Ціни на харчі вперто деруться вгору: сіль, гречка, цукор, буряки, огірки, цибуля. Складається враження, що через відсутність того чи іншого продукту на полиці споживач вже просто не звертає уваги на кількість гривень, які доводиться віддати за улюблений шматок їжі. А ціни, таке враження, лише почали відчувати насолоду від гойдалок і подекуди мають намір злетіти до неба. Хоча є й непрогнозовані несподіванки. Про це повідомляє Дзеркало тижня, пише agronews.ua.
Почнемо з весняно-літнього індикатора. Перші полуниця та черешня продемонстрували непрогнозовані ціни. Так, попри неможливість доставки з Мелітополя, черешню пропонують удвічі дешевше, ніж попереднього сезону, — по 50 за кілограм. Адже в Україні виріс чудовий урожай черешні.
А от полуниця дешевше 65–70 грн зустрічається рідко. Як для традиційної для всіх регіонів ягоди дорогувато. Продавці наголошують, що то домашня, з городу. Раз люди купують, то правило «попит—пропозиція» працює.
Миска борщу подорожчала вдвічі
Кілька слів про борщовий набір. Пропозиція активно зростає за рахунок нового врожаю. За 100+ днів повномасштабного вторгнення РФ на територію України ціни на основні складові страви, яка є віднедавна культурною спадщиною під охороною ЮНЕСКО, крок за кроком рухаються вгору. Якщо порівняти кінець травня 2022 року з травнем 2021-го, то змушена констатувати, що миска борщу стала вдвічі дорожчою. Адже значна частина вирощених ранніх овочів — з півдня і зі зрозумілих причин доїхати до кінцевого споживача не може.
Наразі фермери на півдні просто в сміття викидають вирощені помідори, огірки, капусту. Редиска була вельми дорога. Наразі ціни на моркву, буряки та капусту зашкалюють.
Містянам доведеться робити вибір: або насичувати організм вітамінами, або сидіти на хлібі з водою. Споживача на периферії виручатиме власний город.
Не хочеться нагнітати, але фактор окупації півдня не дозволить цінам падати. Обмеженість пропозиції товару з Херсонської та Запорізької областей фермери центральних регіонів будуть намагатися використати, аби самим трохи заробити.
У зоні найбільшого ризику — томати, адже попит на них буде шалений. Крім традиційного споживання в сирому вигляді, йдеться про переробку — соуси, кетчупи, сік на зимовий період. Українці швидко зрозуміли, яких продуктів бракуватиме через війну. Ясна річ, що виручатиме імпорт — з Італії, Іспанії, Болгарії. Але цей потік зав’язаний на курс, логістику, маржу бізнесу. А значить, минулорічні ціни додадуть мінімум 50%.
Набір для консервації
Шоковані господині. Лавровий лист, перець горошок, оцет. Спочатку все зникло, потім інгредієнти для літнього сезону консервації знову почали з’являтися на полицях. Лаврушка з Грузії подорожчала несуттєво, а от сіль…
Звичних 8–10 грн за півторакілограмову пачку вже не чекайте. Середня ціна непомітного, але незамінного продукту виросла вдвічі, а подекуди втричі — до 19–23 грн/кг. Хоча інколи можна зустріти сіль і по 55 грн/кг, причому «Артемівську», вітчизняну. Але переважно на базарах, решта — імпорт.
Утім, ринок солі прогнозовано стабілізується. Сіль звичайна, йодована, морська вже з’явилася на полицях магазинів. Щоправда, українці продовжують скуповувати сіль.
Ажіотаж не вщухає й «підгодовує» ціни на сіль, які мають знижуватися. Не виключено, що спрацював фактор відсутності довіри до влади. Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів декларував, що створив запаси продовольства для потреб внутрішнього ринку на кілька років наперед на тлі повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Та як показала ситуація в сегменті солі, влада взагалі не була готова до такого розвитку подій, відтак, споживачі почали перестраховуватися.
