Кліматичні зміни дедалі відчутніше впливають на структуру посівів та строки сівби на Одещині. Директорка Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН Раїса Вожегова надала аграріям практичні рекомендації щодо вибору ярих культур і оптимальних термінів їх висіву у сезоні 2026 року, пише agronews.ua.
Читай нас також у Viber та Telegram.
Які ярі культури радять сіяти фермерам цьогоріч
За рекомендаціями директорки Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, найбільш перспективні ярі культури для сівби цього року в Одеській області з урахуванням агрометеорологічних умов:
ячмінь – високий потенційний врожай за раннього посіву, хороша адаптація до просушування;
горох – як стабільна бобова культура для весняного старту;
льон олійний – як альтернативна олійна культура.
Оптимальні строки сівби для цих культур традиційно знаходяться із середини до кінця березня, залежно від ґрунтово-агрометеорологічних умов (стан ґрунту, температура, вміст вологи). Проте ячмінь ярий та пшеницю яру можна висівати у так звані «лютневі вікна».
Нагадаємо, лютневими вікнами називають дні, коли вдень температура підіймається до плюсових значень, і на окремих ділянках поля можна спостерігати відлигу. Лютневими вони звуться тому, що зазвичай відбуваються в лютому, однак у різні роки це може відбуватися як у січні, так і в березні.
«У зв’язку з тим, що в останні роки весною спостерігається стрімке зростання температури повітрі, площі посівів ячменю ярого необхідно обмежувати ресурсними можливостями господарств, що пов’язано з необхідністю висіяти його в оптимальні строки, які дуже обмежені. Такі рекомендації узгоджуються з практикою весняних посівних кампаній в Одеській області, де саме ці культури переважали в структурі посівів та вимагали ранніх строків сівби», – зауважила Раїса Вожегова.
Водночас за низькими запасами вологи науковці рекомендують висівати пізні посухостійкі культури – просо або сорго. Вони менше потребують вологи на початкових етапах свого росту і краще використовують можливі опади вегетаційного періоду.
«В умовах цього року необхідно більше уваги приділити розширенню площ посівів найбільш посухостійкої, найбільш урожайної ярої зернової культури – сорго. Але, слід враховувати, що посіви сорго можна розміщувати лише на полях, що оброблені з осені. На необроблених з осені полях сівба його в попередньо необроблений ґрунт призводить до зниження врожайності на 42-50%. На таких полях краще розміщувати просо. Воно менше реагує на строки сівби і краще використовує опади другої половини літа. До того ж воно практично не реагує зниженням врожайності за сівби в попередньо необроблений ґрунт», – пояснила директорка Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН.
При розміщенні соняшника у сівозмінах, попри те, що він зараз є досить високорентабельною і високоліквідною культурою, до визначення площ посівів необхідно підходити виважено. В умовах, які в останні роки склалися на полях господарств, необхідно оптимізувати площу його посівів і не перевищувати питому вагу 17-18 % у структурі посівних площ.
Необґрунтоване розширення площі посівів соняшника, пояснює науковиця, неминуче призведе до зниження врожайності всіх культур у наступні роки і, як наслідок, до зменшення прибутків. До того ж площу його посівів необхідно узгоджувати з вологозабезпеченням ґрунту. За запасів продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту менше 70-75 мм висівати соняшник не рекомендують. Обов’язковою умовою є розміщення після соняшника чорного, зайнятого або сидерального парів.
«Тому сам обґрунтований вибір культур для конкретних умов по фактичній наявності продуктивної вологи – уже є елементом адаптації до посушливості клімату, і за умов недостатньої кількості вологи більш привабливим є використання ранніх культур із коротким періодом вегетації», – додала науковиця.
Які рекомендації науковці дають аграріям Одещини в умовах кліматичних змін
«Для аграріїв Одещини адаптація — це вже не вибір, а необхідність. Перехід від інерційної до кліматично обґрунтованої сівозміни зі збільшенням частки озимих культур — пшениці, ячменю, ріпаку, зимуючого гороху, які краще використовують зимово-весняну вологу. Віддавати перевагу посухостійким ярим культурам — ячмінь, сорго, нут, горох, льон олійний, просо, та обмежувати частку культур із високими водними потребами — кукурудза, соя, без зрошення. Це зменшить ризики втрати врожаю у спекотні роки», – розповідає Раїса Анатоліївна.
Наступна порада науковців – це орієнтуватись на агрометеорологічні показники, а не на календарні дати. А також фактично знати кількість продуктивної вологи в ґрунті, температуру на глибині загортання насіння, коротко- та середньострокові прогнози погоди, використовуючи локальні метеостанції, декадні прогнози та супутникові дані. Критично важливий для Одещини ранній весняний посів ярих культур, щоб максимально використати вологу і уникнути літньої спеки.
Ще одним із чинників адаптації є створення сортів із підвищеною жаро- та посухостійкістю, із коротшим вегетаційним періодом, а озимим ще й з високою стійкістю до морозів, відлиг і випрівання. Це підвищує стабільність урожаю сільськогосподарських культур навіть у стресові роки.
Також дуже важливо накопичувати та зберігати вологу ґрунту, використовуючи мінімальний або нульовий обробіток ґрунту, мульчувати рослинні рештки, уникати глибокої оранки в посушливі періоди та вирівнювати поля для зменшення стоку.
Ефективним у зменшені негативного впливу посушливості клімату є використання локального або краплинного зрошення за наявності доступу до води. Тобто слід використовувати не суцільний полив, а «точковий» у критичні фази розвитку рослин. Навіть обмежене зрошення може суттєво стабілізувати врожай у роки посух.
Чи вдається фермерам Одещини адаптуватися до погодних змін
За словами Раїси Вожегової, аграрії Одещини дедалі активніше адаптуються до кліматичних змін, і в багатьох випадках їхні дії повністю узгоджуються з рекомендаціями науки.
Зокрема вже багато господарств області скорочують площі під надто вологолюбними культурами, збільшують частку озимих та посухостійких ярих культур, вводять у сівозміни бобові й альтернативні культури. Все більше аграріїв орієнтуються на температуру ґрунту та фактичну вологу, проводять ранні весняні посіви, щоб «зловити» вологу.
Також помітна тенденція до використання коротковегетаційних і стресостійких сортів, зменшення «експериментів» із непридатними для півдня гібридами, більшої уваги до зимостійкості та жаростійкості, а не лише потенційної врожайності.
Особливо в середніх і великих господарствах активно застосовується мінімальний обробіток ґрунту, зберігаються пожнивні рештки, зменшується використання глибокої оранки.
«Найбільш успішні гос