ІНТЕРВ'Ю

Натурпродукт: коли на прилавках магазинів чекати появи органічного вина

26.10.2018 14:07
  • В Україні цього року відбулись довгоочікувані зміни в галузі малого виноробства. На початку року Верховна рада України прийняла закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо розвитку виробництва терруарних вин та натуральних медових напоїв», а нещодавно на виконання цього закону Кабінет міністрів затвердив порядок реєстрації декларацій відповідності матеріально-технічної бази для малих виноробів, які хочуть виготовляти та реалізовувати власне вино.

    Прийняті зміни створюють можливості для виходу на ринок малих виноробів, а також суттєво спрощують процедуру ліцензування їх діяльності. Віднині останні замість 140 дозвільних документів подаватимуть лише одну декларацію матеріально-технічної відповідності.

    Про те, чи влаштовують малих виробників прийняті зміни, та яке майбутнє в Україні чекає на мале виноробство Agronews поспілкувалося з одним із найвідоміших українських малих виноробів Валерієм Петровим, який тримає сімейне фермерське господарство в Одеській області, яке займається виробництвом першого в Україні органічного вина.

    Пане Валерію, як ви вважаєте, чи дадуть прийняті зміни поштовх розвитку малого виноробства в Україні?

    Звичайно. Прийняті зміни дозволять малим виноробам виходити, легалізувати себе у виноробному секторі України. Я розумію, що місяць-два ще треба для того щоб навчити всі державні служби, чиновників, як це все буде працювати. Але в принципі, це обнадійливий фактор для малого виноробства України. Тобто для натурального, органічного виноробства – адже в перспективі всі малі винороби будуть виробляти органічну продукцію.

    Ми отримали перспективу для виходу на ринок, і не тільки України, оскільки органічне виноробство є світовим трендом. Тому я думаю, що майбутнє малого виноробства – це органічне виноробство.

    Ви самі, підприємство, яке випускає продукцію під брендом V.Petrov, вже декларацію матеріально-технічної відповідності заповнювали?

    Учора здали і післязавтра ми маємо отримати відповідь протягом трьох діб. Далі вже будемо здавати всі відповідні документи до Державної фіскальної служби.

    Ви ознайомились з цим документом, як ви можете оцінити механізми, які в ньому закладені. Чи є там пункти, які не влаштовують малих виноробів?

    Технологія, нібито, поки що нормальна. Найбільша проблема на цьому етапі – це необізнаність чиновників. Вони ще не розуміють як це все робити. Тому ще треба більше зустрічатись, більше розповідати керівникам своїм підлеглим механізм прийняття декларацій, механізм відправлення. В ДФС цей механізм ще не зрозумілий, бо ще ніхто не здавав. Тобто, зараз йде процес «шліфовки». Я думаю, що місяць-два він пройде, тоді вже все «відшліфується» і потім вже малі винороби почнуть здавати документи по накатаній. Тобто, ми зараз йдемо першими, щоб пробити і пізнати цей тернистий шлях.

    На ваш погляд, які ще на сьогодні в Україні є нормативні перепони, бюрократичні в галузі малого виноробства, які варто було б виправити?

    Нема нічного досконалого. Навіть у цьому законі є нюанси, які не зовсім влаштовують малих виноробів. Наприклад, заборона виробництва малим виробникам солодких вин, де треба застосовувати спирт. У нас люди північніше Одеси звикли до солодких вин, тому що тут є великі традиції цукроваріння. На сьогодні, закон передбачає, що якщо у тебе нема спиртосховища, то ти не маєш права виробляти солодке вино, тільки сухі вина. Тому це можна сказати утиск малих виноробів.

    Було б добре, якби дали можливість відсотків 20 робити, наприклад, робити солодких вин без спиртосховищ. Це можна робити «з коліс» – не обладнувати дороге спиртосховище, а купувати спирт, вносити у виноматеріал і це було б нормально.

    Які ще нормативні недоліки на ваш погляд треба відмінити?

    Будемо дивитись по ходу застосування нових механізмів. Диявол криється в деталях. Подивимось, які нюанси будуть виникати. Ми потихеньку відшліфуємо цей варіант, а потім перейдем до наступних проблем.

    Ми зараз поговорили про проблемні норми закону, а які явища на ринку українського алкоголю заважають розвитку малого виноробства?

    Це однозначно фальсифікат. Ви ж розумієте, якщо порожня пляшка коштує 10-12 гривень, допустимо, пробка 5 гривень. Це грубо кажучи вже 17-20 гривень з доставкою виходить. Плюс етикетка, плюс робота.

    Виходить, що пляшка вина коштує 30-35 гривень ще без вина. А якщо продають вино по 50 гривень уже в мережі на полицях магазину, що туди можна заливати? Тому не дарма ми говорили на усіх форумах, що треба створити контролюючий орган. Не може такого бути, що підприємство має 200 гектарів виноградників, має одну лінію переробки і випускає 30 млн пляшок вина. За рахунок чого? Тобто треба посилити контроль за фальсифікатом. Я думаю, що це треба зробити на рівні закону і за порушення ввести відповідальність. Тому що ми вже дійшли до краю. Ця явище псує імідж українського виноробства.

    Скільки на ваш погляд має коштувати пляшка вина, щоб це було справжнє вино?

