Жителі села Лучка Липоводолинської громади на Сумщині скаржаться на незаконне розорювання земель, на яких раніше пасли корів. Через це, говорить один із мешканців Анатолій Ченчик, худобу випасати ніде, тож селянам доводиться збувати корів. Про це повідомляє Суспільне, пише agronews.ua.
В селі, за словами місцевих, нині залишилося єдине пасовище. Ще кілька років тому таких земельних угідь, кажуть, було чотири. Зараз три з них в оренді й орендар їх розорює. “Раніше ця череда паслася по ту сторону річки. Ну, люди хороші приїхали з другого району чи звідкіль вони приїхали, забрали, розорали. Тепер гонять трасою, зараз траса оживльонна, машини їздять і вони ганяють корів. Оце така безпека для худоби і для власників цієї худоби”, – розповів місцевий житель Анатолій Ченчик.
“Раніше було чотири череди, зараз немає, тому що немає де пасти. Що залишилось – зігнали сюди. Всьо, люди корови позбували. Оце і вся історія. Що залишилось? Один луг, який не розораний. І той розділений під пахоту”, – додав місцевий мешканець Олександр Левченко.
Місцеві писали заяви, аби їм виділили частину цих земель, розповів селянин Віктор Клименко: “Такі умови роблять, що людям нікуди діватись: або збувай скотину, або віддавай землю, вони будуть обробляти. При тому обробляють приїжджі, не свої. Своїм нічого не дали. Хоча писали заяви свої на деякі клаптики землі, щоб якось зберегти ті самі сінокоси… ні, воно все переорюється”.
Одне з полів розоране та третій рік поспіль засіюють соєю. На протести жителів села, додають чоловіки, орендарі не зважають.
“Люди виходили сюди, бастували. Ставали перед тракторами. Вони типу втікали, бо поліція їх попереджає: тікайте, бо до нас дзвонять люди. Тепер шо виходить: вони приїжджають вночі, оце все діло роблять, коли люди вже відпочивають”, – розказав Олександр Левченко.
Минулого тижня (21 травня) на такі дії орендаря, люди викликали поліцію. ” За даним фактом правоохоронці провели перевірку, під час якої встановили, що дана земля використовується товариством з обмеженою відповідальністю на законних підставах, відповідно до укладених договорів оренди з власниками земельних ділянок”, – сказала інспекторка відділу комунікацій Нацполіції Сумщини Катерина Шосталь.
В додатку Кадастр-сервіс, за кадастровими номерами даних земельних ділянок їх цільове призначення – “для ведення особистого сільськогосподарського призначення”. Орендарем є товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Прайм” з Липової Долини.
Про це в телефонній розмові Суспільному підтвердив директор товариства Олександр Приходько: “Ще вони до війни, у 21-му році, мабуть, взяті в оренду. Просто тільки дійшли руки обробити його”.
Чоловік сказав, що коли люди викликали поліцію, законність своїх дій він підтверджував документально.
“Да, я ж показував їм документи, правоохоронним органам я надавав документи, правоустановчі документи власників, договори оренди, витяг про реєстрацію договорів оренди, я все надавав правоохоронним органам. Плюс люди це все бачили, я від них нічого не ховав. Я заходив туди працювати в рамках чинного законодавства, нічого не порушував, за межі не виходив, тому що вона внесена в натурі, ця земельна ділянка”, – додав директор агрофірми.
Якщо землі і розорюються законно, на екосистему такі дії впливають негативно, розповів еколог із 45-річним стажем Сергій Шевченко:
“Якщо враховувати, що це місця гніздувань, перебування інших тварин: хребетних, безхребетних на даній території, таким чином екосистема або дана територія приходить в певну рівновагу. Якщо ми розорюємо ці речі, то ми бачимо, що замість, наприклад, тієї групи комах, а їх до тисячі видів, які там мешкають, ми маємо одну культуру. І культура, яка не розрахована на будь-яких комах. Тобто, поява комах, тих самих шкідників – вони їх отруюють, з ними боряться. Це монокультура – ми маємо стерильну територію. Що ви з неї візьмете? Та нічого ви з неї не візьмете, крім доходу фермера”.
Також, розповів Сергій Шевченко, через розорювання земель збіднюється грунтовий шар. А якщо поряд є водойма, то негативні наслідки матиме й вона. “Змиваються фітонциди, змивається підкормка рослин в річку. Звичайно, це на екосистему річки впливає: гине планктон. Планктон гине – гинуть мальки. Мальків немає – немає дорослої риби”, – додав еколог.
Нині колеги Сергія Шевченка спостерігають в Європі тенденцію до відновлення екосистеми, розповів чоловік: “Це там і з приводу річок таке робиться: знімаються дамби, відновлюється течія річок і таким чином намагаються відновити ландшафт такий, як був до таких суворих впливів цивілізації. Сполучені Штати таке саме роблять. А ми навпаки”.