Фермер з Волині збирає на трьох сотках причеп кавунів

09.09.2018 08:00
  • Він закінчив Львівський сільськогосподарський інститут, працював учителем молодших класів, пізніше землевпорядником, а нині — на пенсії і вже 15 років разом із дружиною Світланою Володимирівною вирощують на власному городі кавуни.

    «Херсонські нам не підходять. Адаптовую сорти для умов Полісся. На цей час у мене є кавун–кабачок до півметра довжиною, білий медовий овальний, білий медовий круглий — усього шість сортів. І всі дають хороший урожай. Вирощую тільки ранні та середньостиглі. Для пізньостиглих у наших умовах не вистачає тепла», — розповідає господар.

    На зиму господар удобрює поле гноєм (бажано кінським). Навесні садить насіння в канавки, які посипає деревним попелом і щедро поливає теплою водою.

    «У середині квітня висіваємо під плівку (не під агроволокно). Тоді ж частину садимо розсадою, яку вирощуємо заздалегідь. Аж до червня тримаємо накритими, поки не починають плестися і цвісти. Тоді відкриваємо. Головне при вирощуванні кавунів — зловити перше тепло, — наголошує Василь Федорович. — Вони розвиваються при температурі 28–30 градусів, а під плівкою якраз добре виходить».

    Ця культура любить дерново-підзолисті і зв’язно-піщані ґрунти. На глині кавуни не дуже ростуть, бо вона тримає багато вологи, а від цього загниває коренева система, починається фітофтора. Бореться з нею господар народними засобами: на 7 літрів води додає 3 літри сироватки і 10 крапель йоду. Таким розчином і кропить свій баштан.

    Уже дехто з односельчан Василя Федоровича зацікавився цією справою: з десяток глущуків вирощують кавуни. Гурського ж знають у 14 областях України, куди він висилає насіння.

    Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
    Поширити: