В Україні бізнес має понад 12 тисяч вагонів-зерновозів. Власником найбільшого приватного парку зерновозів (3442 одиниці) є агрохолдинг “Кернел”, парки решти агробізнесів у середньому налічують 100–500 вагонів. Про це повідомляє Дзеркало тижня, пише agronews.ua.
Крім них, є близько 10 тисяч зерновозів комерційних парків, які їхні власники надають в оренду агровиробникам, трейдерам або експедиторам. Також є парк “Укрзалізниці” — 10,9 тисячі зерновозів, з яких у робочому стані перебувають 5,7 тисяч вагонів.
“Укрзалізниця” постійно наголошує, що її діяльність на ринку вантажних перевезень не утискає конкурентів. При цьому УЗ є єдиним оператором, що може надавати послугу перевезення — переміщення вантажу з точки відправлення до точки призначення. Тому монополіст, що надає послуги, не має конкурентів.
Власники ж приватних вагонних парків можуть виконувати перевезення, лише спланувавши їх в інформаційній системі УЗ “Месплан”. Будь-який рух приватних парків — чи то доставка порожніх вагонів, чи переміщення в них вантажів — здійснюється лише локомотивом УЗ. Тобто УЗ — головний і єдиний суб’єкт на ринку надання обов’язкових і невід’ємних послуг щодо перевезення вантажів будь-яких парків.
Успішність менеджменту державної компанії та її прибутковість залежать від залучення її вантажних вагонів до перевезень.
А тепер увага: економічний суб’єкт, зацікавлений продавати свої вагони більше й дорожче за інших, має в своєму розпорядженні інформаційну систему, куди всі інші суб’єкти зобов’язані вносити свої наміри та плани перевезень. Причому якщо аналізувати ці дані, можна одноосібно на власний розсуд скоригувати ці їхні наміри, плани та можливості, що не влаштовує бізнес.
Тому великі та середні аграрні бізнеси, вантажна база яких сконцентрована в радіусі понад 250 км від портів і західних кордонів, у придбанні вагонів-зерновозів вбачають альтернативу монополії УЗ. Проте агровиробників хвилює питання отримання очікуваної користі від капіталовкладень у власні вагонні парки.