбутньому врожаї сільгоспкультур та плодово-ягідних дерев. Про це повідомляє agroportal.ua, пише agronews.ua.
У перші дні січня стовпчики термометра піднялися вище +10°С майже по всій країні, а середньодобова температура в Києві відповідала показникам квітня. Тим часом в Одесі через тепло почали розпускатися бруньки на деревах.
Зимове потепління негативно відображається на деревах, оскільки висока температура дає сигнал «пора прокидатися». Таким чином починається вегетація, розпускання бруньок, і з приходом морозу ці дерева будуть пошкоджені. Найбільш вразливі кісточкові дерева — персики, черешні, сливи.
Господар приватної садиби із села Сад на Сумщині Микола Бондаренко переконаний, що такі погодні умови не позначаться на рослинах негативно: «Хоч зима і тепла, але не було великих провокацій розвитку фруктових і ягідних дерев, і за цих морозів вони не постраждають».
Досвідчені садівники не перший раз зустрічають такі явища, тож мають низку рекомендацій, як уникнути підмерзання.
«Перш за все дерева мають бути здоровими (своєчасна обробка від хвороб та шкідників, побілка стовбурів, достатній полив тощо). Також можна використати препарати, які захистять бруньки від передчасного розпускання в такий період. Якщо ж під час цвітіння температура опускається нижче 0°С, проводять дощування: постійний полив стовбурів і цвіту. Ця технологія дуже активно використовується в Польщі. Також є спеціальні машини, які рухаються міжряддями і створюють ефект теплого повітря (як вентилятори), що також запобігає підмерзанню. Багаття в міжряддях саду під час морозних ночей також ніхто не відміняв», — радить Валентина Лановенко.
Тим часом про результати впливу кліматичних умов на стан озимини говорити зарано. Керівник Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН Віктор Кабанець зазначає, що лютий і березень можуть бути як сніжними, так і морозними, і це слід врахувати.
«Озимі повторно мають пройти загартування, і, як відомо, друга його фаза відбувається за зміни температур від плюсових до мінусових (-2-5°С) і продовжується вже в замерзлих рослинах. Для проходження цієї фази достатньо декількох днів», — зазначають у Міністерстві аграрної політики та продовольства.
Науковці стверджують: якщо в лютому та березні утримається погода без великих морозів, тепла та безсніжна зима не загрожуватиме врожаю озимих зернових.