Вирощують 230 сортів рослин і піклуються про них у будь-яку пору року – так про свою роботу говорять працівниці розсадника Конотопського лісництва ДП “Ліси України”. В чому особливості догляду за рослинами, які з них мають найбільший попит та про вибір фаху, який став частиною життя – лісівниці розповіли Суспільному, пише agronews.ua.
Любов Литвиненко працює помічницею лісничого — займається плануванням роботи у розсаднику Конотопського лісництва ДП “Ліси України”, де вирощують 230 сортів рослин.
“Моя робота – організувати цю роботу від А до Я, тобто від черенкування і до продажу покупцям. Вирішуємо, які рослини ми повинні виростити, скільки рослин, догляд за ними, як в теплиці за рослинами з насіння, так і за черенками. Якщо більші рослинки – підживлення, перевалка, пересадка, продаж, а також обробіток хімічний”, — пояснює помічниця лісничого.
Сорти рослин, які вирощують у розсаднику, обирають враховуючи попит покупців та потреби лісу, додає Любов Литвиненко.
“Навесні брали гортензії волотисті з білими такими квітами. От в цьому році у нас це був тренд. Туя смарагд також має попит по всій Україні”, — зазначає Любов Литвиненко.
У розсаднику вирощують кілька сортів туї.
“Наприклад, є туя з такими ніжними голочками. Вона змінює забарвлення взимку на більш баклажановий колір. Це туя багатовершинна, вона як плюшевий ведмедик. Коли проходиш повз неї, її прямо хочеться обняти”, — говорить працівниця.
Рослини дивують своєю унікальністю. До прикладу, спірея яка також змінює колір, зазначає пані Любов.
“Рослинка була яскраво-червона навесні, потім стала яскраво-жовта, зараз у неї був період цвітіння. В період цвітіння листя приглушує свій колір, стає таким більш лаймовим. Зараз під затіненням воно трошки змінило колір, так він яскравий. Буде лаймовий колір, потім зеленуватий, потім восени він знову буде червоний. Такі фантастичні рослини”, — додає пані Любов.
Догляд за рослинами залежить від їхніх особливостей. Зокрема кипарисовик блоароу вкоріняється майже за пів року, а спірея та гортензія за 20 днів, зазначає помічниця лісничого.
“Для того, шоб вона вкорінилась, потрібно температуру більш-менш регулювати, тому ми на теплиці накидаємо сітки. Сітка складає десь 5 градусів, трошки прохолодніше. Чому теплиця ? В теплиці у нас стоїть туманний полив”, — пояснює Любов Литвиненко.
Туманний полив необхідний, адже живець, який садять у землю, не має коренів і не може самостійно брати вологу.
“Тому цей туманний полив декілька раз на день розбризкується, осідає на листячко – рослинка залишається вологою і вона живе за рахунок поливу. Потім проходить від 30 днів десь до шести місяців, залежно від сорту. У нас всі рослинки в касетах саджаються, з касети перевалюємо в горщик, а потім з горщика кожен рік перевалюємо знову і знову в більший горщик”, — говорить пані Любов.
Додає, за рослинами доглядають і взимку.
“Минулого року ми зачеренкували у грудні-місяці деякі рослини і залишили на зиму. Взимку їх потрібно було в теплиці доглядати. Поливу взимку немає тому, що в нас теплиця мінусова, а засипали їх снігом — снігували”, — пояснює помічниця лісничого.
Любов Литвиненко у цій сфері з 28 років. Говорить, до того здобула економічну освіту, згодом лісову. За її словами, задля вдалого результату потрібно любити свою роботу.
“Людина повинна любити рослину і хотіти за нею доглядати. В процесі, я думаю, за один сезон можна навчитись майже всьому, що уміємо ми тут на розсаднику”, — каже працівниця.
Коли вирощуєш рослину, відчуваєш, що даєш нове життя, каже пані Любов.
“Є матері-героїні, які народили по 5, 10 і більше дітей. От я себе відчуваю такою серед цих рослин тому, що дається життя. Ще хочеться працювати на озеленювачі, де озеленюються міста, хочеться озеленювати парки, для того, щоб залишилось все це на довгі роки. Якщо дасть Бог, воно осяде десь в парку, то, наприклад, кипарисовик може рости і 700 років. А може навіть і більше”, — пояснює пані Любов.
У розсаднику працюють ще дві працівниці. Зокрема Наталія Сахно має 14 років досвіду, а три роки присвятила себе розсаднику.
“Вирощувати люблю, пересаджувати люблю, доглядати люблю. А доглядаємо ми за рослинами круглий рік”, — говорить працівниця лісокультурних робіт.
Своєю чергою, працівниця Оксана Логоша працює у розсаднику понад місяць. Говорить, з дитинства любить ліс, тому майже 20 років працює за цим направленням.
“У мене тато все життя пропрацював лісником, і чи доля мене вибрала, чи я долю вибрала таку, що з самого дитинства і юність у нас весняні посадки, з середини літа до пізньої осені — це збір сімен. Тобто все моє життя пов’язане із лісом”, — говорить пані Оксана.
До роботи у розсаднику жінка працювала верстатницею у цеху переробки деревини, має третій розряд. Чи була це фізично складна робота, відповідає:
“Ми жінки – нам все по плечу. Не така тяжка робота, як би здавалося”.
Нині пані Оксана бачить перші результати своєї роботи у розсаднику.
“Вже черенкувала гортензію, вже там навіть є мої дітки. Сподіваюсь, вони пускають корінчики”, — додає працівниця.
Інколи у розсаднику проводять екскурсії для дітей. Любов Литвиненко зазначає, що важливо розповідати про рослини.
“Була екскурсія з 50 дітей. Вони всі прийшли і ніхто не знав, що сосну спеціально садитимуть у лісі. Діти цікаві, діти цікавляться. І дуже приємно, що вони дізнаються. Навіть дорослі люди, які приходять сюди за якоюсь декоративною рослиною, цікавляться: “Невже це сосна, і невже вона потім колись буде рости у лісі ?”. Люди не знають, що ліс насаджується, на жаль”, — каже пані Любов.
Лісівниці розповідають, яке значення для них мають рослини.
“Рослина – це майбутнє, рослина це навіть потенціал сили”, — каже пані Оксана.
“Для мене рослина – це медитація, це народження нового життя. Ти присідаєш біля рослинки і кожного ранку приходиш до тієї ж рослинки, що і вчора. І вже бачиш, як вона буяє, як вона підростає. На жаль, зараз такий тяжкий період у нашої України, то трошки відходиш від цього. Це медитація душі”, — додає пані Любов.