Фермерське господарство «Сонячна земля», яке діє на Чернігівщині, займається вирощуванням зернових та гречки, а також створює чаї з трав за власними рецептами. Через війну їхнє поле залишилося незасіяним. Однак представники господарства продовжують виготовлять трав’яні збори, частину з яких відправляють на фронт. Про це повідомляє «Суспільне.Новини», пише agronews.ua.
паралельно з вирощуванням зернових фермери роблять трав’яні чаї за авторськими рецептами. У кімнаті, де відбувається створення чаїв, зберігається понад 60 видів трав, листків та плодів. Для одного трав’яного чаю використовують від трьох до дванадцяти компонентів.
Основний компонент «Хрінового чаю» – листя хріну, розповідає Тетяна Шанойло, власниця «Сонячної землі».
«Основа – листя хріну, але ще додається імбир, додається лимон, додаються яблука, цвіт бузини, лемонграс. Якщо пити просто листя хріну, ви ніколи не здогадаєтеся, що то листя хріну, це вже перевірено не один раз», – говорить вона.
Один з найулюбленіших рецептів Тетяни – чай «Українська сакура».
«Там є ферментоване листя вишні, є сама вишня, є цвіт вишні, меліса, стевія і все», – зазначає Тетяна.
Трави родина збирала по всій Чернігівщині, листя та ягоди – у власному саду. Цього року чернігівські ліси відвідувати заборонено, тому частину компонентів для чаю заготовляли на Івано-Франківщині.
«Коли вже відбулася деокупація Чернігівщини, нам передали туди сушарку і ми почали заготовляти з дітьми все, що там росте. Такі речі, як вишня, бо там в Івано-Франківській вишні немає, не росте, тут допомагали заготовляти мої батьки. Ті ж самі півонії, вони коли цвіли, батьки допомагали, збирали, сушили й в коробочки мені складували, а я паралельно там складувала», – розповідає власниця «Сонячної землі».
Їздили також збирати трави на Львівщину та Житомирщину, та частину рослин, яких не знайшли, наприклад, чебрець, все одно доведеться купувати, каже вона. З травами для чаїв, які відправляє військовим, допомагали люди.
«Я влітку запустила, так би мовити, таке прохання, хто може допомогти зі збором трав, не всіх, певних категорій під певні чаї. Мені людей дуже багато почали відправляти до мене ці трави – м’ята, липа, хто що міг зібрати, вони мені відправляли. Така теж допомога в травах саме для хлопців», – додає Тетяна.
З початком російського вторгнення попит на чаї від количівських фермерів впав на 40 % – магазини в Запоріжжі й Маріуполі, які брали цю продукцію, закрилися, виїхала частина чернігівських покупців. Нині, каже Тетяна, шукають нових. А ще сподіваються, що наступного року знову засіють поле.