На Вінниччині жінка започаткувала бізнес, завдяки йому планує проводити реабілітацію для захисників. Журналістам Agronews.ua. вдалося поспілкуватися із Тетяною Кухар та дізнатися, як планує втілювати ідею в реальність.
Пані Тетяно, розкажіть, будь ласка, як виникла ідея з реабілітацією мікрогріном?
Мій чоловік Василь Кухар зараз захищає нашу Батьківщину. Він до лав ЗСУ приєднався 26 лютого 2021 року. Увесь цей час я на зв’язку з військовими. Знаю їхні потреби, переживання. Бачу, як змінюється людина, коли вона перебуває на бойових позиціях. На скільки їй потрібна допомога рідних та близьких. Помітила, коли чоловікові дають відпустку і він займається городньою справою, або перебуває на природі, це його відволікає, заспокоює. Ще до повномасштабного вторгнення в нас була мрія з тепличним бізнесом. Я тепер починаю її реалізовувати. Сподіваюсь, що після нашої Перемоги, чоловік зможе його не лише покращити, а й примножити.
Це була його ініціатива?
Це була спільна ідея. У нас в сусідньому селі є земельна ділянка. Раніше на ній ми вирощували овочі, які потім продавали на місцевих ринках. Нині став популярний мікрогрін. Це не лише корисно, а й цікаво. Я взяла участь у конкурсі мікрогрантів і виграла 100 тисяч гривень. За ці кошти купила теплицю на 84 м.кв. Якраз так склалося, що чоловік приїздив додому, у відпустку, й допомагав її встановлювати. Ви б бачили з якою любов’ю він це все робив.
Ми вирішили, що це буде бізнес для ветеранів. Нам вже вдалося облаштувати теплицю, купити туди субстрат, чорнозем та перегній. Також придбали маленький мотоблок, аби зручно було працювати. Я вже купила насіння, буду сіяти. Висадила розсаду, адже будемо садити помідори, перець та огірки. Поки залучаю до цієї справи маму та сестру.
В планах ще поставити котел у теплиці та електрику. Будемо в ній вирощувати мікрогрін, зелень та овочі. Це сучасно та корисно. До того ж я зрозуміла, що для ветеранів – це потрібна справа не в плані фінансів, а як релаксація. Ми не сім’я аграріїв, але багато читали літератури про це заняття. Пробували вирощувати мікрогрін на вікні. Ви б бачили очі та емоції чоловіка, коли рослинка проростала та показувала листочки.
Я зрозуміла, що йде своєрідний процес лікування, відволікання від поганих думок і, звісно, ж налаштовування на щось гарне.
У теплиці будуть працювати ветерани?
Якщо хтось захоче на постійній основі, то я не заперечуватиму. Але ідея така, що ветерани, за бажанням, зможуть прийти і попрацювати в своє задоволення. Адже для них тут чимало корисного. Сіяти насіння – працює моторика пальців. Потім спостерігати, як воно проростає, розвивається – це позитивні емоції. Може хтось захоче просто прийти і подивитися чи пофотографувати розвиток рослинки.
Головне – аби вони відволікались від буденних турбот і негативних думок. До того ж, вони зможуть його й їсти. Ми будемо пригощати наших захисників вирощеною продукцією.
Плануємо вирощувати її екологічно чистою, без додавання хімічних добрив. У нас ще є пасіка, будемо долучати й туди їх. Спостерігати за роботою бджілок – теж гарна релаксація. До того ж маю ідеї, як лікувати ветеранів на пасіці.
Поділитесь, що це за ідея?
Звісно. Хочу збудувати будиночки, де будуть ліжка на бджолах. Думаю, всім відоме лікування, коли людина лягає на спеціальне ліжко, всередині якого вулик, і таким чином лікується від різних недуг. Доказано, що сон на таких вуликах є лікувальним. Звісно, що сама таку ідею не зможу реалізувати. Бо справи на пасіці без чоловіка йдуть кепсько.
Нині тут допомагають рідні та друзі. Я не дуже добре володію цією справою, а чоловік на війні. Зараз увесь мед йде для бійців. Передаю їм цей цілющий продукт, купую ще горішки, додаю в них мед і такі смаколики відправляю захисникам. Сподіваюсь, після закінчення війни, тут покращиться робота і бажання втілюватимуться в реальність. Мені дуже шкода наших бійців.
Я нині придумую всі різні варіанти для їхньої реабілітації, коли вони повернуться з війни. Хочу, аби вони відчували нашу підтримку та вдячність за їхні подвиги. Бджола сама по собі – лікувальна комаха. Просто поспостерігати за її роботою – це вже релакс.
До того ж бійці зможуть прийти на пасіку і подивитися, як викачується мед, посмакувати його, а ще поспати на спеціальних ліжках з бджолами. Сподіваюсь, це додасть їм енергії та сил.