Про те, як Україна сама стимулює “сірий” ринок сигарет в блозі на РБК-Україна розповідає виконавчий директор аналітичного центру Український Інститут майбутнього Анатолій Амелін, пише agronews.ua.
“Нещодавно розмовляв із другом, котрий розповів, як Україна сама стимулює сірий ринок сигарет, а це призводить до втрат бюджетних надходжень.
Якщо коротко, то українська держава сама створює стимули для сірого ринку сигарет, замість його обілення та реального наповнення бюджету.
За дев’ять місяців 2023 року обсяг нелегального ринку сигарет в Україні досяг 21,8%, що є абсолютним рекордом за весь час.
Зокрема, за жовтень рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні сягнув 25,7%.
Збільшилася як частка підробленої продукції (до 11,3%), так і частка продукції, маркованої написом Duty Free або призначеної для експорту, але її нелегально продають в Україні (до 12,9%).
При чому, зверніть увагу, тіньовий ринок – це виключно ринок сигарет, які підробляють, випускають і продають у неконтрольованій кількості.
Проте жодного слова немає про нелегальний ринок тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕНів).
Відразу зазначу, що я не курю вже 8,5 років, хоча до цього курив понад 20.
Я не противник тютюну і не прихильник.
Я всього лише розбираюся в тому, що відбувається.
Мене зацікавило питання: чому немає тіньового ринку ТВЕНів?
Все просто – це складно. А виростити тютюн і наповнити ним сигарети – легко. При цьому:
- за оцінками фахівців, ТВЕНи приблизно на 95% менш шкідливі, ніж куріння;
- майже половина населення (44,8%) не усвідомлює, що тютюнові вироби для нагрівання набагато менш шкідливі, ніж куріння.
Різниця між сигаретами та ТВЕНами полягає у способі споживання.
Коли йдеться про ТВЕНи, тютюн не спалюють, а нагрівають з допомогою спеціальних пристроїв. Таким чином, створюється нікотиновмісний аерозоль для вдихання.
Відсутній процес горіння, а отже, немає і шкідливих речовин, що утворюються внаслідок цього.
З розумінням цих двох фактів європейці вибудовують свою систему оподаткування куріння (акцизну політику).
У рекомендаціях Єврокомісії говориться про те, що ставки акцизу з ТВЕНів мають бути найменшими (!) серед усіх тютюнових виробів.
І сьогодні в країнах ЄС акцизи на ТВЕНи в середньому на 66,3% нижчі за акцизи на сигарети.
Наразі готують оновлену версію Директиви і, якщо вірити Financial Times, різниця між ставками на сигарети та ТВЕНи становитиме до 50%.
ТВЕНи мають й іншу перевагу: податкові надходження від них, на відміну від сигарет, гарантовані, адже цей ринок в Україні сьогодні повністю легальний.
Це підтверджено дослідженнями GROWFORD Institute та Nielsen.
Річ у тому, що через складність виготовлення високотехнологічного пристрою для нагрівання та стіків до нього підробка позбавлена будь-якого економічного сенсу. Контрабанда поки що також невигідна, адже українські акцизи зараз нижчі за європейські.
Однак чинне правове поле практично зрівняло за акцизами ТВЕНи та звичайні сигарети, штовхаючи людей саме до куріння сигарет, де, нагадаю, не менш як 20% ринку перебуває в тіні.
При цьому є хороша новина. Ще в середині березня український уряд направив до Верховної Ради законопроєкт № 11090 про внесення змін до Податкового кодексу щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби.
З 1 липня цього року мінімальний акциз на сигарети й інші тютюнові вироби має зрости до 63,45 євро на 1000 штук.
У 2025 році мінімальний акциз на сигарети становитиме вже 78 євро, але ставка податку на тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕНи) зросте менше – до 70,40 євро.
Протягом 2026–2028 років мінімальний акциз на сигарети зростатиме на 5% щорічно, досягнувши 2028 року рекомендованих в ЄС 90 євро, а ставка акцизного податку на ТВЕНи за цей самий період підвищиться до 72 євро.
Якщо Верховна рада ухвалить урядовий законопроєкт № 11090, то до 2028 року Україна отримає адекватний європейський стандарт мінімального рівня акцизу на сигарети – 90 євро за 1000 штук.
Акциз на ТВЕНи буде на 20% нижчим. Це, з одного боку, відповідатиме підходам ЄС, з іншого – стимулюватиме споживання ТВЕНів, де немає підробок і менша шкода для організму, а також гарантоване наповнення бюджету.
Отже, можливість легально стимулювати обілення ринку та наповнення бюджету є. Питання залишилося лише за депутатами”.