Тож масово беруть сіль, оцет, цукор, борошно та олію. Попит на оцет одного порядку із сіллю. Адже це невід’ємна складова набору для консервації. Про новий біль господинь — закаточні кришки — краще промовчати (цінники змінюються щодня).
Вчорашні причини — завтрашні прогнози
Повернемося до продуктів харчування. Цікавий момент: причини зростання цін знають усі. Насамперед кивають на війну, на політику НБУ, на курс, на дорогий бензин, на розбиті дороги…
Однак у щоденній метушні губляться кілька очевидних моментів. Роздрібні мережі на тлі війни практично неконтрольовані. Аби це зрозуміти, достатньо відвідувати магазин щодня та моніторити ціни. Так от: є такий товар — желатин. Це не хліб, який купуєш щодня. А цінники на нього в одному столичному супермаркеті змінювалися-змінювалися і нарешті зупинилися на позначці 25 грн за пачечку (150 грамів).
Сегмент «базари, ярмарки, ринки» обговорювати не будемо, — там завжди вільна програма. Ціни з неба.
До вільного плавання торгівлі додайте панічні настрої покупців. Маємо те, що маємо. Якщо зібрати до купи всі прогнози та оцінки, то як мінімум до кінця року продукти подорожчають на 10–15%. На песимістичні сценарії уваги не звертаємо.
До речі, в парламенті вже є законопроєкт про кримінальну відповідальність за правопорушення в сферах формування та застосування цін і тарифів на соціально значущі товари.
Чи забезпечить стабільність цін загроза побачити небо в клітинку? Відповідь: швидше ні, ніж так.
Про дешеве забудьте. Попри найбільший головний біль для фермерів — низькі ціни на пшеницю нового врожаю, хліб чекайте за новими цінами. Чого тільки варте пальне по 52, а то і всі 63 грн/літр.
Види на врожай переконливо свідчать, що внутрішній ринок гарантовано буде забезпечений, але чи сіятимуть озиму пшеницю під урожай 2023 року? Фермери поки на роздоріжжі: порти закриті, добрива дорогі, майбутнє невизначене.
Питання наявності достатньої кількості якісної сировини для пекарів триматиме ринок протягом сезону в тонусі, тим більше що влада скасувала ліцензування експорту пшениці.
Ще 15% цінової добавки на хліб
Тим часом хліб непомітно для всіх нас перестрибнув психологічну позначку в 1 долар за кілограм. Діапазон цін на основні види хліба та хлібобулочних виробів у середньому по країні 32–38 грн/кг. Хто забув, якими були ціни на хліб наприкінці весни 2021-го, нагадуємо: 24–29,6 грн/кг.
Безпосередньо пекарі визнають, що гарантувати стабільність цін не беруться. Є такий вираз: де тонко, там і рветься. Це точно про сегмент хліба: там сіль, там дріжджі, там сода… До кінця року слід розраховувати ще на 15% цінової добавки на хліб.
Поведінка споживача, який час від часу змітає все з полиць, подекуди виправдана, але провокує новий виток ажіотажу, чим зазвичай користується бізнес.
Крупам дорожчати ще є куди
Гречка чомусь ніяк не хоче слухатися владу і регулярно зростає в ціні. Пересічні українці вкотре вирішили зробити ставку на гречку й, висолопивши язика, шукають її. Але змушені купувати іноземну крупу по 80–90 грн/кг, бо власної не вистачає.
Якщо взяти середню температуру по ритейлу, то станом на початок червня маємо 69,25 грн/кг проти 49 грн на кінець лютого. Минулого травня гречка обходилася українському гаманцю в 41,44 грн/кг.
