Втрати — на десятки мільйонів, врожай гірший — через посуху, а над полями кружляють дрони, та попри це фермерське господарство Юрія Чернова продовжує працювати на Донеччині. Його склади неодноразово руйнували удари російських військ, його гордість: ферма на 500 корів — втрачена, серед робітників є загиблі через обстріли. Про це повідомляє Суспільне, пише agronews.ua.
Село Багатир Великоновосілківської громади — за 30 кілометрів від лінії фронту. Двадцять років тому Чернов створив свій агробізнес з нуля на місці колишнього совхозу. І нині також чи не з нуля через бойові дії відновлює то склади, то техніку. Але поля не полишає, цьогоріч планує сіяти пшеницю та вирощувати нові культури.
Фермер Юрій Чернов розповідає, його тік розбитий неодноразовоми обстрілами з боку армії рф: перший масований удар був на початку повномасштабного вторгнення, останній — у вересні цього року.
“Збитки я, мабуть, ще рахував – у 2022 році, а потім я вже не рахував. Це не один десяток мільйонів. Ви бачите, що тут робиться. Цей склад ми відремонтували, у 2022 році, і його знову розбили, і не один раз — два рази. Оце нещодавно — ще раз. Пшениця і рапс був. Це С-300 — три-чотири прильоти кожен тиждень. Або по фермі, або сюди, по току. Охорона вийшла після перших прильотів: так вибуховою хвилею під паркан три людини полетіли. Але нічого, живі всі”, — згадує фермер.
Вирощували рапс, кукурудзу, соняшник, пшеницю, ячмінь. Його гордістю, говорить Юрій, була ферма — пів тисячі корів.
“Було тваринництво, кукурудза, ячмінь, люцерна, силос закладали. Але ферму 15 березня в цьому році ми продали, тому що її розбили нам всю. Два чоловіки загинуло там у нас. Скота багато загинуло. Сарай — 500 тонн люцерни згоріло”, — розповідає чоловік.
“А як вплинула війна? Якщо возили в Маріуполь, Бердянськ, за 200 кілометрів, це одна логістика, а зараз — веземо все на Одесу, інша логістика. Якщо на початку війни пшениця була 9 600, то після початку війни вона стала чотири. Працівники всі заброньовані у мене. Було до семидесяти, а зараз у нас чотири комбайнери, вони, ж і трактористи. Водіїв чоловік шість. Техніка потужна, ми справляємося”, — зазначив фермер.
Фермер говорить, його поля зараз — боєприпасами не забруднені. Розміновували й з ДСНС, і самотужки.
“Поля у нас всі чисті. Але багато було. “Смерчі” в основному у нас, С-300. Але С-300, що там, яма чотири метри — п’ять камазів землі насипав, вирівняв та і все. Побило багато техніки, і “John Deere” новий постраждав, і скло разбило. Але все відновлено, ми все відновили одразу, всю техніку”, — говорить фермер.
За словами Юрія Чернова, в обробітку в нього зараз — 2 700 гектарів землі. Закінчують збирати соняшник, готують ґрунт для посіву озимої пшениці, а ще — планують вирощувати нові культури, зокрема льон.
“Як сіяли, так і сіємо. Одне погано — раніше виїхав вночі та й бризкаєш поля, зараз вночі бризкати не можна. Вдень — жарко. Зараз зранку дві години, ввечері дві години. Ми нічого не встигаємо. І у нас трохи врожаї підсіли. А вночі? Як вночі. Тут дрони висять, ганяються. Ми вже тікали”, — каже чоловік.
“Війна війною, але у нас вологи немає взагалі. У нас куди сіють пшеницю, будемо в суху сіяти. Рапс ніяк сіяти, якщо і було б бажання. В тому році сіяти не могли — дощі. В цьому році — три місяці підряд дощу не було взагалі — 80 днів. Буду пробувати сою, льон. Ми ніколи не займались цим, будемо намагатися щось робити”, — ділиться Юрій Чернов.
Полишати господарство й виїздити, каже Юрій, не планує. У свою справу вклав 20 років життя.
“Ми ж працюємо, повноцінно, всі ми тут — косимо. Я поїду — всі поїдуть. Двадцять років тому тут нічого не було. Тут бур’яни стояли, коли колгосп був, — нічого не було. Це ж все побудували з нуля. Авжеж, шкода. Ми ж сподіваємось, може, щось зупиниться. Та все відновимо. Якщо буде мир, всі повернуться всі додому”.
Станом на 2 вересня на Донеччині через війну пошкоджене майно близько 350 приватних та державних підприємств агропромислового комплексу. Найбільше — у галузі рослинництва — 280, повідомили у відповідь на запит журналістів Суспільне Донбас в управлінні агропромислового розвитку обласної військової адміністрації.
Загальна сума завданих збитків перевищила 5 мільярдів гривень.