На українських полях тестують новий спосіб розмінування за допомогою сучасного безпілотника — він допомагає виявити небезпечні предмети, перш ніж на поле вирушить сапер. Про це повідомляє НВ, пише agronews.ua.
Фермер з Кедрівки
«Це місце, яким вороги активно рухалися у бік Києва. Тут було дуже багато техніки, яка намагалася прорватись, і в процесі їх серйозно обстрілювали. Коли окупанти затрималися тут на місяць, поряд із цими полями будували свої опорні пункти та намагалися окопатися. Звісно, захищалися вони, зокрема, мінними загородженнями», — за спиною фермера Олексія Кравченка з Київщини — поле, що поросло високою травою. Ми перебуваємо неподалік траси Київ — Прилуки між селами Басань, Київської області та Перемога, Чернігівської області.
27 лютого 2022 року російська армія зайшла на ці території у спробах просунутися до Києва. Простояли там до 30 березня, доки їх не витіснили Збройні сили України. На місцевості, згадує Олексій Кравченко, у лісі вороги розмістили батарею САУ та іншої важкої техніки — їздили на ній уздовж усього лісу. Лише в одному з сусідніх сіл стояло близько 80 одиниць ворожої техніки. Серед військового контингенту Росії — переважно буряти. Тепер Олексій, як і інші українські фермери дрібної та середньої ланки, боїться працювати на полях, побоюючись підірватись на мінах:
«Необхідність перевірити поля на раніше окупованих територіях, де велися бойові дії, — дуже висока. Без цього фермери — просто на межі руйнування, — додає співрозмовник НВ. — Особливих альтернатив працювати на чужих полях немає. А щонайменше податок на землю платити з чогось все ще потрібно. Потрібен також і ремонт техніки — все потребує вкладень».
Родина Олексія Кравченка мешкає в екопоселенні під назвою Кедрівка. На цій території вони заготовляють кормові трави для коней — і для себе, і на продаж, також лікарські трави, що вирощуються на не розораних територіях, та інше. Свій бізнес Олексій називає «не інтенсивним» і спрямованим на відновлення природної екосистеми — навіть коні живуть у природних умовах на вільному випасі.
Олексій Кравченко показує знайдені в полях поблизу уламки від ракет і боєприпаси / Фото: НВ
Щоб перевірити свої території щодо небезпечних боєприпасів, Олексій Кравченко вирішив звернутися до фахівців з розмінування територій. Ділянка, яка потребує перевірки — це сіножаті, від яких залежить зимівля його коней наступної зими.
«Під час боїв, які велися на цій території, склад із сіном і соломою для коней згорів, пояснює він — залишився один фундамент. Тварини не постраждали — попередньо їх випустили на велику територію, де вони вільно паслися і могли, в разі чого, уникнути небезпеки», — так згадує про лютий і березень 2022 року співрозмовник НВ.
Міни, снаряди та уламки ракет
Того місяця, протягом якого на Київщині перебували російські окупанти, над найближчими населеними пунктами неодноразово пролітали ракети, під ногами розривалися снаряди, а в лісах окупанти залишили розтяжки, каже Олексій Кравченко. Уламки боєприпасів та уламки ракет він знаходить досі — для цього носить із собою невеликий металошукач. Каже, що одного разу на розтяжці у лісі мало не підірвався його старший син — дивом уцілів під час вибуху, пошкодивши лише своє взуття. У селі Перемога, що неподалік, один із фермерів також постраждав від вибуху — після дощу його машину занесло на слизькій дорозі, і задні колеса зачепили міну. Чоловік отримав перелом двох ребер, але вижив, проте авто було сильно пошкоджене.
Після того, як території звільнили від російських окупантів, місцева влада почала обдзвонювати жителів тутешніх сіл і фіксувати руйнування, втрати, збитки, цікавилися необхідністю надання будь-якої допомоги. Також пропонували заповнити спеціальну заявку тим, хто хоче, щоб їхні землі перевірили демінери.
