Відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», у разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Про це повідомляє Земельний фонд України, пише agronews.ua.
Тож після 1 січня 2025 року незатребувані ділянки повинні бути визнані безхазяйними, їх передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані.
Однак Верховна Рада України прийняла Закон України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин (реєстр. № 11150). Прийнятим Законом передбачено, зокрема:
- продовження строку оформлення невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок, здійснення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок (з 2025 року до 2028 року).
- відновлення обов’язковості підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників (на сьогодні норма зупинена на час військового стану).
- відновлення можливості здійснення заходів з обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення на підставі рішення суду.
Крім того, Закон передбачає особливості застосування адміністративної процедури у земельних відносинах, яка зокрема забороняє органам виконавчої влади та місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» відкликати свої ж рішення про передачу земельних ділянок у власність та користування. Акт закріпив правило, за яким визнавати недійсними протиправні рішення органів влади про передачу земельних ділянок має лише суд.
Також, нагадуємо, що примусове вилучення земельної ділянки здійснюється у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, з викупом цих об’єктів для суспільних потреб у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності.