МПЗ (мінімальне податкове зобов’язання) – це мінімальне зобов’язання зі сплати податків, які необхідно сплатити за користування (оренда, суборенда, емфітевзис, постійне користування) або володіння земельною ділянкою. Про це повідомляє Земельний фонд України, пише agronews.ua.
Водночас, МПЗ включає в себе податок на прибуток підприємств, ПДФО, військовий збір, єдиний податок та земельний податок.
Податковим кодексом України чітко визначений перелік земельних ділянок, для яких МПЗ НЕ визначається:
- земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
- земель запасу;
- невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
- земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;
- земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (пп. 38-1.2. п. 38-1.1. ст.38-1 ПКУ).
Тобто сплата МПЗ не прив’язується до фактичного використання земельної ділянки за цільовим призначенням, тому на зобов’язання зі сплати не впливає ні врожайність, ні сам факт сходу чи несходу посівів. Є факт володіння або користування – є зобов’язання зі сплати.