Згідно з прогнозами вчених, врожай гречки 2022 року в Україні буде на 10–15% меншим, ніж 2021-го. «Наш врожай забезпечить до 2,5 кг гречки на одного громадянина. Це не критична ситуація, але потрібно буде дочекатися нового врожаю. Починаючи з вересня буде стабільність цін — на рівні 65–70 грн за кіло. Це якщо будуть проблеми з імпортом. А якщо забезпечимо достатньо імпортної крупи, ціна на гречку може зменшитися до 50 грн/кг, можливо, навіть і менше», — вважає заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов.
Якщо ж поглянути на площі, які аграрії відвели під гречку (77 тис. га проти торішніх 84 тис.), то напрошується висновок, що зниження цін восени годі й чекати.
Вирішив наздоганяти «гречану сестру» рис. Ціни станом на початок червня досягли позначки 47 грн/кг проти 27 грн у відповідний період 2021-го. Решта круп’яних теж підтягуються. Не лякатиму, проте натякну: нинішні цінники в магазинах — не константа. Зростати є куди: в Європі ціна на пів кілограма будь-якої крупи починається з 2 євро.
Самі розумієте, що борошно та макаронні вироби теж не пасуть задніх. Копієчка за копієчкою й маємо середній рівень цін на сировину для випічки на 4 грн вищий, ніж торік, — 18,34 грн/кг. Це при тому, що зростання цін не мало бути взагалі, й влада слідкує за цим у режимі 24/7.
Є всі шанси утримати ціни на цукор
У переліку соціально значущих товарів є ще кілька продуктів, які потребують уваги.
Олія — найстабільніший продукт — теж упевнено, хоча й повільно рухається в загальному тренді: плюс 5 грн за літр за якихось 100 днів.
Цукровики на загальному хайпі теж хотіли стрибнути на сходинку вище. Ціни підняли… а потім довелося відкочуватися назад. Солодке життя нині не в пошані.
Якщо домогосподарки не почнуть масово вигрібати солодкий пісок для варення, то є всі шанси утримати ціни на цукор. Це за умови, що більше ніхто не захоче підзаробити на солоденькому.
До ціни 45 грн за пляшку молока звикайте
Відносно стабільні ціни на молочні продукти, м’ясо та продукти переробки. Це якщо дивитися на картинку загалом. Якщо оцінювати окремі пазли, то маємо таке: молоко питне в магазині й по 45 грн за літр можна побачити. Щоправда, дедалі рідше. Не готовий споживач до такої планки. Тим більше що літо традиційно змінює асортимент споживання. Відтак, і ціни на м’ясо тримаються свого коридору.
Інколи спадає на думку, що виробники курятини намагаються оптимізувати обсяги виробництва, оскільки не розуміють, якою буде ситуація в країні в другому півріччі: що буде з бомбами, паливом, логістикою? Які види на врожай фуражних зернових?
Відносна стабільність у сегменті свинини триває, адже експорт як такий відсутній через африканську чуму.
За останній квартал порадували яйця — впали в ціні до 12–15 грн/десяток. Наразі ж вони потроху «крутішають».
Частина фермерів відверто зізнається, що має намір позбутися поголів’я через невпевненість у завтрашньому дні, відсутність дешевих фінансів і можливості перезапустити бізнес, що постраждав через війну. За різними оцінками, поголів’я корів у промисловому секторі до кінця року скоротиться більш як на 100 тис. голів. У перекладі простою мовою: широкого асортименту не шукайте. До ціни 45 грн за пляшку молока звикайте…
Якщо згадати про відсутність контролю за цінами з боку влади (декларація та заяви — це інше) на тлі війни, то заглянути за лаштунки й побачити цінники в магазинах протягом другого півріччя бажання не виникає.
«Інвестуйте в їжу!» — закликають вчорашні активні інвестори у криптовалюти. Бо в разі чого смакувати тунцем можна, а от золото пережувати складно.
Автор: Лариса Гук, експерт у галузі сільського господарства інформаційно-аналітичного центру “АгроПерспектива”
Читайте також: Озимий ріпак: що обрати сорт чи гібрид.