НОВИНИ

Skif-280: коли відсутність локалізації не заважає отримувати компенсацію

19.10.2018 12:49
  • В березні 2017 року Херсонський машинобудівний завод оголосив про старт виробництва українського комбайну Skif-280. Новина була сприйнята неоднозначно — хтось з представників ринку скептично ставився до чергової спроби відродити комбайнобудування на Херсонщині, інші ж навпаки сприйняли цю подію дуже позитивно і з вірою у настання кращих часів на заводі, повідомляє traktorist.ua.

    І тих, і інших можна зрозуміти. ХМЗ вже робив кілька спроб випускати власні комбайни за образом та подобою до зарубіжних аналогів: спочатку це був Claas, а згодом — «Гомсельмаш». І навіть Sampo Rosenlew у 2007 році поставив кілька машинокомплектів до ХМЗ.

    Але жоден з цих проектів не проіснував довго. А по спільному «виробництву» з «Гомсельмаш», яке існувало в 2010-11 роках, досі не закрита кримінальна справа №42014000000000862, у якій фігурує власник ХМЗ Олександр Олійник та інша його компанія «БілоцерковМАЗ». Згідно цій справі, білоруські комбайни завозилися до України в розібраному вигляді, потім збиралися і їх продавали по програмі компенсації вартості вітчизняної техніки, яка існувала в ті часи.

    Утім, цього разу підприємство запросило у держави близько 350 млн грн для старту виробництва і представило 5-річний план розвитку, тож перспективи були доволі райдужні.

    Дивний старт

    Після запуску виробництва, новий комбайн подавали як «клон» Sampo Rosenlew SR 3085 Superior, але локалізований. Вже в липні, при першій презентації готової машини представники заводу заявили, що 60% вузлів комбайну локалізовано, а отже Skif-280 візьме участь у програмі компенсації вартості вітчизняної сільгосптехніки.

    Виглядало доволі сумнівно, що в Україні за короткий період налагодили виробництво для 60% деталей, нехай і не надто складного, але доволі сучасного комбайну. Варто зазначити, що основний завод Sampo Rosenlew в Порі, Фінляндія, розвивався і розбудовувався протягом кількох десятків років. Остання велика модернізація відбулася у 2014-16 роках. На її проведення компанія витратила € 10 млн. Тобто, виробничі потужності зводилися далеко не за півроку.

    Також доволі дивним було те, що запуск такого амбітного проекту проходив без традиційних масштабних прес-турів на завод для профільних видань з представленням лінії зборки і всіх потужностей.

    Traktorist.ua вирішив виправити цю ситуацію і сам попросився в гості до ХМЗ аби показати завод з середини та познайомити читачів ближче з виробництвом справжнього українського комбайну. На заводі наче також були готові прийняти нашу команду, але за день до виїзду повідомили, що цього року було зібрано останній комбайн і лінію поки що зупинено. І це на початку жовтня…

    Нам здалося це дивним, але попереду була виставка AgroExpo 2018, де ми отримали змогу «познайомитися» з Skif-280 особисто.

    Особисте знайомство з машиною

    На стенді компанії керівник проекту «Зернозбиральний комбайн» ХМЗ Сергій Шляховер розповів нам про машину та її технічні характеристики, а також про початок співпраці з Sampo Rosenlew.

    «Співпраця, як така, почалося досить давно, ми вже років 8 чи 10 намагалися з ними [Sampo Rosenlew] почати роботу. Приваблювали нас в їх комбайнах простота і надійність. Дуже надійна машина, дуже проста в обслуговуванні. Для того щоб дістатися до будь-якого елементу досить відкрутити 1-2 болта, і елемент, який потрібно перевірити або замінити — у тебе в руках. Зрештою, в минулому році ми почали випускати спільні комбайни. Комбайн, що зараз перед вами, позиціонується як 280-сильний. Двигун знову ж фінської компанії Sisu ( ред. — AGCO Power), за розрахунками найекономічніший серед двигунів, які застосовуються на комбайнах. Так само привернуло те, що машина створюється в кооперації з іншими компаніями Європи — це і мости німецькі, це швецький подрібнювач. Ще раз повторюся машина дуже проста і надійна», — запевняє представник ХМЗ.

    Розповів Сергій Шляховер і про відсоток локалізації виробництва комбайнів.

