За місяць війни акції трьох великих агрохолдингів України впали: Кернел (-31%) Андрія Веревського, Астарта (-19%) Віктора Іванчика та МХП (-43%) Юрія Косюка. Під час революції та війни на Донбасі у 2014 році акції компанії також падали на 30-40%. Це падіння не таке драматичне, як у російських компаній. Про це повідомляє forbes.ua, пише аgronews.ua.
Наприклад, депозитарні розписки найбільшої російської агрокомпанії Русагро 2 березня на Лондонській біржі впали на 97%, порівняно з 23 лютим, і більше не торгувалися. У той час як акції українських компаній з початку березня почали відігравати позиції і зростають третій тиждень із невеликими відкатами. Що підтримує оптимізм інвесторів агрохолдингів?
Третього березня акції МХП зросли на 35%, але наступного дня знову впали на 33%. З того часу вартість паперів змінювалася слабко, інвесторів навіть не налякало перенесення платежів за євробондами, розповідає аналітик Concorde Capital Дмитро Хорошун.
Основна причина, чому динаміка торгів МХП інертна – особливості учасників Лондонської фондової біржі, каже голова департаменту стратегії лондонського фінтех-стартапу Finteum Андрій Нестерук. Основні інвестори МХП – великі інституційні компанії, які не схильні панікувати, зазначає він.
«У МХП інвестори просто відійшли від торгових терміналів і пішли пити каву, поки ситуація не стане яснішою», — говорить він.
Вони «пропустили» новини про те, що МХП через російське вторгнення втратила близько 15 000 гектарів, і запас продукції на $8,5 млн через ракетний удар російськими військами по складу в Київській області.
Незважаючи на втрати з початку війни, МХП налагодила роботу з 25 новими контрагентами, яким продає продукцію. При цьому безплатно передала понад 8300 тонн благодійної продукції 470 млн грн.
Астарта та Кернел торгуються на Варшавській фондовій біржі і там портрет інвестора інший. «Це багато невеликих інвесторів, які влаштували битву песимістів та оптимістів», — каже Нестерук. Вони створюють спекулятивні торги, що призводить до стрибків вартості акцій. За тиждень із 4 по 11 березня акції Астарти зросли на 27%, а Кернела впали на 12%. Наступного тижня з 11 березня до 18 березня Кернел виріс на 71%, а Астарта на 29%.
Капіталзація компаній станом на 28 березня:
- Кернел $623 млн
- МХП $365 млн
- Астарта $135 млн
На зростання Кернела могло вплинути повідомлення компанії про те, що незважаючи на призупинення експорту та переробки олійних культур, компанія продовжить обслуговувати борг. Крім цього агрохолдинг зосередився на постачаннях продовольства всередині країни та посівній, яка розпочалася 28 березня на частині земель (Центральний, Придніпровський, Західний та Полтавський кластери).
На зростання Астарти могло побічно вплинути те, що компанія отримала 190 млн грн кредиту для фінансування посівної від двох українських банків, Райффайзен Банку та ОТП Банку, припускає Хорошун. Ці гроші компанія використала за призначенням і з 21 березня почала готувати ґрунт до весняного посівного.
Оптимізм інвесторів підігріла позитивна динаміка навколо України: військові успіхи, просування мирних переговорів, каже Нестерук. За його словами, акціонери двох агрохолдингів з початку війни здійснюють багато невеликих угод, тим самим підтримуючи ліквідність компанії. До 23 лютого середньоденний обсяг торгів Кернел зріс у шість разів до 590 000 акцій, а в Астарти втричі до 168 000 акцій. Для порівняння, середньоденний обсяг торгів МХП зріс лише вдвічі з 16 000 акцій до 32 000 акцій.
Ставлення інвесторів до українських компаній краще, ніж до російських, вважає Нестерук. За його словами, вони не прагнуть продати папери «за будь-яку ціну», як було в перші дні війни з російськими компаніями.
«Зараз інвесторів менше цікавитиме війна, – каже Нестерук. – Для них буде важливим те, наскільки українські компанії зможуть у військових умовах відновити операційну діяльність та експорт».
Читайте також: На Дніпропетровщині ракетним ударом знищено ферму.