У серпні 2023 року голова Одеської обласної військової адміністрації запровадив нові правила, які вимагають від експортерів зерна підтверджувати походження товарів перед тим, як судна покинуть Україну, для боротьби з тіньовим експортом. Про це повідомляє УНН, пише agronews.ua.
П’ять місяців пройшло відтоді як Одеська обласна військова адміністрація прийняла неочікуване рішення – детинізувати експорт зерна у розпал сезону, в стислі і навіть дещо жорсткі терміни. Своїм наказом голова Одеської ОВА Олег Кіпер зобов’язав експортерів підтверджувати походження товару до того, як судно вийде за межі України, а не після як було раніше.
Переважній більшості гравців на ринку це не сподобалося, деяким не подобається і досі. УНН розпитав одного з найбільших агрохолдингів країни «Нібулон», чи дійсно нові правила експорту такі жорсткі, що унеможливлюють роботу аграріїв.
«Нібулон» є безпосереднім учасником процесу експорту зерна вже багато років. За 32 роки своєї діяльності «Нібулон» інвестував в економіку України понад 2,3 млрд доларів США. Проте з початком повномасштабної війни рф проти України економіка підприємства зазнала суттєвих втрат – через обмеження експорту, спричинене блокадою російським військово-морським флотом українських портів у Чорному та Азовському морях. Через ці порти здійснювалося до 70% експорту українських виробників та значна частина імпорту, розповідають в Нібулон.
У теперішніх умовах експортери зернової продукції мають чимало перепон в роботі. Мова, серед іншого, про функціонування зернового коридору, обмежену кількість складів зберігання зерна та місць перевалки, постійні обстріли портів України, фрахтування суден із військовими ризиками, затримку залізничних вагонів на шляху прямування в порти.
До всіх цих форс-мажорних обставин, багато років роботу легальних компаній ускладнювали і «тіньові» зерновики. Тож ініціативу детинізувати експорт у «Нібулон» сприйняли позитивно.
«У таких умовах існування так званого тіньового експорту додатково ускладнює функціонування бізнесу, який працює прозоро і сплачує податки в національний та місцеві бюджети. Відповідно, ми вважаємо корисним введення в дію заходів боротьби з тіньовим ринком, зокрема Наказу голови (начальника) Одеської обласної державної (військової) адміністрації та командувача оперативно-стратегічного угруповання військ «Одеса» від 18 серпня №19 «Про деякі питання фінансової дисципліни в умовах правового режиму воєнного стану» (надалі – Наказ №19)», – зазначили в «Нібулон».
Там додали, що в перші тижні дії Наказу було важко адаптуватися: документи могли оформлюватися до семи днів, проте в подальшому процедура була відредагована і наразі документи оформлюються день у день, за кілька годин.
«Зараз ми спостерігаємо в дії механізм, який дозволяє прозоро оформлювати експортні вантажі день у день, значно посилює можливості держави щодо боротьби з «тіньовим» експортом та ефективно доповнює введений у дію з 1 листопада 2023 року Кабінетом міністрів України згідно з постановою від 31 жовтня 2023 року №1132 (надалі – Постанова №1132) Порядок реалізації експериментального проекту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану», – кажуть в «Нібулон».
Втім, поряд із проміжними позитивними результатами боротьби, які дає вищевказане регулювання, з «тіньовим ринком» повинні ефективно боротися правоохоронні органи, переконані в «Нібулон».
У серпні 2023 року голова Одеської ОВА Олег Кіпер видав наказ, яким зобов’язав експортерів підтверджувати походження товару. Аргументував він своє рішення тоді вражаючими цифрами: 30-40% суб’єктів ринку експортного зерна працювали «у тіні».
Відтепер же усі митні декларації реєструються до завантаження експортного товару, тож вивезти куплене за готівку зерно у анонімного фермера – майже неможливо. З огляду на те, що у «тіні» був кожен третій аграрій країни – відповідна реакція не змусила чекати.
Втім, критика детинізації експорту отримала зворотній ефект. Спочатку Кабмін, а тапер і Верховна Рада хочуть перейняти цей досвід, законодавчо закріпивши його для всіх регіонів крайни.