    «Ми виходимо зараз на 40%, плануємо ще більше підняти цю планку. Досить часто у нас бувають фахівці з Фінляндії, які відстежують якість нашої роботи, тому ми не можемо підвести їх. Ми дуже довго завойовували собі ім’я, тому кидатися якимись дрібницями ми не маємо права. Будь-яка дрібниця (погано зроблено, погано запропоновано), потім відбивається на іміджі всієї компанії. Дрібниць не буває», — запевняє нас фахівець.

    На наше наступне питання про те, які ж саме елементи комбайна локалізовано, чоловік відповів тільки: «Давайте поки це питання опустимо, не будемо уточнювати». Утім, фахівець зауважив, що деякі елементи на ХМЗ пробують робити самостійно.

    «Зараз дуже багато питань вирішується саме з елементами, які є витратними, решітками, клавішею. Тобто, якісь елементи в цих системах. Ми робимо, намагаємося вже повністю виготовити щось. Фіни досить прискіпливо, досить скрупульозно навіть десь не дозволяють нам, і ми не можемо собі дозволити якихось питань не перевірених, тому поки вони не скажуть «так», ми не ставимо», — розповів Сергій Шляховер.

    Але ж як комбайн, для якого ще тільки намагаються робити якісь елементи в Україні вже потрапив під програму компенсації вартості техніки? Адже згідно вимогам цієї програми показники локалізації виробництва на 2017 рік повинні були складати 35%, а на нинішній — вже 45%.

    Отже, яку комплектацію комбайна маємо зараз? Двигун — AGCO Power, подрібнювач соломи — Rekord (Швеція), гідравлічні мотори — Sampo Hydraulics, німецькі мости, фінська молотарка… Цю інформацію ми знаємо тільки з офіційної інформації на сайті ХМЗ та зі слів представників заводу. Оглянувши комбайн, штамп Made in Ukraine вдалося знайти тільки на шинах від Rosava. Також, за словами Сергія Шляховера, на комбайн ставлять кременчуцькі диски.

    Тобто, ХМЗ випускає добротні європейські комбайни на українських колесах?  Для кінцевого споживача це, звичайно, плюс. Але ж як така машина може приймати участь у програмі компенсації вартості вітчизняної техніки?

    Думка представників Sampo Rosenlew

    У спробі розібратися в походженні «українських» комбайнів, ми ознайомилися з даними про імпорт комбайнів Sampo Rosnlew в Україну в 2016-18 роках. За цей період було ввезено 14 фінських машин. По два комбайни було завезено офіційним представником фінської компанії в Україні «Сампо», ВК «Технополь» та ТД «Донснаб», а ще один ввезла АБА «Астра». Решта сім машин було ввезено… ХМЗ! За словами Сергія Шляховера наразі завод продав 13 комбайнів. Тобто навіть не по запчастинах, а в зборці, в Україну було ввезено як мінімум половину «Sampo-Скіфів»?

    Імпортер/Модель

    К-сть, шт.

    ХМЗ

    7

    SR 3085

    4

    SR 3085 Superior

    3

    Сампо

    2

    SR 2045

    1

    SR 2010

    1

    ВК Технополь

    2

    Comia C12

    2

    Донснаб ТД

    2

    SR 2010

    1

    Comia C12

    1

    Астра

    1

    Comia C12

    1

    Підсумок

    14

    Для роз’яснення ситуації ми звернулися до представника фінської сторони в Україні — підприємства «Сампо» в обличчі директора Валерія Максаєва.

    «Будь-який виробник шукає різні можливості. У компанії Sampo Rosnlew були проекти в Ірані, Туреччині, а проект в Алжирі продовжується і зараз. Поки єдині які тривають — це проекти в Алжирі та Україні. В Алжирі зі зрозумілих причин — там є завод з виробництва двигунів є. Так що вони беруть машинокомплекти без двигунів. Зазвичай в контейнер поміщається кілька таких машинокомплектів — це кабіна, шасі з колесами, блок молотарки, жатка», — розповідає фахівець.

    Український же проект з ХМЗ, за словами Валерія Максаєва, розпочався близько 10 років тому, коли директор херсонського заводу Олександр Олійник провів перші перемовини з фінами. Після цього були вищезгадані невдалі проекти з іншими виробниками техніки, після чого на ХМЗ і згадали про Sampo Rosenlew. ХМЗ уклав договір про співпрацю з фінським експортним кредитним агентством Finnvera, яке і фінансує купівлю комбайнів українською стороною. Модель  Sampo Rosenlew SR 3085 Superior обрали через її простоту та низьку ціну.

    «З минулого року вже підписали документи і виробляють… ну не виробляють, а збирають машинокомплекти. Зазвичай подібні проекти створюються за принципом step-by-step. На початку практично повністю, як би в розібраному вигляді, [комбайни] поставляються сюди з Фінляндії. Як кажуть «прикручуються колеса», ступінь локалізації тут мінімальна. Потім там розписано по роках, на другий і на третій рік [локалізація] досягає 50% і більше, тобто, металеві частини, в основному корпусні, деталі вже починають штампувати тут, покраску — тут, колеса і акумулятори…», — пояснює фахівець.

    Який зараз точний відсоток локалізації виробництва «скіфів», директор «Сампо» називати не береться, але припускає, що на початковому етапі там здебільшого були тільки вітчизняні шини та акумулятори. Утім, уточнює, що за більш точною інформацією варто звертатися на завод. На який нас, нагадаю, не пустили.

    Чоловік запевнив нас, що програма збільшення ступеня локалізації прописана і в договорі з Sampo Rosenlew.

    «Це є в плані, в загальному договорі з заводом. Там є ось ця поетапна локалізація, по роках розписано. Там десь на другий рік [відсоток ступеню локалізації складатиме] 10%-15%, потім через пару років — 30%, і так вони доходять до 50%», — говорить Валерій Максаєв.

    Але ж ці цифри розходяться з тими, які прописано в вимогах до участі в програмі компенсації вартості техніки, де виробник вже з першого року повинен мати 35% ступінь локалізації.

    Включення комбайну до програми підтвердили під час засіданняі комісії з формування переліку вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів державного бюджету. Про це стало відомо з протоколу засідання комісії від 22.06.2018.

    В переліку техніки, що приймає участь в програмі компенсації від ХМЗ, Skif-280 — на першому місці

    Довідково: Наказ №566 Про затвердження Положення про комісію з формування переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів державного бюджету було видано від 13.04.17. Головним завданням комісії є формування переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів державного бюджету. Головою комісії є Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі України, заступником голови комісії – виконавчий директор Національного комітету з промислового розвитку. Останню посаду займає президент групи компаній УПЕК, народний депутат Анатолій Гіршфельд. За даними кількох джерел саме він де-факто головує в комісії.

    Індустріальна група «УПЕК» включає в себе Харківський підшипниковий завод ( продукція під брендом HARP), Лозівський кузнечно-механічний завод ( продукція під брендом «Лозівські машини»), Харківський електротехнічний завод «Укрелектромаш», Харківський станкобудівний завод «Харверст», Українську ливарну компанію та інші підприємства.

    Думки аграрїів

    Наші опасіння підтвердив голова Аграрного Союзу України Геннадій Новіков під час прес-конференції, присвяченій розподілу аграрних коштів.

    «Найпопулярніші у аграріїв — трактори класу МТЗ-80.  Вони  у нас практично не виробляються і не підпадають під рівень місцевої локалізації. Чому ставимо локалізацію, яка не може бути  виконана (35-40%)? Якби була 20-25% частка локалізації, то могло би бути. За визнанням самого власника ХТЗ, то й ХТЗ не підпадає під рівень локалізації.  Я не кажу вже про комбайн Skif та іншу техніку.  Начебто підтримка є, але ми б хотіли, щоб не пан Гіршфельд ділив аграрні гроші. Аграрні гроші мають ділити самі аграрії, і вони хочуть купувати  вітчизняну техніку, яку самі обирають. Тож саме аграрії мають визначатися з рівнем локалізації. Треба підійти до цього питання гнучкіше, щоб особливо малі та середні аграрії мали доступ до цієї техніки», — наголосив Геннадій Новіков.

    На думку експерта, держава має змінити вимоги програми часткової компенсації вартості вітчизняної сільгосптехніки. Виробники та користувачі сільгосптехніки мають потребу один в одному, але відповідно до чинних умов програми, повноцінно співпрацювати на пільгових умовах вони не можуть. Цьому, не в останню чергу, заважає і заявлений показник локалізації продукції. Водночас, за словами фахівця, в Україні поки що не виробляється сільгосптехніка найвищого світового рівня. Саме тому увага має концентруватись на виготовленні її вузлів, запчастин, комплектуючих, а також залученні іноземних компаній для створення виробничих потужностей в Україні.

    Висновок

    Наміри створити якісне вітчизняне виробництво — це прекрасна ідея. І кожен українець має підтримувати національного виробника. Проте цей виробник має забезпечувати відкритість та прозорість відразу, інакше аграрії будуть купувати кота в мішку і нести відповідний ризик.

    Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
    Поширити: