Нещодавно у Верховній Раді намагались відновити агрохімпаспортизацію. Ця спроба була зупинена, проти неї виступили організації Івана Слободяника – «Всеукраїнський Конгрес Фермерів» та «Всеукраїнська асоціація громад», і правку успішно було збито. ЇЇ підтримали лише шість з тридцяти депутатів аграрного комітету. Але це повернуло нас до спогадів, що раніше з аграріїв вимагали значно більше документів, ніж вимагають зараз. Про це в інтерв’ю для agronews.ua розповів народний депутат України, Голова підкомітету з питань місцевих податків і зборів Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Мар’ян Заблоцький.
Мова йде не лише про агрохімпаспорти?
Так. З агрохімпаспортизацією ми воювали багато років. Вперше нам вдалося зупинити цю «ініціативу» – відновлення штрафів за її відсутність – ще коли я очолював «Всеукраїнську аграрну асоціацію». Тоді влада намагалась такі штрафи запровадити, і таким чином змусити всіх аграріїв замовляти ці документи в Інституті грунтів. Це було скасовано ще за часів президентства Порошенка, у якості громадської кампанії, але формальна вимога до агрохімспаспорту таки лишалась. А остаточно вже її ліквідували законопроектом 2194 «Про земельну децентралазцію», в якому я був першим автором, і виключно завдяки ухваленню цього закону вона втратила актуальність назавжди.
Що цікаво, особливо депутати попередніх скликань, аграрії, ще досі памятають, що це за документ, ба більше – добре розуміють, чому ми повинні були його позбутись.
А які документи були анульовані до цього в рамках цього законопроекту 2194, який в народі більш відомий, як «Земельна реформа»?
Не зовсім так. Законопроект 2194 був більшою частиною «Земельної реформи». Дозволити купувати і продавати землю — це не все. Ця законодавча ініціатива налічувала всього налічував 200 сторінок. До 400 сторінок порівняльної таблиці це був 2194, де ми в цілому перемінили всі земельні відносини. Над цим законопроектом я особисто працював 8 років, і лише з з п’ятого разу він нарешті був прийнятий.
Що він передбачав?
По-перше,законопроект, зокрема, передбачав передачу землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.
По-друге, також встановлює чіткий механізм порядку фіксування у Державному земельному кадастрі меж громад.
По-третє, органи місцевого самоврядування отримують повноваження змінювати цільове призначення земельних ділянок приватної власності.
Також органи місцевого самоврядування, згідно з законопроектом, матимуть повноваження затверджувати детальне планування території за межами населених пунктів.
Законопроект пропонує, крім іншого, і відмовитися від існування спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із передбаченням існування натомість центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кадастрової діяльності та геопросторових даних.
Якщо порінювати регулювання в АПК колись і зараз, у чому основна різниця?
Дійсно, регулювання в агропромисловості було значно більше раніше. Був також такий законопроект, як 2558-а, який я, власне кажучи, весь і написав.
Ним було встановлено скасування та/або обмеження дії 22 дозвільних процедур та вимог щодо здійснення господарської діяльності, в тому числі: ветеринарні свідоцтва та довідки для кормів рослинного походження, карантинний дозвіл на імпорт або транзит, ліцензія на поводження з особливо небезпечними речовинами та відходами, державна атестація плідників, допуск до відтворення плідників, сертифікація племінних ресурсів, експлуатаційний дозвіл для потужностей з виробництва дитячого харчування, реєстрація зовнішньоекономічних контрактів щодо окремої рибної продукції та інші.
Також він обмежив повноваження окремих державних органів щодо здійснення функцій державного контролю, суттєво скоротив адміністративні витрати для аграріїв, спростив вихід нових суб’єктів господарювання на ринок. Це дозволило покращити інвестиційну привабливість АПК та позицій України в міжнародних рейтингах економічної свободи.
Але головне – закон спростив процедури реєстрації деяких добрив, тобто фактично дозволив ввезення їх без попердньої атестації. Тобто, більше не було потреби в тому, щоб йти до Міністерства екології та проводити два роки польові випробування, аби завезти добрива з-за кордону. Це дозволило суттєво знизити їх ціну в Україні та зменшити залежність української економіки від імпортних цін на природний газ.
А як щодо зерна? Які законопроекти можете згадати, які дозволили лібералізувати цей ринок? Як зовнішній, так і внутрішній?
Мова йде про 6673. Ми в цьому законопроекті змогли добитись того, що фітосанітарні сертифікати видаються на основі висновків приватних лабораторій. Тобто, ми прибрали чиновника у вирішення того, умовно, чи є там якийсь жучок, чи немає. До цього була плата до одного долара з тони, неформально, якщо ти хочеш вивезти зерно. Якщо ні – тобі казали, що твоє збіжжя заражене комахою або грибком, які самі ж вони часто й підкидали. Та констатували, мовляв, згідно з законом ми його випустити не можемо. І ти нічого не міг довести.
Відповідно, ми зробили таким чином, і ця система запрацювала, що будь-які видачі фітосанітарних сертифікатів покладаються на приватні лабораторії, і це теж лібералізувало ринок та гармонізувало європейське та українське законодавство, що передбачено Главою IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
В цілому я також активно виступав за скасування сертифікації якості зерна, яка була теж скасована і знищена.
Ви можете вже підбити особистий вклад в діяльність Верховної Ради, чи ще зарано?
Загалом, за 7 років законотворчої діяльності, у якості співавтора я долучився до написання 111 законопроектів, першим автором став у 38 законодачих ініціативах. З них за час мого перебування на посаді народного депутата стали законами 28. До отримання мандату законами стало 2 з моїх доробків. Тобто, станом на сьогодні, я розробив 155 законодавчих актів та провів 30 законів. Вважаю це достойним досягненням, але зупинятись на цьому не планую.