Олексій Кравченко стоїть поряд з машиною, в якій лежить невеликий міношукач — ним користується, щоб прочищати дорогу перед собою у лісі та в полі / Фото: НВ
У відповідь на заявку Олексію Кравченку запропонували скористатися новою для України опцією, яка зараз на стадії тестування — перевірити поля за допомогою спеціального дрона. Він погодився.
Дрон, розроблений і наданий Україні для тестування канадською компанією Draganfly, літає заздалегідь заданим маршрутом як безпілотний апарат. До нього прикріплений пристрій під назвою магнітометр, який реагує на сторонні металеві предмети в землі. На весь обліт дрону потрібно не більше ніж 15 хвилин.
«Він створює карту поля, потім фахівці збирають та обробляють ці дані. Тобто дрон працює першим, а вже після цього в поле можна запускати сапера, який огляне конкретну ділянку на основі приблизної карти», — пояснює роботу дрона Сергій Скиданов, керівник компанії DEF-C, яка спеціалізується на безпілотних літальних апаратах. Саме ця компанія запросила в Україну канадських партнерів для спільного тестування дронів на наших теренах.
Дрон від Draganfly працює на основі штучного інтелекту і здатний розпізнати міни, снаряди, що не розірвалися, та інші види боєприпасів. Це допоможе ефективныше розмінувати більші території, додає Скиданов. В інших країнах цю технологію використовують вже протягом кількох років, проте в Україні це поки що нововведення.
Дрон, на якому прикріплений магнітометр, облітає поле і сканує площу. / Фото: НВ
Допомога державі
Обробка полів після бойових дій — проблема, яка відома і Павлу Таволжанському, фермеру з Волновахи, Донецька область. Востаннє він був там 30 травня 2014 року, а потім виїхав — через війну.
«Ми вирощували зернові культури: соняшники, пшеницю, кукурудзу, ячмінь. Мали площі розміром 2200 га. Із початком бойових дій у 2014 році 700 га пішло в сіру зону — над цією територією літали снаряди, відповідно, до поля заходити не можна було. Попри це деякі фермери таки відправляли техніку в поле на свій страх і ризик — внаслідок таких дій кілька людей тоді загинуло», — розповідає Павло Таволжанський.
Місяць тому він приєднався до роботи з командами DEF-C, які спеціалізуються на безпілотних літальних апаратах, та Transimpex, які надають професійні послуги з розмінування. Зайнявся цим, бо близька сама проблематика — тепер у складі цієї робочої групи він займається комунікацією з іншими фермерами.
Павло Таволжанський, фермер із Волновахи, розповідає, що жителі Донецької та Луганської областей зіткнулися з неможливістю працювати на полях ще 2014-го / Фото: НВ
«На територіях, з яких уже вигнали ворога, відкривається дедалі більше можливостей для землеробства. Але для цього потрібно спершу провести очищення полів», — пояснює Таволжанський.
У найближчих планах — «обкатати» роботу дрона у тестовому режимі, потім домовитися з Draganfly про постачання більшої кількості техніки в Україну та налагодити співпрацю з державними службами, які займаються розмінуванням. За день до виїзду на поле Олексія Кравченка такий дрон тестували на полігоні Держслужби з надзвичайних ситуацій.
Сергій Скиданов, керівник компанії DEF-C, яка спеціалізується на безпілотних літальних апаратах / Фото: НВ
«У Держслужбі з надзвичайних ситуацій нещодавно створили додатковий підрозділ з розмінування — до штату прийняли 400 саперів-піротехніків, які гостро потребують матеріально-технічного забезпечення. Це і засоби індивідуального захисту, і техніка та різні механізми. Також вони потребують підвищення своїх кваліфікацій і навчання. Тому ми домовляємося про постачання таких апаратів для їхніх бригад, а також навчання для пілотів-операторів, які на цій техніці працюватимуть», — ділиться робочими планами Сергій Скиданов.
Проблема розмінування територій, на жаль, буде актуальною для України ще дуже довго, додає він. І називає це «темою номер два» — звичайно ж, після перемоги над російськими окупантами.
Читайте також: Деякі приходили і казали: дайте хоч що-небудь поїсти, – Шамрицький.