На Вінниччині виготовляють натуральне крафтове морозиво за рецептурою 50-х років ХХ століття

Натуральне морозиво за рецептурою 50-х років ХХ століття виготовляє вінничанка Вікторія Лукашова. Такою справою займається уже впродовж 18 років. За спеціальністю – товарознавець продовольчих товарів, але з дитинства мріяла працювати на виробництві й дуже любила морозиво. Повідомляє agronews.ua.

«У мене батьки мали свою справу. Займалися закладами харчування. Їдальні у них були, кав’ярні. У мене було невелике обладнання. Я хоч і закінчила торгово-економічний інститут, але мене з дитинства приваблювало виробництво. Нас коли в школі водили на екскурсію на завод, у мене аж крила з радості виростали. Мені так там подобалося. А морозиво я любила, і так склалися обставини, що почала ним займатися», – посміхається жінка.

  У 2005 році Вікторія потрапила до Німеччини, за урядовою програмою тієї країни, її взяли в число осіб, які проходили перепідготовку кадрів. Місяць жінка перебувала на практиці закордоном.

«Там я і побачила, як робиться натуральна продукція, – продовжу розмову жінка. – У нас тоді все було не натуральне. А в Німеччині ставки робили навпаки, на натуральну продукцію. Я зрозуміла, за нею майбутнє. Та й я мама трьох дітей, хочу аби вони споживали якісну їжу. Так само піклуюся про своїх споживачів. У мене невелике виробництво. Дотримуюся всіх стандартів ДСТУ. Маю уже своїх поціновувачів. Хочу, аби мій бренд асоціювався з якістю та смаком»

Після приїзду додому, Вікторія Лукашова зайнялася власною справою – виготовленням  морозива.  Обладнання використовувала те, яке мала.  Згодом почала його осучаснювати та доповнювати. Потім познайомилася з Поліною Афанасіївною Осипенко, технологом, яка 35 років пропрацювала на Вінницькому молокозаводі.

«Поліна Афанасіївна – це мені подарунок від Бога, – жартує Вікторія. – Їй зараз майже 80, але вона й досі працює у мене. Наше морозиво розроблене на базі технологічної продукції 50-х років. Воно повністю натуральне. Ми використовуємо лише вранішнє домашнє молоко, вершки та свіжозаморожені продукти. Поліна Афанасіївна навчила мене робити закритий цикл бізнесу: від парного молока до натурального морозива».

Упродовж 14 років жінки виробляли «м’яке» морозиво. Продавали його через фризер. Чотири роки тому перейшли на «загартоване», – і тепер його фасують у стаканах. Воно у морозильній камері зберігається впродовж 4 місяців.

Молоко Вікторія Лукашова купує у фермерів із села, що під Вінницею. Головна умова – воно має бути вранішнє. Також купує натуральне згущене молоко та вершки. Стабілізатори використовує у малій кількості, та й ті, що виготовлені з морських водоростей.

 

«Моє морозиво не має терміну придатності рік чи два. Я виробляю його небагато. Знаю уже приблизно скільки йде моєї продукції кожного місця.  Звісно, пік продажів припадає на літо чи, навіть, теплі пори року, зараз взимку не дуже ласують ним, але замовлення є».

Жінка нині реалізовує морозиво у 17 точках продажу міста Вінниці.  Недавно відкрила 18 – у Хмельницькому. Постійно бере активну участь у всіх грантових програмах.  Уже кілька років поспіль є переможцем чималої кількості грантових програм. За ці кошти купує необхідне обладнання для власної справи.

«Мій бізнес нині невеликий, але в планах  – розширення. Я зараз працюю за грантовою програмою з Німеччини. Вони допомагають мені масштабувати мою справу. Окрім Вінниці планую продавати морозиво в Хмельницькому та Києві.  Звісно, треба постійно контролювати якість молока. Для цього має бути відповідне обладнання. Я вишукую всі можливі варіанти, аби розвивати власну справу. Минулого року стала здобула перемогу у інших грантах. За виграні кошти вдалося придбати 5 морозильних камер, парасольки та аналізатор для молока. Ми масштабуємось, відповідно буде збільшуватися виробництво. Треба, аби продукція відповідала якості, все потрібно перевіряти. Аналізатор приходить на допомогу. Також ми закупили морозильні камери.  Тепер одні стоять в магазинах з моєю продукцією. Якщо потрібно десь виїхати на виставку чи якийсь захід, мене часто запрошують, я маю інші. Дуже комфортно та практично. Ще я купила великі парасолі. Влітку їх розкладаю, ставлю столики зі стільцями і люди смакують моїм морозивом під ними. Вони великі і червоного кольору, їх далеко видно, приваблюють покупців.  Це – так звана реклама. У сучасному світі без неї ніяк».