Виторг провідної десятки аграрних компаній за рік зріс на третину. Найбільші прибутки у цукрових холдингів, за ними – свинарі та птахівники. Про це повідомляє LIGA.net, пише agronews.ua.
Головна умова, щоб бути якщо не королем, то агробароном,– перероблювання сировини, а не лише її вирощування.
На другий рік війни великі аграрні компанії змогли адаптувати свій бізнес під умови тотального VUCA-світу. Тепер технологічні ланцюги від полів до портів та полиць магазинів – через елеватори, ферми, переробні заводи та комбінати – витримують чорних лебедів, будь-то “Кинджали”, “шахеди”, “Іскандери” чи польські фермери.
Що таке VUCA-світ. VUCA-світ – концепція, розроблена військовими США для напрацювання ефективних реакцій в умовах агресивного середовища та постійних ризиків. VUCA – це абревіатура від таких базових загроз: V – volatility (нестабільність). U – uncertainty (невизначеність). C – complexity (складність). A – ambiguity (неоднозначність).
Сухі фінансові показники 2023 року демонструють це краще тисячі слів. Сукупний дохід першої десятки аграрних компаній за рік збільшився до 138 млрд грн – додатковий дохід становив майже 40 млрд грн.
Ще одна особливість: адаптивність під силу лише великим гравцям. Тому перша десятка сільгоспкомпаній отримала сукупний дохід, що перевищує 25% від загального грошового потоку всієї аграрної галузі.
Цікаво, що серед провідних агрокомпаній чотири компанії мають засновників, які були нагороджені відзнакою “Герой України” (що надає “Золотій Зірці” додаткового сенсу), та одна – колишнього міністра серед засновників.
На відміну від 2022 року, серед 10 провідних компаній тепер лише у Кернела загальний збиток (прибуток Енселко Агро з надлишком в 700 млн грн перекриває збиток, що понесла Дружба-Нова). Це результат обвалу цін на соняшникову олію – у 2023 році її котирування на світових ринках обвалилися майже вдвічі. Тепер обсяги експорту цієї олії зберігаються (що підтримує дохід), через те, що вона дешевша від соєвої та пальмової. Але прибуток від таких операцій під питанням.
В крутому піке і курс акцій Кернела на Варшавській біржі – в період 2022-2023 року він впав вп’ятеро. Отже, в Андрія Веревського невеселий період. Але навіть у Наполеона була поразка під Лейпцигом. Головний урок – не доводити до Ватерлоо.
Для аграрних ринків характерним є довгострокове коливання цін на певну продукцію, коли період зростання змінюється здешевленням. 2023 рік – початок “золотого” періоду для українських цукровиків. Через оновлення плантацій цукрової тростини на світових ринках виникла порожнина. Її вже другий рік заповнюють “бурякові” цукровики – українські також.
Тому тепер лідери щодо прибутків – загалом 3,3 млрд грн – підприємства Укрпромінвесту, спеціалізація яких саме вирощування та перероблювання цукрового буряку. Власником цього холдингу значиться Олексій Порошенко. В топову десятку не потрапило жодне з підприємств ще одного цукрового лідера – холдингу “Астарта-Київ”. Сумарно їхній прибуток у 2023 році становив 1,6 млрд грн за доходу в 5,5 млрд грн, завдяки унікальній ринковій кон’юнктурі.
Прогнозується, що “солодкий” період високих цін на цукор продовжиться ще півтора-два роки. Надалі ринок знов заповнить тростинний цукор з оновлених плантацій. Але після цього буряковим господарствам Укрпромінвесту колапс не загрожує – вони підтримають свою діяльність шляхом постачання цукру на виробництва Roshen.
Птиця, свині та телиці
Після цукровиків у десятці найприбутковіших сільгоспкомпаній – представники холдингів, які спеціалізуються на зв’язці зерно-м’ясо або молоко.
За доходами зі значним відривом птахофабрики МХП – Вінницька, Миронівська, Старинська та комплекс “Оріль-Лідер”. LIGA.net зазначала, що в умовах дешевих кормів рентабельність вирощування курчат перевищує 50%, а свиней – сягає 60%. Якщо ж кормова база поповнюється з власних полів, то таке виробництво перетворюється на генератор грошових потоків.
Вузьке місце – збут, адже український ринок забезпечують курятиною ще декілька прибуткових птахофабрик (наприклад, 11 місце щодо доходів посідає птахокомбінат “Дніпровський”, прямий власник якого має давні зв’язки з родиною Євгена Черняка). Гостра конкуренція і на ринках Європи, де діють різні обмеження імпорту курятини. Тому МХП сфокусований на постачаннях до Великої Британії, де достатньо ліберальні умови для виходу на ринок, але через конкуренцію порівняно невисокі ціни.
Щодо прибутковості, то майже половина провідної десятки за цим показником – компанії, що займаються вирощуванням свиней. Це VITAGRO братів Лабазюків, українсько-данська Goodvalley Ukraine та Нива Переяславщини Олександра Мостіпана (ТМ “П’ятачок”).
Також серед найприбутковіших компаній – “Наташа–Агро”, одним із напрямків діяльності якої є молочне тваринництво. Міноритарним акціонером цієї компанії є Микола Сольський, колишній очільник Міністерства агрополітики.
Окремо слід відзначити Лебединський насіннєвий завод, що входить в LNZ Group, яке крім насіннєвого напрямку та агрохімії розвиває кластер вирощування повного циклу з овочівництва та вирощування ягід – із заводом виробництва заморожених напівфабрикатів.
Загалом у рейтинги щодо доходів та прибутковості увійшли 15 компаній. Серед них лише одна не має власного переробного напрямку – це Нібулон. Вона, маючи другий за обсягами дохід, не потрапила в провідну десятку з прибутковості. Але тут треба враховувати руйнування, нанесені бізнесу компанії під час російської окупації Миколаївщини та Херсонщини, а також річковому судноплавству на Дніпрі, яке було перспективним напрямком розвитку.