    Я думаю, що пляшка ординарного вина повинна коштувати більше ста гривень. Це для малого виробника, а для великого – це питання виключно якості. Якщо якісне вино, воно коштуватиме 100-150 гривень залежно від сорту. Бо практично ми отримуємо для свого органічного вина 2-2,5 тонн винограду з гектару спеціально робимо. А ті, хто виробляє такі 50-гривневі пляшки, вони пишуть 20-25 тонн вони виробляють з гектару. Ви розумієте, яка різниця в якості вина? Тому у Франції це заборонено. Там є градація. Якщо ти виробляєш більше 5 тонн з гектару – ода якість вина, більше 8 тонн – інша.

    Тому треба запровадити градацію, треба зробити кадастр усіх виноградників, і виноградарів зобов’язати, що ви повинні стільки збирати, тоді ціна вина буде така. Запитувати за рахунок чого ви так різко збільшили виробництво вина, це повинна контролювати держава.

    Зараз деякі винороби скаржаться, що нема прямої підтримки держави, є лише 80% компенсація вартості посадкового матеріалу. Як ви вважаєте, чи потребує мале виноробство прямої підтримки держави? І чи можете ви використовувати цією підтримкою на посадковий матеріал?

    Будь-який виноградар, чи винороб може користуватись цією підтримкою, якщо площа насаджень не менше 0,5 га. Але справа в іншому. Нинішній механізм утискає малих виноробів. Наприклад, компанія вже має дві тисячі гектар, а він садить ще 200 і отримує допомогу. А до малого винороба ці кошти не доходять, тому що він навіть не може садити нові виноградники. Я вже казав, що давайте введем якесь обмеження – наприклад до 10 га допомагає держава. От ти посадив 10 га – все держава тобі допомогла. А решта заробляй і досаджуй хоч 200 га.

    Це як раз збільшило б якість винограду і збільшило зайнятість населення. Де у нас виноградники – тільки на півдні України, великі виробники монополізували. У них є оборотні кошти, вони можуть вкласти в 200 га і отримати компенсацію ці 80%. А малий виробник не може 5 гектарів посадити, тому що у нього нема коштів. Тобто треба скорегувати механізм. Тому що з таким підходом у виноградарства майбутнього нема, будуть монополісти.

    У Європі виробники винограду користуються куди більшою підтримкою з боку держави. Як ви гадаєте, які ще види допомоги можна було б запровадити у нас?

    Була непоганою система одновідсоткового збору (раніше збирався з торгівців, які в роздріб торгували алкоголем та пивом, зібрані кошти направлялись на закладку виноградників – ред.). Але у нас як завжди, щось хороше не приживається.

    За рахунок чого сьогодні малі винороби, зокрема ваша компанія, шукаєте собі «місце під сонцем» на жорсткому українському ринку алкогольної продукції? Як боретесь за клієнта?

    Тільки за рахунок якості. Ми робимо менше, але якісно. Зараз ми отримали безвізовий режим з ЄС, люди вже їздять у винні країни, вони коштують вино, а коли повертаються, то порівнюють. Мені навіть говорили, що у нас таке вино як у Іспанії. А я завжди кажу, що справжнє вино, воно завжди має бути приблизно однаковим. А якщо його розбавити водою і додати спирту, то воно буде іншим.

    Чому так довго не приймали ці зміни до законодавства, про які ми з вами говорили? Тому що монополісти гальмують цей процес різними шляхами. Тому що якщо людина прийде, спробує там і там, то врешті решт вона переплатить, але вибере якісне вино. Тому, звісно, це дуже складна боротьба, але вона йде.

    Згідно з новим законодавством, малі виробники отримали право реалізовувати свою продукцію в пляшках, адже усунута основна перепона яка стояла на цьому шляху – вам не потрібно мати свою дороговартісну лабораторію, а можна користуватися послугами будь-якої ліцензованої лабораторії. Чи плануєте на своєму підприємстві здійснювати розлив вина?

    Так дійсно. До сьогодні ми не могли продавати свою продукцію. У нас не було ліцензії на реалізацію в пляшці. Ми виробляли мало і продавали винний матеріал для заводів, які мали ліцензію на розлив. Крім цього, ми брали участь на виставках, ярмарках – вели презентаційну роботу. Тобто розповідали людям, що є такий напрямок виноробства як органічне виноробство.

    Ми плануємо запустити власний розлив як тільки отримаємо ліцензію, це буде вже в цьому році. У нас є необхідне обладнання.

    Де плануєте реалізовувати свою продавати?

    Багато хто цікавиться – ресторани, магазини, дрібні кафе. Оскільки йде тренд на органічне вино, вони хочуть пропонувати його своїм клієнтам. Народ вже до цього підходить, що потрібно споживати органічні, якісні продукти. Тому ми не думаєм, що у нас будуть проблеми з реалізацією.

    Які об’єми плануєте реалізовувати?

    Все залежить від споживача, сьогодні ми просто збираєм врожай скільки можемо реалізувати. Але в принципі ми можемо збільшити виробництво. Єдине що зараз існує законодавче обмеження – малі винороби не можуть виробляти більше 100 тонн продукції, або 120 тисяч пляшок.

    Ми раді, що зможемо продавати вино власного розливу, тому що це дозволить нам розвивати свою марку. У нас сімейний бізнес. Жінка і син – технологи винороби, дочка – агроном.

    Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
    Поширити: