Цьогоріч в Україні планують зереєструвати десять географічних зазначень: серед них і карпатський мед. Про це повідомляє Суспільне, пише agronews.ua.
Це означає, що продукцію потрібно вирощувати у певному кліматичному середовищі, зберігати традиційну рецептуру. У чому унікальність солодкого бренду розповіли прикарпатські бджолярі.
На висоті 1000 метрів над рівнем моря знаходяться вулики пасічника Василя Мануляка. Тут 11 бджолосімей. По сусідству – гора Говерла та Петрос. До речі, бджоли теж впадають у сплячку. На Теплого Олекси – 30 березня – вони мали б прокинутися, казали предки, а от перший карпатський мед пасічник збере аж наприкінці травня.
“Взяти різноманіття трав у високогір’ї, екологію, чистоту. То я вважаю, що кращого варіанту немає. Назви “дикий мед” як такої нема, але те, що мед береться з диких трав, – це так”, – розповідає про унікальність карпатського меду заступник голови Спілки пасічників Прикарпаття Василь Мануляк.
Карпатський мед цьогоріч має отримати географічне зазначення. Солодкий продукт стане брендом, який виготовляють у гірській місцевості у Закарпатській, Чернівецькій, Львівській і, звичайно, Івано-Франківській областях. До речі, такий мед важче добути, наприклад, ніж соняшниковий, а ще він багатший вітамінами.
“Наш місцевий мед – падевий – він має найбільшу бактерицидну властивість. Його найбільше запитують”, – каже Василь Мануляк.
“Ще до 40-х років були заготівельники, то вони на 5 злотих більше давали, ніж за рівнинний, – продовжує розповідь голова Спілки пасічників Прикарпаття Іван Юсько. Високо цінують наш мед і в Німеччині, але я не прихильник експортувати за кордон. Хай краще наші люди їдять і будуть здорові”.
Збирати мед у горах трудомістка справа, тому тут важлива командна гра пасічника та його трудівниці – карпатської бджоли або “карпатки” ще кажуть.
“Бджола облітає великі території, щоб забезпечити себе кормами і нас так само, – ділиться Василь Мануляк. – Оті бджоли лише прокидаються, а наша – вже в полі, вони привикли до суворих умов. Це унікальність нашої бджоли “карпатки”.
Під брендом карпатського меду часом продають інший. За смаковими властивостями відрізнити важко, тому при купівлі краще питати про сертифікат – радять бджолярі.
“Є хвойний падевий мед, є вересковий, з малини, з Іван-чаю, але все одно йому притаманна кислинка. Гірський мед цінніший ще й тому, що на 70 % менше добувають, ніж рівнинний”, – підказує голова Спілки пасічників Прикарпаття Іван Юсько.
Нагадаємо, що на Сумщині фермер виготовляє унікальні хмільні напої з меду.